IMG_7678Коли на попередньому судовому засіданні представники торгівельної мережі PROSTOR забажали проводити суд у режимі відеоконференції, їх мотивацію зрозуміти було важко – Україна має нормальне сполучення між містами, доїхати будь-куди в принципі не проблема. Але сьогодні стало ясно, чому таке небажання приїхати до Здолбунова.

Втім, про все по порядку. Почати варто з того, що, поки налагоджували систему, всі присутні мали змогу чути з Дніпра лише російську мову. Нею послуговувались і представники позивача (мережі PROSTOR), і працівники суду, які були зобов’язані говорити українською. Це дратувало, проте з відеокартинкою важко з’ясовувати причини російськомовності дніпровських юристів.

Розпочали позивачі з клопотання про проведення судово-лінгвістичної експертизи, яка мала б з’ясувати всі тонкощі образ, оціночних суджень чи звинувачень у пості Андрія Кардаша в мережі Фейсбук. А коли суддя Андрій Шуляк відхилив клопотання як несвоєчасне, представники позивача подали клопотання про відвід судді! Виявляється, він упереджений і необ’єктивний! І це при тому, що розгляд справи по суті ще й не починався! Як змогли дніпровські юристи визначити упередженість і заангажованість здолбунівського судді – незрозуміло.

Проте і це їх клопотання після невеликої перерви в роботі суду було відхилено. І ось тут, після обіду, почалося найцікавіше. Представник торгівельної мережі прийшов якийсь аж надто активний, постійно жував жуйку протягом усього розгляду справи. А щоб ви розуміли, то всі присутні в залі засідань у Здолбунові постійно бачили на екрані якраз його обличчя крупним планом – з постійним жуванням. Що там після обіду «зажовував» юрист, сказати не можемо, але деякі його вислови були аж надто чудернацькими – швидше для мітингу, ніж для суду. Наприклад, виголосивши цілу промову про те, що в Україні немає заборони на продаж товарів російського виробництва, він раптом запитав, чого це Кардаш не звертається до президента чи прем’єра зі своїми пропозиціями, а має справу до їх фірми. При цьому зневажливо-іронічно процідив крізь жуйку «патріот»… Неможливо відтворити на папері цю інтонацію, але, якби цей представник був фізично присутній на засіданні в Здолбунові, він би точно отримав… громадський осуд, скажімо так.

А взагалі, виступ цього жувального юриста був геть нелогічний. Як він стверджує, постачальник продукції відмовився з ними співпрацювати через пост Кардаша, а він постачав їм 90% продукції. То що, зараз розпродують залишки і закривають магазини? Щось не схоже.

Конкретно відповісти, яку саме шкоду «діловій репутації» наніс Кардаш, і чому вони її оцінили саме в 50 тисяч гривень, представник фірми не зміг. Проте визнав, що магазини мережі торгують російським товаром. Добре, це не порушення закону. Але Андрій Кардаш і не писав про це! Його пост був його особистою думкою, він має на неї право.

Так, підприємство образилось на слова «сєпарська мережа», і пан з жуйкою все наполягав на тому, що вони не сепаратисти. Проте є різниця між юридичним поняттям сепаратизму і сленговим словом «сєпар», яке ввійшло у вжиток за останні три роки. Не кожен, кого ми називаємо «сєпаром», хоче відокремлення від України якихось її частин. Здебільшого мова йде про тих, хто прямо чи опосередковано підтримує Росію – як у випадку з мережею PROSTOR, торгуючи російським товарами. Це оціночне судження з використанням сучасного сленгу, і на це має право кожен. Чи якщо ми про когось кажемо «вата», то маємо на увазі медичну вату? Звісно, ні. Це сленг. Як і «сєпар». Хоча, пригадавши слово «патріот» у виконанні жуйного юриста, таки приходить на думку справедливість прямого значення цього слова.

У роботі суду знову перерва, цього разу до 10 години 15 лютого. Знову буде відеоконференція, та може хоч без жуйки. Бо огидно, їй-богу. І геть не личить у діловому спілкуванні. Хіба що представники мережі PROSTOR звикли до такого типу «ділових» стосунків, бо більше спілкувалися з усякими «тітушками» і «моторолами». У тому середовищі це нормально. Як і зневажливе «патріот»…

  • Костя Согін

    В зв’язку з сучасними подіями в українському суспільстві, з січня-лютого 2014 року слова, словосполучення та речення ділової російської мови набули ознак багатозначності, неточності та невідповідності основній суті. Тому, щоб проводити будь-які офіційні процеси в межах державних установ (наприклад, судах), працівники таких закладів (держслужбовці, статисти, судді тощо) повинні пройти спеціальні курси (навчання), за результатами яких вони будуть допущені до використання російської мови (усно чи письмово) в межах своїх функціональних обов’язків, та яким будуть надані відповідні сертифікати та атестати про проходження підвищення кваліфікації у такому напрямку; це стосується будь-якої недержавної мови. Законодавство України не зобов’язує суддю проводити судове засідання з використанням ділової російської мови, проводячи діалог зі стороною позивача чи загалом – це лише питання власної ідентифікації та суспільної етики (відповідати тією мовою, якою до тебе звертаються, а в суді звертається, в першу чергу, суддя).

    Судово-лінгвістична експертиза повинна керуватись відповідною тлумачною літературою,в якій визначатиметься суть слів “сєпар” та “сєпарська”. На даний час в тлумачній літературі, затвердженій колегією професорів української філології та відповідними державними інститутами, відсутнє чітке тлумачення вищезазначених слів – точніше кажучи, їх взагалі немає. В інших випадках, висновки такої експертизи можна вважати необ’єктивними.

    Представники сторони позивача не зобов’язані бути в ідеальній фізіологічній формі – проблеми із жувальними рефлексами не визначають неадекватність та професіоналізм, головне, щоб мова була членороздільна та не ображала напряму учасників процесу.

    Позивач повинен надати суду та стороні відповідача наступні документи:

    – офіційне пояснення партнерів позивача (обґрунтований текст, підписи відповідних осіб, мокрі печатки), що саме пост відповідача в соціальній мережі став причиною розриву торговельних контрактів;

    – накладні служби логістики компанії-позивача про відсутність поставок продукції (сировини) партнерів до часу розірвання контрактів та відсутність продукції на складах та полицях торговельної мережі (дата виготовлення продукту повинна бути не пізніше дати розірвання контракту, яка в свою чергу, не повинна бути пізніше дати позовної заяви).

    Так як відповідач не є учасником торговельних процесів між позивачем та його партнером (не фігурує в офіційних документах, не ставив підписи на документах та не має договірних зобов’язань), офіційно не звертався до партнера позивача з претензіями чи скаргами, то посилання на відповідача в офіційному поясненні про розрив торговельних контрактів є порушенням Конституційних прав відповідача – порушення чинного законодавства України.

    Відповідач не звертався до “…” чи “….” зі своїми претензіями, а мав справу до фірми-позивача тому, що сучасні високотехнологічні надувні іграшки для сексуальних втіх (такі як “…” чи “….”) є багатофункціональними – можуть ходити, розмовляти, жестикулювати, змінювати вирази на обличчі, але не мають свідомості та відповідальності, тому не можуть повноцінно бути задіяними в суспільних процесах, пов’язаних з національною ідентифікацією та національною гідністю.

    • Костя

      Костя, ну ти юриста, як писав Котляревський, гарно розяснив. Добре було б це почитати “сепарам” з Дніпра.

      • Костя Согін

        Перепрошую, що мацаю й , можливо, забираю в адвокатів юридичний хліб – просто це моя громадянська позиція та цікавість. Нічого особистого – тільки демократія.

    • Світлана

      Ваші міркування точно треба прочитати і Андрію Кардашу, і його адвокату – бо справді дуже цікаві і, з точки зору дилетанта в юриспруденції, можуть бути використані в процесі.

  • Владек

    Нехай позивач вимагає ведення судового процесу тільки державною мовою (він може і не розуміти того діалекту), а суддя зобов’яже відповідача забезпечити переклад на державну мову.

X