Коли вчителька молодших класів, перша вчителька Еміля Присяжнюка (хлопчика, якого, за твердженнями його батьків, б’ють однокласники) Ірина Новаковська, сказала, що відразу ж з перших днів навчання відчувалась надмірна опіка батьків над дитиною, кореспондентка телеканалу «Прямий» запитала: «То хіба це погано?» Можливо, я й помиляюсь, але саме тут відповідь на питання, що ж відбулося в ЗОШ №6 у Здолбунові. Чому лихоманить найбільшу школу району, хто в тому винен і що робити, батьки, учителі і влада району з’ясовували сьогодні цілий день.

Переконана, що викличу гнів багатьох батьків, але причиною кількарічного конфлікту стало безправ’я шкільного вчителя, що вже багато років триває в українській освіті. Так, подружжя Котюжанської і Присяжнюка (батьки хлопчика Еміля) особливе. Вони вміло і активно «відстоюють правду» – щоправда, в їхньому розумінні, що ж таке та правда. Але вчителі знають, що кількість батьків, які цілком не сприймають будь-які зауваження щодо їх дітей, зросла критично. Ні, я не прихильник дисципліни радянського зразка. Ще й тому, що вчилась у цій самій ЗОШ №6, де навіть за радянської влади, завдяки директору Клавдію Лук’янчуку і неймовірно талановитому вчительському колективу, учні завжди почувалися вільними і ніколи – приниженими. Проте на якомусь етапі окремі батьки, а не вчитель, стали вирішувати, що і як у школі має робити їх дитина. Звісно, таких батьків категорична меншість. Але що може протиставити їм учитель? Нічого! Тому, крім випадків дитячого насилля по відношенню одне до одного, в Україні масово відбувається насилля учнів щодо вчителів. Бо вчителя можна вигнати з роботи, якщо він перейшов межу, а батьків і дітей, які створюють конфлікти і купаються в променях сумнівної слави, ніяк покарати не можна.

У випадку з Емілем Присяжнюком батьки не визнають за своїм сином жодного негативного вчинку. Він, кохана дитина, завжди правий. А хто сміє думати інакше, отримує заяву в міліцію чи до суду.

Сьогоднішня зустріч відбувалася спочатку в ЗОШ №6, куди приїхав черговий телеканал. Цього разу участь у розмові взяли всі вчителі, які мали таку можливість. Бо школа, де навчається майже тисяча дітей, не може нормально працювати. Проте жодних шляхів вирішення проблеми не знайшли. Перевести Еміля в інший клас без згоди батьків неможливо. А вони такої згоди не дають. Та й куди його переводити, якщо він уже був у тих обох класах, і батьки тих учнів категорично проти навчання своїх дітей поруч з Емілем?

А далі батьки і вчителі зустрілися з головою Здолбунівськох районної ради Олегом Дацюком, головою Здолбунівської районної державної адміністрації Сергієм Кондрачуком, його заступником Сергієм Гридіним і начальником відділу освіти Ігорем Антонюком. Пропонувалось чимало різних менш чи більш фантастичних способів вирішити проблему. Аж до того, що треба порушити питання про відібрання хлопчика в батьків, оскільки вони змушують його жити в стані постійного конфлікту, тим самим чинячи психологічне насилля над дитячою психікою. Проте зупинились на більш гуманних методах. Школі не уникнути службового розслідування ситуації, і дирекції доведеться приймати рішення. Водночас батьки і вчителі, які вважають себе потерпілими від дій родини Котюжанської-Присяжнюка, вирішили звернутися до правоохоронних органів, оскільки жодної можливості мирного вирішення проблеми вже не бачать.

Сьогодні діти з класу, де навчається Еміль, у школі не були. Батьки бояться, що хлопчик виконає свою погрозу і принесе в школу газовий пістолет, обіцяний батьком. Бояться й того, що їх діти, втомлені й знервовані триваючим конфліктом, теж можуть не стримати емоцій у стосунках з хлопцем. Адже це лише п’ятикласники, вони лише вчаться залагоджувати проблеми по-людськи. Станом на час написання цього матеріалу нам відомо, що батьки, попри прохання педагогів і керівництва району, вирішили до п’ятниці залишити дітей вдома.

Що ж, висновком може бути лише те, що любити дитину – це означає завжди сприймати її такою, як вона є. Ідеальною і не дуже, талановитою чи без особливої божої іскри. Любити – і вчити її життю хоча б у тій мірі, як ми, батьки, це можемо зробити. І дати можливість дитині самій залагоджувати якісь проблеми, бо це її життя, і ми його за своїх дітей усе одно не проживемо. А ще гірше, коли батьки, усвідомлено чи ні, роблять дитину методом маніпуляцій і втягують її в свої проблеми з суспільством.

А щодо ваших висновків, то ви маєте можливість зробити їх самі, переглянувши наші відеоматеріали з цього довгого складного дня.

X