Чи будуть наші комунальники святкувати до понеділка?

0 175
Чи будуть наші комунальники святкувати до понеділка?
Чи будуть наші комунальники святкувати до понеділка?

У неділю в Україні одне з багатьох професійних свят – День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення. Взагалі доцільність таких «днів» дуже сумнівна, вони однозначно є рудиментами радянської епохи. Але водночас люди різних професій радо святкують свої професійні свята, бо це таки справді нагода зібратися разом, а ще – почути добрі й теплі слова (хоч і не завжди щирі) про свою працю і її важливість для суспільства. І хто б що не казав, а комунальники тут особливі, адже з їхньою роботою чи бездіяльністю ми маємо справу щодня.

Сьогодні в районному будинку культури відбувалося традиційне вшанування працівників ЖКГ. Звісно, за участю міського голови Ігоря Ольшевського, бо саме від роботи цих служб залежить великою мірою оцінка громадянами його роботи. А от те, що не було перших осіб районної влади, теж доволі показово: адже ні голова адміністрації, ні голова ради не засвідчили своєї поваги до тих, хто заслуговує не завжди лише лайок і принижень. Бо хто б що не говорив, а двірничка в нашому дворі за мінімальну зарплату мете, фарбує, чистить сніг. Чому б не подякувати саме цим людям, які чесно й на совість роблять свою роботу? Так що закономірно, що сьогодні були і привітання, і грамоти, і подяки.

Проте природа не могла вибрати кращого способу довести комунальникам, що не все гаразд у їхньому домі. Шалений снігопад перетворив місто в непрохідну й непроїзну територію. Навіть доріжку, якою шановні гості йшли до районного будинку культури, його працівники змушені були чистити разів чотири. Інакше ті, хто мав би її чистити, на свято не потрапили б. І хоч у таку погоду нелегко справлятися зі сніговими заметами, побажаємо нашим комунальникам, які відповідальні за міські тротуари й дороги, ці два дні не відпочивати й не святкувати, а займатися своєю роботою. І тоді не на придумане свято і не тому, що так треба, а щодня й від душі ми будемо їм дякувати за їх справді нелегку й потрібну роботу.

Коментарі
Завантажується...