На Здолбунівщині вітали захисників України

На Здолбунівщині вітали захисників України

Вперше Покрова прийшла до нас не лише як велике церковне свято, а й як День захисника України. Століття тому козаки вважали Матір Божу своєю покровителькою, і найбільше вшановували її саме на Покрову. На Покрову створена УПА, тому це завжди було свято воїнів, свято захисників рідної землі. Тепер це офіційно свято наших бійців.

Тому логічно, що головними дійовими особами свята Покрови в Здолбунові були наші хлопці, учасники російсько-української війни. Чи мали б бути, бо в окремі моменти святкування їх місце зайняла політична агітація, якій там точно було не місце.

На Здолбунівщині вітали захисників України

На Здолбунівщині вітали захисників України

Ведучими свята були Тетяна Садикова і Олег Ягелюк. Вони все зробили, щоб кожен присутній у залі відчув біль від втрати загиблих і гордість за живих.  От тільки фраза на початку свята, що розпочиналась «як зазначив Президент України Петро Порошенко» була зайвою – це явно рудимент радянської епохи, навіть «дорогой Леонид Иллич» згадався. Покрова була до Порошенка, буде після нього, і цей  виразно передвиборчий пасаж був недоречним.

Створити відповідну атмосферу військового свята допомогли наші колективи, улюбленці здолбунівчан тріо «Мірина», завжди молоді «Візерунки», родинний гурт «Мирові швагри», ансамбль викладачів музичної школи.

 Як завжди, вітання звучали від представників влади. На диво розгубленим і схвильованим виглядав завжди впевнений у собі голова Здолбунівської районної ради Василь Тимощук. Він навіть кілька разів помилявся у простих словах, та й жодного разу чомусь не згадав присутніх у залі бійців – виступ стосувався армії і Покрови в цілому, безвідносно до них. Як і напередодні народний депутат України Олександр Дегтярчук, Тимощук говорив про мир. Про те, що кожна війна закінчується миром. Дозволимо собі подискутувати заочно з представником президентської партії: війни закінчуються не миром, а перемогою однієї сторони і поразкою іншої. А наслідком перемоги одних і поразки інших стає мир. До речі, голова районної ради говорив про вояків УПА, які боролись за Незалежність України. Так от, якби тоді вони не воювали, війни б не було. Був би мир. Російські окупанти «мирно» б пройшли нашими землями. Так що якщо не боротися – буде мир. Тільки це буде мир на умовах окупанта.

Привітали присутніх і заступник голови районної державної адміністрації Микола Орлов, і Ігор Ольшевський – міський голова Здолбунова. Ігоря Олександровича вигідно вирізняло те, що він чи не вперше говорив щиро і від серця те, що думає. Дякував хлопцям, і це головне.

На Здолбунівщині вітали захисників України

На Здолбунівщині вітали захисників України

Навіть цих виступів уже було забагато, а тут ще й нікому не потрібна політична агітація пішла – виступили два кандидати в депутати Рівненської обласної ради: Юрій Пшеничний від БПП «Солідарність» і Володимир Ковальчук від Радикальної партії Ляшка. Як тільки «сотник» вийшов на сцену, кілька бійців встали й вийшли з залу. Ми потім перепитали, чи це був збіг. Ні, не збіг. Хлопці чітко заявили, що їх дістала ця передвиборча балаканина. Щодо самих кандидатів, то краще виглядав таки Ковальчук – подаровані ним матерям загиблих бійців квіти змусили аплодувати весь зал, хоч там були не лише його прихильники.

Бійцям вручали грамоти, квіти, нагрудні знаки «Учасник АТО». Сестра загиблого кіборга Юрія Дацюка отримала присвоєний йому посмертно орден Богдана Хмельницького.

 І ще мав слово від наших оборонців Петро Солтис. Він сказав те, що мала б сказати наша постмайданна влада. Про те, що боротьба триває і тут, в тилу, що вони – ті, хто вчора воював за Україну на фронті, тепер продовжать цю боротьбу тут. Мусять, бо хтось має розчищати ці авгієві стайні нашого державного безголів’я. Петро, можливо, не бездоганний оратор, але його затамувавши подих слухав весь зал. Бо говорив правду.

Завершилось свято чудовим патріотичним концертом, організованим відділом освіти. Вже традиційний ярмарок, квест з патріотичною тематикою – все це заслуга наших освітян. Лише прикро, що на той час у залі було не так і багато людей, та й бійці, для яких діти готували і концерт, і подарунки, також не були до самого кінця заходу, що в цілому протривав більше трьох годин.

X