"Побиття немовлят": майстер-клас від голови Здолбунівської районної ради

“Побиття немовлят”: майстер-клас від голови Здолбунівської районної ради

Ще коли я позавчора читала коментарі до матеріалу з приводу звіту голови районної ради, подумала, що все це я десь бачила і чула.

Вчора зранку, ще перед сесією, зрозуміла – якби вся наша «сотня», а вірніше група прихильників Тимощука, жила в сімдесятих роках, роках пізнього брежнєвського застою, вони були б членами райкому КПСС і активними комсомольцями. Ну дехто просто був би в «товаріщєском судє» – пам’ятаєте таку структуру?

Уявляю праведний гнів цих громадян: як же ж, вони ж націоналісти і демократи! Ні, вони звичайні Швондєри, які взяли на себе місію перевіряти, хто за що живе, хто що їсть, хто в що вдягається. Таке неймовірне втручання в приватне життя людини властиве тільки комуністичній ідеології. Те, що вони народилися і живуть в іншу епоху, а тому сповідують нібито іншу ідеологію, ще ні про що не говорить – це фасад. За ним – звичайна дрібна чекістська душа.

IMG_1464    Сесія, а потім засідання штабу з допомоги солдатам – землякам  це лише підтвердили. Обговорення звіту голови районної ради Тимощука не було. Звісно, в звіті ні про що і обговорювати було нічого. Але як тільки слова попросила депутат Рівненської обласної ради Ніна Путіліна, відразу до виступу записався Сергій Кондрачук – наш майбутній голова адміністрації, якщо думка сотні самооборони стане визначальною при призначенні. Бо «тимощуківці» зрозуміли – обговорення таки буде, і буде воно не на користь Тимощука.

Кондрачук говорив не про голову ради, не про його звіт, а про вінок «з могили», надісланий Тимощуку два місяці тому. Кожен бажаючий міг ознайомитися з версією подій «від Кондрачука», викладеною на одному з місцевих сайтів. Але все, що говорив Сергій – як завжди, напівправда.

IMG_1492       Уже в «різному» я розповіла депутатам історію, що трапилась за тиждень до виборів. Єдиний мій білборд як  кандидата був розміщений на трасі до Острога, за Здовбицею. З Ярославом Бляшиним, який його встановлював, домовленість була ще з вересня про використання площі – білборд був вільний. Ми виїжджали туди, дивились місце, потім відповідна фірма клеїла власне постер. І ось другого дня після поклейки подзвонив мені обурений голова ради Василь Тимощук: «Там був білборд Небесної сотні, туди люди несли квіти і вінки, а ви почепили там себе». Я відповіла доволі грубо: «Василь Олексійович, ви розумієте, що ви говорите? Куди несли квіти? До білборда?» Тим більше що ніякого зображення на момент поклейки там не було. Точно такий самий постер «Небесної сотні» був на автостанції, там на той момент було розміщено постер Файфури, кандидата від «Народного фронту», і це Тимощука не обурювало. Я уточнила після розмови і в сільській раді, і в людей, що там проживають – ні, постер був обдертий місяць-півтора тому.

Проте я, Вікторія Лех і мій син Ярослав таки під’їхали ввечері до білборда. Так, ви правильно зрозуміли – там був прив’язаний старий доволі пошарпаний вінок, а сам постер був заляпаний. Звісно, мій син його відв’язав, ми забрали його звідти.

IMG_1477      На сесії Кондрачук, а під час засідання штабу Олена Смірнова зі сльозами говорили про почуття родини Тимощуків. А хтось собі уявляє почуття мої і мого сина в той момент, коли ми виявили той вінок, якого там ще вчора не було?

Я розповіла про цю ситуацію тоді багатьом людям, вони були в залі під час сесії, і вони знають, що я говорю правду. Вчора одна пані сказала: «Треба було Ярославу тим вінком морду Тимощуку набити» (вибачте, дослівно). Але тоді мій син за кілька днів до виборів був би оголошений бандитом і хуліганом. Тоді, до речі, багато хто пропонував розповісти про все, що сталося, на сайті. Проте ми не використовували сайт перед виборами, та й я порахувала, що це дуже прикрий, але виборчий інцидент. Не варто на цьому акцентувати. Ну що ж, закцентували інші.

Зрештою,  справа не в цьому. Те, що відбувалось вчора, банальна травля того, хто посмів відкрити рот і заперечити довічне право Тимощука керувати районом. Хоча чим там керувати? Сам він вчора визнав, що здійснює організаційні і представницькі функції – така собі англійська королева. Команда Тимощука довела, що готова знищити кожного, хто стане на їхньому шляху.

Молодий Путін та Кондрачук. не знаходите спільного?

Молодий Путін та Кондрачук. не знаходите спільного?

Вчора я взагалі відчула, що в нашому районі відроджено славні традиції зборів комуністичних часів, де «клєймят позором» за іншу думку. Мети досягли – обговорення не відбулось, громаді супердемократичний голова слова не надав, на виступ однієї з присутніх, що стосувався діяльності Кондрачука, він відреагував реплікою «ну це брєд». Що ж, Кондрачук говорив про збіги, які виявляються не випадковими. Може, не випадково він так схожий на молодого Путіна – замашки ті ж самі.

Побічним ефектом стала спроба розвалити роботу групи для допомоги солдатам-землякам. Заява Олени Смірнової, що вона не зайде в штаб, поки там буде Вікторія Лех, прозвучала ультиматумом. І нікому було заступитися за людину, яка півроку працює не покладаючи рук. Саме цей склад робочої групи організував роботу так, що зібрано більше мільйона гривень, і водночас немає жодної претензії до збору і витрачання коштів.

IMG_1456Можливо, саме ця фінансова бездоганність Вікторії заважає декому, хто хотів би працювати «по-новому»? Та й, зрештою, для кого працюють дівчата й хлопці робочої групи? Для сотні, для Лєни, для Тимощука? Ні, для солдатів і їх родин. У них претензії до Вікторії є? Немає? Ну тоді при чому тут чиїсь симпатії чи антипатії.

Що ж, сесія відбулась, голова відзвітував. Треба визнати, що вісім років перебуваючи при владі, він має чудовий шанс зберегти її після наступних місцевих виборів ще принаймні на чотири роки. А очікуване призначення «свого» голови адміністрації дасть можливість цій групі забезпечити небачений розквіт району – у них буде і свій народний депутат (Олександр Дехтярчук, Блок Петра Порошенка), і свій голова ради, і свій голова адміністрації, і два лояльних депутати обласної ради (Олександр Андріюк і Йосип Гаврищак). Ну що ж, через рік побачимо…

 

X