Цей холодний зимовий день здолбунівчани згадуватимуть ще довго. Так, як і сьогодні згадували приїзд Віктора Ющенка в 2004 році. Правда, Ющенко президентом тоді ще не був. А сьогоднішній гість Здолбунова – діючий Президент Петро Порошенко.

Це справді подія. І вона водночас продемонструвала, що країна таки змінюється, і що ці зміни все ще неповні.

Біля ЗОШ №6, на розв’язці, далі по вулиці Шевченка ще ледь не з самого ранку стояли поліцейські. Бідолашні хлопці в сильний мороз і погрітися не мали де – стояли без машин. Але що ж – протокол зобов’язує, та й робота в них така. Ні сіло ні впало на вулиці Шевченка біля Будинку побуту «Солідарність» поставила агітаційний намет. Він там зроду не стояв, бо там низький трафік пішоходів, але, видно, комусь дуже хотілося поставити його по ходу слідування президентського кортежу. Не знаю, чи достояв він там до проїзду Петра Порошенка, а от той, що стояв на площі біля «Старого міста», забрали задовго до приїзду президента – причому вискочив з БКЦ про це сказати сам голова адміністрації Сергій Кондрачук. Видно, чи він, чи хто вищий за рангом таки зрозумів, що пряма агітація в цей день зайва.

Ще задовго до першої по обіді площа Героїв Майдану була вже велелюдною – як на будень і на холод, то навіть дуже велелюдною. В БКЦ пропускали суворо за списками, і більшість тих, хто потрапив за рознарядкою в приміщення, вже теж були там ще до першої. Не знаю, що відбувалось в залі, адже мені пощастило бути з людьми на вулиці. Справді пощастило. Атмосфера була чудова, дружня, люди спілкувалися, посміхалися, обговорювали отримання томосу і майбутні вибори. Вже знали, що з Порошенком у Рівному був патріарх Філарет, і так мріяли його побачити! Забігаючи наперед, скажу, що патріархза в Здолбунові не було. Як не було і томосу, на який чомусь теж оптимістично розраховувала частина присутніх. Люди справді вірили, що Президент привезе томос і разом з ним зайде до Петропавлівського храму, що розташований поруч. Але це просто мрії, на сьогодні нездійснені. Що жодним чином не псувало настрою тим, хто очікував свого президента. Я не помилилась – чи не стовідсотково люди, що прийшли, були справжніми прихильниками Порошенка.

Час ішов, з’явилась інформація, що президент з Рівного поїхав у Клевань у госпіталь, люди мерзли, і в один прекрасний момент керівник апарату адміністрації Ігор Жовтанюк запросив усіх у вестибюль БКЦ, щоб погрітися і попити безкоштовної кави і чаю. Це було дуже до речі. Тоді ж ми всі й побачили дві рамки металошукачів на вході на другий поверх. Вже пізніше, перед самим приїздом Президента, їх прибрали. Людей то запрошували грітися, то знову виводили на вулицю. Частина під час цього вештання таки розійшлась по домівках. Але настрій панував життєрадісний. До речі, не в останню чергу завдяки Ігорю Жовтанюку. Поки голова адміністрації бігав чи не щодесять хвилин курити до рогу БКЦ, саме Жовтанюк контактував з присутніми на площі, причому було видно, що дуже переживає. Підходив до людей, питав, як вони, просив зачекати. Це було по-людськи.

Так само весь час контролював ситуацію заступник голови Рівненської обласної адміністрації Олександр Корнійчук. Під час розмови з ним я сказала те, що писала нещодавно: на площі було зо триста людей. Всі прихильники Порошенка. Якби не ці списки, ці люди зайшли б до залу, вони б потім були супер агітаційною групою. Навіщо було зганяти за квотою бюджетників, все одно незрозуміло.

Тільки не треба про безпеку Президента. Коли він нарешті приїхав – майже о четвертій годині!, – відразу ж пішов до людей. Селфі з дітьми, потиски рук дорослим, щирі нормальні слова. То якщо ці люди не становили загрози Порошенку на площі, чим би вони були небезпечні в залі?

До речі, діти були особливо щасливі. Коли один хлопчак опинився просто поруч з Президентом, той його запитав: «Як тебе звати?» Хлопець відповів, і тоді Порошенко сказав – «будемо друзями». Інший хлопчик збуджено вигукнув: «Ніколи не думав, що побачу живого Президента!» Люди на сходах «Старого міста» знімали відео, їм Порошенко помахав рукою, і отримав у відповідь такі ж дружні помахи рук.

Квіти, щоправда, лягли на стіл перед сталою пам’яті Небесної сотні. Поруч були портрети наших загиблих хлопців, краще б його підвели туди.

Але то деталі.

Трансляція виступу на двір була, але в мороз її слухали заледве три десятки людей. Якась злобна компанія молодих людей, ідучи повз, видала: «Люди, не ждіть, Порошенка не буде». Вони навіть не зрозуміли, що він говорить з БКЦ. Ну таке – в кожного свої дивацтва.

Це, звісно, не репортаж про приїзд Президента. Я була з людьми і серед людей. З тими, хто не отримав місця в залі, але прийшов за покликом серця. І це чудово! Влада ще не зрозуміла, що треба забути про совкову практику списків, але добре, що серед її представників є ті, хто до людей поставився по-людськи і зумів згладити по можливості гострі кути. Так, незадоволені люди були. Так, не всі дочекалися Президента (він запізнився, бо довго говорив з ветеранами російсько-української війни в Клевані). Про те, чому так сталося, хай тепер думає приймаюча сторона і аналізує свої помилки.

Ми ж тепер можемо сказати – в Здолбунові вперше побував діючий Президент України!

Всі фото – UA:Рівне

X