Сашко Кучеренко

Найближчими днями на Рівненщині відбудеться вже традиційний арт-семінар «КУСТ», який уже цілком заслуговує назви мистецького фестивалю. Так само традиційно учасники вирушать в урочище Гурби, щоб відвідати місце бою бійців УПА з російською окупаційною армією. Буде багато слів про повстанський край, патріотичну Волинь і Здолбунівщину як епіцентр повстанського руху.

А сьогодні один з учасників фестивалю вже мав нагоду проїхати нашим громадським транспортом маршрутом Рівне – Здолбунів. Звати його Олександр Кучеренко, творче псевдо Олександр Обрій. Цікаво, що чоловік народився в степовій Україні, на Миколаївщині, та ще й у місті атомників Южноукраїнськ. У  2013 році, напередодні війни, закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості. За фахом – інженер з експлуатаціі обладнання АЕС. Здавалось би, Олександр з одного з найбільш русифікованих країв нашої держави, його здивувати складно. Проте вдалося…

Його допис з враженнями ми подаємо без змін. Від себе ж лише додамо: так, проблема у водіях, смаки яких не вирізняються вишуканістю. Але навіть якщо уявити, що всі водії приховані прихильники Москви, то серед пасажирів точно більшість тих, хто вважає себе українцями, одягає вишиванки, навіть ходить до української церкви. А тут їдуть і мовчать… Бо легко лаяти Путіна перед екраном телевізора вдома, це не вимагає жодної відваги і виходу з зони комфорту для себе особисто. Важче зробити щось маленьке, але конкретне для української справи.

Так що соромно, браття-волиняни…  Не такі ми вже й патріоти, як любимо самі про себе говорити…

Текст Сашка Кучеренка:

Сьогодні зранку прибув до славного міста Рівне. На КУСТ. Арт-резиденція для письменників. В цьому місті і регіоні я вперше. Рівне зустріло мене вишуканим шансоном у виконанні метра Міхаіла Круга та піснями гурту “Фрістайл” (“В шумнам залє рєстарана…”) у міжміській маршрутівці “Рівне-Здолбунів”. Всі пасажири сиділи на дупах рівно – для них, вочевидячки, це є звичним явищем. На перше моє зауваження водій ніяк не відреагував. Лише сказав, що може хоч по-польськи увімкнути музло. Але пісня Круга дограла до кінця. Потім водій увімкнув “Фрістайл”. Добряче мене роздраконивши цим демонстративним ігноруванням думки пасажира, він отримав від мене друге зауваження і хвала богам – вимкнув цей рашистський непотріб. І йому поталанило. Бо моя сусідка по сидінню вже порадила мені зазнімкувати водія і номери маршрутівки та прославити його в соцмережах.
Цвіль совка і блатняка глибоко засіла в мізках питомої маси старшого покоління українців, ба навіть частково пустила свої паростки і в молоде покоління. Такі люди розуміють лише мову примусу, ніякі адекватні вмовляння на них не діють. Борімося – поборемо!

X