Річниця Майдану: шини на здолбунівській «йолці»  ще знадобляться

Річниця Майдану: шини на здолбунівській «йолці» ще знадобляться

Завтра день гідності і свободи… День, коли починались обидві українські революції вже цього століття.

І сьогодні вранці кілька десятків «запрошених» бюджетників і буквально кілька небайдужих до цієї події громадян зібрались біля приміщення районної ради на урочистості, присвячені цьому дню. Дощ лив як з відра, з імпровізованої сцени ведучі говорили чудові болючі слова під відповідний супровід…

Річниця Майдану: шини на здолбунівській «йолці»  ще знадобляться

Річниця Майдану: шини на здолбунівській «йолці» ще знадобляться

Але правильно зауважила Ніна Путіліна: давайте хоч один одному говорити правду, про яку знають всі.

Не було на урочистостях тих здолбунівчан, які в найгірші лютневі ночі й дні під кулями захищали Майдан. Захищали тоді, коли їх було не більше п’ятисот, коли ніхто з теперішніх «ветеранів революцій» не поїхав їм на підмогу, не підставив плече… Не булло того, хто витягав з Інститутської поранених і загиблих, а потім довго не міг прийти до тями від пережитого… Не було солідних серйозних здолбунівських підприємців, що поверталися з Майдану в пропахлих димом кожухах, втомлені й брудні як чорти…

Їх не було, бо були інші. Ті, хто виступає завжди і скрізь, бо вони ж знають і розуміють усе краще за інших. Я про сотника нашої славетної сотні Юрія Пшеничного. Вічним повчальним тоном  самопроголошеного мудреця розказував про немудрих політиків, які, бачте-но, своїм радикалізмом підігрують Москві. Пам’ятаєте, те саме ми чули від «вождів» на Майдані? Не йдіть до адміністрації президента, не чіпайте нікого й нічого, просто чекайте, танцюйте й співайте – ми все вирішимо за вас, бо ми мудрі. І навіть коли пролилася кров, істеричне «кулявлобтаккулявлоб» звучало лише для антуражу. Жодного разу в гарячі дні й ночі на Майдані не було ні «вождів», ні деяких розпіарених сотень і сотників.

Річниця Майдану: шини на здолбунівській «йолці»  ще знадобляться

Річниця Майдану: шини на здолбунівській «йолці» ще знадобляться

І коли сьогодні на мітингу той же Кондрачук чомусь взявся розказувати про те, як окремі «сотні» грабували Межигір’я, то він таки був правий – просто це «сотні» тих, хто на Майдан їздив як на екскурсію, а то й просто «від сім’ї, від дітей», тікаючи з того Майдану при першій же небезпеці. Так що не кожен, хто був на Майдані, герой…

А щодо Пшеничного і Кондрачука, то їм би сьогодні як представникам партії влади звітувати про те, що ж вони особисто зробили для тієї самої перемоги ідеалів Майдану, а не вчити людей, що вони мають право робити, а що не мають. Бо правий був директор краєзнавчого музею Олег Тищенко – феномен Парасюка буде не останнім. Адже якщо владу й далі уособлюють корупціонери-силовики «з довідками», люди почнуть самі розбиратись з ними. Так, як самі, без вождів, відстоювали революційний Майдан.

До слова, виступ Тищенка якраз був до теми – чесний і відвертий. Бо хтось таки має першим  сказати, що король – голий. І що шини на «йолці» біля адміністрації можуть ще знадобитися.

X