Світлана Ніколіна

Світлана Ніколіна

От і завершились чергові вибори. Короткі й дочасні, але показові в усіх відношеннях. Наш сайт два тижні практично не працював, бо ми чудово розуміли, що кожен матеріал буде витлумачено опонентами по-своєму, а гризня здолбунівського «політикуму» між собою набридла всім, хто займається хоч чимось корисним. До речі, зауважте, скільки вільного часу на постійне коментування всього підряд є в наших «друзів». Таке враження, що, за кращими традиціями ФСБ Росії, вони найняли цілі бригади безробітних коментувальників. Так що, враховуючи ці нюанси, вирішили зробити паузу.

Але повернімось до виборів. Я вдячна кожному мешканцю району, який мене підтримав і зрозумів мою позицію. Переконана, що парламент бізнесменів недовговічний і безперспективний, як і ті політичні проекти, які його цими бізнесменами наповнюють. Проте Україна не має часу на очікування. Ми в стані війни, і кожна хвилина, витрачена на щось інше, лише примножує трагедії постраждалих.

Більшість виборців, як і два роки тому, орієнтувалась на розкручені політичні бренди і їх лідерів. Це не погано і не добре – просто наразі ситуація саме така. Проте тепер, коли вже все позаду, з повагою до вибору земляків скажу про те, що болить.

Зверніть увагу – ні Богдан Файфура від «Народного фронту», ні Олександр Дехтярчук від Блоку Петра Порошенка нічого не пропонували виборцю, ми не бачили ні їх листівок, ні газет, де б роз’яснювалась їх позиція і плани в парламенті. Їм було достатньо розвісити банери, де прізвище просто «прив’язувалось» до назви популярної політичної сили. Зрештою, це ж стосується киянина Віталія Дем’янюка, який в останній тиждень розмістив плакати з логотипом «Свободи». І все! Цього досить для  результативного голосування. Бо здебільшого той, хто обирає партію, шукає її ж кандидата в списку мажоритарників.

Тому своїм результатом на Здолбунівщині я цілком задоволена. Вночі отримала «есемеску» з невідомого номера, суть якої звелась до теми «антирейтинг зашкалює». Не знаю, хто з моїх «любих друзів» її писав, але і мій рейтинг (а він по району в середньому очікується відсотків вісім), і мій антирейтинг – лише МІЙ, мною заслужений. А ви, шановні опоненти, кочуєте з партії в партію, прикриваючись то Ющенком, то Кличком, то тепер уже Яценюком і Порошенком. А спробуйте піти на вибори без розкрученого (не вами!) бренду – я з задоволенням подивлюсь на саме ВАШ результат. Недарма тому ж Файфурі в Дубно на дебатах і ведучий, і присутні говорили про те, що непогано б трохи про себе, а не лише про Арсенія Петровича.

Тому я вдячна, що немала частина моїх земляків підтримала мене як свого можливого представника, не зважаючи на всі бренди.

І ще одне. Кожна ідея в політичній рекламі може сприйматися або ні. Так і витвір нашої команди з асоціаціями на Маргарет Тетчер і Далю Грібаускайте може сприйматися або ні. Проте я маю право заявити про те, що саме ці жінки-політики для мене є зразком. А чиїсь хворі фантазії про порівняння – ну що ж, кожен судить по собі, або як каже один мій однопартієць: «Що людина говорить – вона говорить про себе». Тому зважати на чиєсь ущербне самолюбство я не буду. Леді не розвертаються, панове!

Для свого району, для своїх друзів, сусідів, родичів, які тут живуть, я й далі працюватиму як громадянка і людина. Для того щоб боротися з російськими атомниками, московською експансією через церкви, щоб допомагати нашим солдатикам, щоб відстоювати нормальних людей на різних посадах (і без них) мені не був потрібен депутатський мандат. Я це робитиму й надалі. Головне – перемогти зовнішнього ворога, а з внутрішніми перевертнями якось розберемося.

                                                                  Світлана Ніколіна

 

 

X