Як здолбунівська культура почала жити по-новому...

Як здолбунівська культура почала жити по-новому…

Жахлива нестача коштів для бюджетних організацій призвела до зняття надбавок уже не в одній бюджетній установі. І ось хвиля позбавлення працівників 20% надбавки за престиж учительської професії докотилась і до викладачів музичної школи. Що тут скажеш – винагородили по-новому. Лише минулого місяця у газеті «Нове життя» друкували хвалебні статті про викладачів Здолбунівської і Мізоцької музичних шкіл, які старанно працювали зі своїми учнями, тому й здобули призові місця на обласному огляді-конкурсі, а також на Всеукраїнському конкурсі «Мереживо» імені Степанова.

Протягом року колективи цих двох шкіл брали участь у всіх культурно-просвітницьких заходах, що проводились у місті і районі. Показували високий фаховий рівень. Провели звітні концерти. Здобули багато призових місць… І нагорода їх знайшла!

Кілька років тому, ще за правління Шуля і регіоналів, на базі районного будинку культури добровільно-примусово, без найменшої бази, був створений колектив, який не могли створити навіть у обласному центрі, де, як ви розумієте, набагато більше і матеріальних, і людських ресурсів. Це ансамбль пісні і танцю «Кужіль».

Частина цього колективу – викладачі музичних шкіл. Працювали безкоштовно, бо не хотілось підставляти керівників музичної школи і районного будинку культури. Всі розуміють, що в часи регіональної влади їх звільнили б за «непослух» миттєво.

Змінилась влада. Голова районної ради Василь Тимощук особисто завітав у гості до колективу ансамблю з проханням продовжити цю хорошу справу, зберегти колектив. Що ж кошти? –  Ну їх, як і раніше, немає. Потерпіть. – Потерпіли… В травні 2015 року захистили звання народного… А на кінець червня працівники районного будинку культури, незважаючи на відпустки за власний рахунок, на відключення опалення чи не серед зими, стоять перед фактом – грошей на зарплату немає!

А що ж вчителі музичної школи? У четвер, 18 червня, колектив проводив профспілкові збори. Ніхто з представників районної державної адміністрації не порахував за потрібне зустрітись з людьми і хоча б по-людськи пояснити ситуацію. Натомість найбрутальнішим способом викладачів просто поставили перед фактом  суттєвого зменшення оплати праці. Ніхто не побажав обговорити можливі шляхи оптимізації і виходу з даної ситуації. Кожному вчителю просто дали на підпис повідомлення про зняття надбавки, в якому до того ж окремим абзацом зазначалось, що кожен має написати заяву про погодження працювати в нових умовах, а у разі відмови буде звільнений з роботи з 1 вересня 2015 року.

Вчителі-музиканти не тільки навчають дітей через музику тонко відчувати навколишній світ, вони й самі тонкі натури. І як же їм грубо плюнули в душу!

Цей лист редакція сайту отримала з підписом. Проте ми не ставитимемо цей підпис з огляду на серйозну загрозу звільнення для кожного з учителів музичної школи. Розміщуємо його фактично без правок.

   Від редакції поставимо кілька запитань:

  •        Чи нормально, що в день проведення зборів у музичній школі ніхто з представників адміністрації не прийшов до колективу (начальник відділу культури Елеонора Стеценко і заступник голови адміністрації Микола Орлов цей день провели в мандрівці районом, презентуючи обласному керівництву туристичні маршрути, про що сам Микола Орлов з гордістю повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці)?
  •  Чи правильно вчинив директор музичної школи Олексій Моторний, який саме в такій формі, посилаючись на вказівку керівництва, повідомив колектив про майбутні зміни в оплаті праці (не з юридичного боку, а з людського – ми ж мали жити по-новому, де держава для людей, а не люди для держави)?
  • І ще одне, дуже незручне для самих працівників музичної школи, питання: чи не варто в умовах суворих бюджетних обмежень хоч трохи зменшити кількість працюючих вчителів-пенсіонерів? При всій повазі до безумовно заслужених і талановитих людей, вони б і самі мали подумати про ситуацію, в яку ставлять своїх молодших колег.

Зрештою, проблема для нашого району традиційна – вчительські бунти, навколомедична війна, тепер проблеми в культурі… Півроку живемо як у театрі бойових дій за виживання. На жаль, реакція влади нам невідома, як і кроки, які мають робитися для виходу з бюджетної кризи. У цьому питанні наше районне керівництво демонструє цілковиту непрозорість і закритість. Щиро бажаємо їм успіху в подоланні проблем, бо за всіма цими подіями – людські долі.

  • Оксана

    Повідомляти працівників , що вони віднині не матимуть надбавку за престижність праці у 20% і справді з юридичної точки зору необов’язково, оскільки ця надбавка вже більше року згідно постанови Кабміну не є обов’язковою виплатою. І це не істотні зміни в оплаті праці. Але суто по-людськи трудовий колектив звичайно має право знати про це заздалегідь. Що стосується працівників-пенсіонерів, то саме їх найбільше захищає закон і повністю зв’язує руки керівникам бюджетних установ , зокрема і культури , і освіти. Чомусь наші законотворці ніяк не наважаться поставити віковий поріг для працюючих пенсіонерів. Мабуть, вважають, що безробітна молодь, поневіряючись , спиваючись , нівелюючи свої дипломи про освіту – це менше зло для держави , аніж молоді , компетентні , освічені , сповненій новітніх ідей і бажаючі змін працівники бюджетної сфери – медицини , освіти , культури.

X