Матеріал проекту 'Краще місто'
Цей матеріал публікується в рамках нашого проекту “Краще місто”. На його сторінці ви зможете відслідковувати хід реалізації проектів та ознайомитись із рештою наших проектів. Нам важливі ваші думки стосовно проектів, то ж запрошуємо коментувати і вносити свої корективи, які будуть враховані нами.
Так може виглядати приміщення майбутнього музею після якісного косметичного ремонту

Так може виглядати приміщення майбутнього музею після якісного косметичного ремонту

Наш сайт уже повідомляв про те, що у Здолбунові таки буде створено історико-краєзнавчий музей. Наразі запитань навколо його створення більше, ніж відповідей, а зважаючи на останні події в країні, питання взагалі підвішене на волосинці. В будь-якому випадку цей матеріал ми підготували ще до воєнних подій в Україні, тож не опублікувати ми його не можемо, адже у нас є певні побоювання щодо того, що музей у випадку створення перетвориться у чергове занудство в радянському стилі. Приклади нецікавих районних музеїв можна знайти і на Рівненщині. Ба навіть більше – морально застарілими та такими, що не відповідають вимогам сучасності, є і більшість Національних музеїв. Проте все, що потрібне для створення цікавого музею з дружньою атмосферою — це ентузіазм та європейський підхід.
У викладеній далі інформації та графіці ми хочемо донести до читачів та до депутатів Здолбунівської районної ради ту концепцію створення та функціонування музею, яка близька нашій редакції. Ми ні в якому разі не претендуємо на абсолютну правоту і визнаємо, що у музейній справі не є професіоналами та спеціалістами. Проте наша позиція є позицією громадян міста, які відвідують музеї і яким не байдужий ні розвиток Здолбунова, ні його історія.

МУЗЕЙ З ВЛАСНИМ ОБЛИЧЧЯМ

Пропонований нами варіант логотипу музею

Пропонований нами варіант логотипу музею

Логотип та фірмовий стиль оформлення інформації про експонати музею не є конче необхідним, проте наявність власного “обличчя” аж ніяк не може зашкодити місцю, що повинне прагнути стати улюбленим центром відпочинку здолбунівчан. Ми розробили свій варіант логотипу, який, на нашу думку, є легко впізнаваним та відображає основну суть районного краєзнавчого музею.

Варіант логотипу для тематичної вистакив присвяченої вишивці на Здолбунівщині

Варіант логотипу для тематичної вистакив присвяченої вишивці на Здолбунівщині

В основі логотипу розташоване схематичне зображення зібраного з осколків глека (амфори). У людей цей символ легко пов’язується з історією, археологією та музейною справою, а центральний осколок керамічного глеку повторює контури Здолбунівського району, що надає логотипу місцевого значення. В основному варіанті логотипу використано коричневий колір, що також асоціюється зі старовиною, адже це колір старої шкіри, дерева та іржавого металу. Проте для проведення тематичних виставок кольорову гаму логотипу можна змінювати в залежності від тематики виставки.

ІНТЕРАКТИВНИЙ МУЗЕЙ

Sorry, there are no polls available at the moment.
Першочерговим завданням, яке повинні поставити майбутні керманичі музею Здолбунівщини, є його відповідність сучасним вимогам щодо інформаційного супроводу експонатів. Елементарних трьох слів на клаптику пожовклого паперу у наш час уже мало, адже на так не розмістиш усю детальну інформацію про експонат: місце де його знайшли, походження, ким він використовувався, хто надав його музею (а це важливо) і решту нюансів, які можуть бути цікавими потенційним відвідувачам. Нижче ми пропонуємо адаптовану до здолбунівських реалій версію нашого бачення максимального долучення сучасних технологій та принципів функціонування музеїв у Європі:

  • Використання QR кодів у Смітсонському історичному музеї

    Використання QR кодів у Смітсонському історичному музеї

    ПРЕДСТАВНИЦТВО В ІНТЕРНЕТІ. Сучасний музей не може повноцінно існувати без власної веб-сторінки, або ж хоча б представництва на провідних сайтах регіону. У разі відсутності фінансування на розробку індивідуального сайту (а зважаючи на те, за якими цінами влада замовляє сайти та який їх рівень, то цього і не треба робити) варто звернутися до трьох провідних ресурусів Здолбунівського району (zdolbuniv.com, zdolbunivcity.net та newlife.rv.ua) із проханням забезпечити інформаційний супровід для районного музею, по можливості створити окрему сторінку із наступними даними: часом та графіком роботи, коротким описом музею і вартістю квитків для всіх категорій жителів та гостей міста. Не думаємо, що знайдеться сайт, який захоче за таку справу отримати гроші або ж відмовить. Аудиторія читачів цих трьох сайтів за останні 30 днів (станом на 13 березня 2014 року) становить більше 50 000 відвідувачів, що майже вдвічі більше ніж населення Здолбунова. Не варто марнувати такий шанс для популяризації музею.

  • Ще один приклад використання згаданого нами коду у мезаях світу

    Ще один приклад використання згаданого нами коду у музеях світу

    ВИКОРИСТАННЯ QRКОДІВ. Як ми вже писали вище, простих паперових підписів-табличок з інформацією про експонат для сучасних музеїв та сучасних їх відвідувачів уже мало. Саме тому останніми роками у світовій музейній справі масово використовується технологія QRкодів. Приємно, що до цієї тенденції долучаються і українські музеї — зокрема Національний музей в Києві. QRкод, якщо описати термін простими словами, це зашифрований код (як і добре всім нам знайомий штрих-код), що може прочитуватись за допомогою фактично будь-якого телефону з камерою. Для цього потрібно мати на телефоні спеціальну програмку для зчитування QRкодів (у сучасних телефонах є відразу при покупці), піднести камеру телефону до самого коду, та за секунду чи дві отримати вбудовані туди дані.

Ось так, наприклад, моги б виглядати таблички до музейних екпонатів у Здолбунові

Ось так, наприклад, могли б виглядати таблички до музейних екпонатів у Здолбунові

QR код може містити у собі 4296 букв та цифр, проте використовується він у музейній справі для того, щоб містити у собі посилання на сторінку в інтернеті присвячену експонату чи серії експонатів. Здебільшого такі сторінки містять наступну інформацію: фотографію експонату, місце де його знайшли, або ж місце де експонат використовувався, історію його використання та призначення. Для подарованих речей – інформацію про благодійника чи музей-донор.

Звісно, створення сторінок для кожного експонату є клопіткою і дорогою роботою, проте zdolbuniv.comготовий безкоштовно розробити на базі сайту zdolbuniv.comкаталог експонатів і створити відповідні QRкоди. Звісно, при введені цієї технології у приміщенні музею необхідно встановити WiFi модем з доступом до інтернету для відвідувачів. Коштує це у Здолбунові максимум 120 гривень в місяць, що в сумі за рік становитиме 1440 гривень. Гроші для районного бюджету не великі, хоча і на цій сумі можна зекономити, якщо районна рада запропонує для інтернет-провайдерів міста безкоштовно провести інтернет та надати модем в обмін на рекламу цього провайдера у музеї.

МУЗЕЙ, ЩО ЗАВЖДИ ЦІКАВИЙ

Великою помилкою музеїв районного рівня, зроблених “для галочки” та без вкладення у справу частинки душі, є сталість експозиції. Музей, у якому протягом року змінюється лише кількість пилу на вітринах, ніколи не буде цікавий відвідувачам і ходити в нього будуть лише “зігнані школярі”. Тому для того, щоб музей став цікавим і регулярно відвідуваним, необхідно щонайменше раз на квартал проводити тематичні виставки з новими експонатами. Звісно, про експонування “скіфського золота” з державним фінансуванням говорити не доводиться, проте проводити такі виставки, як “Історія однієї вулиці/школи” чи “Видатні люди у Здолбунові”, можна і без фінансування. Основне, щоб були ентузіасти і “притомний” директор, який би прийшов на посаду не задля слова “директор” та фіксованої ставки, а за покликом душі.

ЖИВИЙ МУЗЕЙ

Навіть росіяни в Челябінському музеї війни ЗАПРОШУЮТЬ, а не просто дозволяють, доторкатися до експонатів і навіть брати їх в руки!

Навіть росіяни в Челябінському музеї війни ЗАПРОШУЮТЬ, а не просто дозволяють, доторкатися до експонатів і навіть брати їх в руки! (привіт совковому непотрібному музею Приходька у Здолбунові)

Ще однією помилкою абсолютної більшості музеїв є їхня ворожість та закритість перед відвідувачами. Суцільні таблички “руками не чіпати” та злі немолоді “жіночки”, які переслідують тебе по п‘ятах, ще нікому в музеї не були приємними, тому ми пропонуємо відвести одну із кімнат приміщення музею для “живої експозиції”, де кожен зможе не просто подивитись на експонати, а й спробувати їх в дії, сфотографуватись з ними. Наприклад,  у дерев‘яні прядильні верстати, які стоять навіть в кожному шкільному музеї, можна вплести справжню пряжу і дати змогу охочим прокрутити колесо, аби зрозуміти принцип дії верстату. Воєнну каску чи макет автомата не обов‘язково тримати за сімома замками та за склом — нехай діти зі шкільних екскурсій спробують її приміряти, сфотографуватися з нею. Таких прикладів можна наводити безліч, адже є справді велика кількість експонатів, яким від доторку руки нічого не станеться, а заборони диктуються лише тому, що так легше жити екскурсоводам та директору.

ДИРЕКТОР МУЗЕЮ

Напевно найбільш проблематичне запитання, яке існує в контексті створення районного музею. На нашу думку, посада директора музею повинна обиратися більшістю голосів членів Громадської Ради музею, до якої буде входити актив міста та району, який уже щось зробив для збереження та відновлення історії краю.

ГРОМАДСЬКА РАДА МУЗЕЮ

Громадська Рада музею є органом, початковий склад якого ухвалює Здолбунівська районна рада за поданнями громадських організацій, об’єднань громадян за інтересами, працівників бібліотек, шкіл та закладів культури. Загальний склад Громадської Ради музею за нашою пропозицією повинен становити 29 чоловік. Посада голови повинна обговорюватись та затверджуватись на загальних зборах Ради більшістю голосів на дворчіний термін. Члени Громадської ради музею не мають жодних привілегій, (ні безкоштовного відвідування музею, ні будь-якої оплати праці, все виключно на громадських засадах). Засідання Громадської ради музею повинні відбуватись 4 рази в рік. Якщо член Громадської ради двічі поспіль без поважних причин не відвідує засідання ради, не бере активної участі у житті музею, тоді в складі ради повинна відбуватись процедура кооптації шляхом автоматичного виведення неактивного учасника зі складу Ради. Рішення про докооптацію іншого громадянина до керівного органу музею приймає Рада.

Нам важлива ваша думка щодо цього проекту!
Ми створюємо наші проекти саме для нашого міста, а не задля бюджетних коштів виділених на його реалізацію для нас. Саме тому ми надаємо всі наші ідеї та інформаційний супровід місту безкоштовно не вимагаючи ніяких “гонорарів” чи “грантів”. Ми робимо це тільки тому, що вважаємо за необхідне це робити. Ми будемо вдячні якщо ви у коментарях вкажете на недоліки і недоопрацювання, зможете нас підштовхнути до правильного вирішення проблем міста.
  • Таня

    Гарні пропозиції. Хотілось би якісь громадські слухання чи обговорення з цього приводу. А взагалі, хто вирішує, що це буде за музей і який він буде?

    • Вирішує районна рада. Який буде вирішувати можна громаді) Аби було бажання.

  • Нарешті те, що хотілось почитати – ПРОЕКТ!

    Додаткова пропозиція – створювати обмін-виставки між музеями області та України. Використання приміщення музею для виставки картин, фотографій, скульптур тощо.

    • Нажаль, вле я не знаю нюансів щодо процедури обміну виставками (щодо серйозних виставок буде проблема із безпекою, яку наш бюджет не дозволить організувати), але впевнений, що це робити можливо принаймні із Рівненським краєзнавчим музеєм де у фондах в кілька разів більше експонатів, аніж на експозиції. Коли будемо формувати остаточній документ для наших депутатів внесемо вашу пропозицію.

  • Олег

    Спочатку хотілось сказати “Навіщо нам музеї, щоб пилились?” але почавши читати статтю, відчув, що в автора є запал і адекватне сприйняття дійсності. Все таки, на мою думку, питання важке для реалізації і взяти можна дійсно яким хай-теком або оригінальним підходом. У Здолбунові ані надзвичайного ландшафту, ані надто вигідної історії. Той же Острог може побити нас по всіх параметрах. як на мене варто скористатись тим що є – і, наприклад, вкладати в районну бібліотеку. Вони і заходи різні проводять, і база в них уже готова є. Ось давайте туди і хайтек (у них здається є компютери). Можна органзовувати якісь заходи типу он-лайн трансляцію із іншими містами, в тому числі закордонними. освітні програми по скайпу – для цього варто придбати проектор. В тому числі можна різні історичні читання і зустрічі проводити. Ну якось так. Якщо ми не впоруємось з існуючою інфраструктурою – то творити щось нове немає сенсу. ось куди пропоную спрямувати запал.

    • Дякую за відгук. Щодо не надто яскравої історії Здолбунова з вами згоден, але не забувайте, що музей має бути не міський, а районний – а це і Мізоч з величезною та цікавою історією, і Будераж з першою конференцією поневолених народів, і Мильськ (Старомильськ) дату утворення якого ніхто взагалі точно не скаже, але цілком можливо – що це найстаріше посленння на теренах області. Тобто простір для творіння і для зацікавлення широких мас є. Аби було притомне керівництво.
      Щодо бібліотек, то нашим біблотекарям я і так можу віддати тільки шану і хвалу. З їхніми бюджетами вони роблять неможливе – підтримують сайт, наповнюють його і проводять різноманітні акції в бібліотеках. Якщо матиму якісь ідеї щодо вдосконалення з цього напрямку охоче поділюсь. Але наразі для мене відсутність музею у Здолбунові є набільшою проблемою в культурологічному плані (музей Приходька музеєм не є, думаю, ви зі мною згідні.)

  • Володимир

    Музей однозначно потрібний і саме такий, як описано у проекті. Хоча б тому, що в місті є 6 шкіл, а в районі ще більше – учням нікуди піти у краєзнавчому аспекті. Район має історію, яка реально ніким грунтовно не досліджувалась. При музеї має бути гурток юних істориків, повинні плануватися експедиції, створюватися відеозвіти. Де знайти людину, яка рухала б це усе своїм ентузіазмом, а не приховувала майбутні раритетні експонати для приватних колекцій ?

  • Сашко Денисюк

    Випадково наткнувся на це повідомлення і не стримаюсь від кількох думок. Я близько 4 років на громадських засадах пропрацював в музеї історії Острозької академії, тому музейну справу знаю із середини. Так от з приводу для чого музей? Так відповідь уже дана, бо сучасний музей може приносити не менше задоволення ніж американські гірки, головне це креатив. Приклад сусідньої Польщі де музеї функціонують буквально навколо одного експонату, або ж поганий приклад це музей в Пересопниці в який було вкладено купу грошей, а навіть оригіналу Євангелія їм ніхто не дав і він лежить на узбіччі туристичних маршрутів. Музей в Здолбунові прекрасно в писався б в маршрут Рівне-Здолбунів-Острог-Межиріч, і можливо далі Дубно-Кременець-Почаїв. Так, що… Головне ж це відповідне кваліфіковане керівництво, яке б мало відповідну освіту (і загалом мало б вищу освіту) і трохи допомоги від міста, району та меценатів…

    • Дякую за відгук) Згоден з усіма словами окрім “керівництво, яке б мало відповідну освіту “. Так склалось, що я працюю в сфері культури теж. Понад 2 роки працював у Спілці Письменників, зараз у Просвіті. Нажаль, вимушений визнати, що намагаючись знайти новий підхід до музейної справи іноді краще взагалі шукати людину не по спеціальності… Бо “люди з трьома вишами по народознавству і так далі” часто не бачать далі свого носу, а вірніше не бачать нічого, окрім того, чому їх вивчили в університетах.

  • Maximilian

    На фото проект музею дуже гарний.

X