Здолбунів: Україна понад усе? Допомагаємо чи боремося?

Здолбунів: Україна понад усе? Допомагаємо чи боремося?

  7 липня, під час чергового збору коштів, який відбувся за ініціативи Здолбунівського районного відділу культури на святкуванні Івана Купала у Здолбунівському гідропарку ,  в кафе «8 причал» сталася прикра ситуація, яка змусила робочу групу волонтерів звернутися в засоби масової інформації.

 Збираючи кошти на підтримку військових Здолбунівщини, волонтери наштовхнулись не на звичайний зрозумілий нерв, пов’язаний з війною, як, на жаль, часто буває, а на відкриту ворожість, що переросла в брутальну поведінку з боку члена «Сотні самооборони». Спочатку йому не сподобалася скринька (до речі зроблена його ж побратимом-самооборонівцем Ю.Шменделем), потім нас, волонтерів, звинуватили у тому, що ми не ремонтуємо БТРи, що не робимо нічого корисного, що все робить одна «сотня». Втративши останні краплі людяності, молодий чоловік  послав волонтерів «куди подалі» на очах відпочиваючих, серед яких були і діти.  Сміливість залишила «героя» тієї ж миті, коли його попросили назвати своє ім’я та прізвище.  Ним виявився член ІІ чоти Здолбунівської сотні самооборони Роман Холодюк (на фото в помаранчевій майці).

       Волонтер робочої групи Петро Пивоваренко, котрий теж став свідком інциденту і до котрого, очевидно за проханням зачинщика сварки, подзвонив чотовий останнього, запрошував хлопця на розмову з волонтерами,але той відмовився,погрожуючи  подати до суду за вимагання коштів. До речі, волонтери просять про допомогу, але ніколи не вимагають, – тим більше в такій економічній ситуації, як тепер. Немає грошей, не хочеш дати ту гривню-дві – не давай! Але й ображати людину, яка вже більше року в свій вільний час ходить зі скринькою, щоб хоч якось допомогти хлопцям, ніхто права не має. Підійшов і  зробив зауваження дебоширу і батько бійця, який зараз  на Сході. Бо й справді – поки тут цей «герой» святкує, хтось та мусить захищати його самого і всіх нас. А волонтери мусять допомагати хоч тим, чим можуть, – бо влада й надалі не звертає уваги на захисників держави.  Проте і до слів батька хлопець не дослухався.

      «Відважний самооборонівець» так і не знайшов в собі сміливість вибачитись. На жаль, це не перший випадок, коли члени «Сотні самооборони», поки що словесно, нападають на волонтерів, звинувачуючи огульно і безпідставно. Адже в більшості членів «Сотні», які свого часу зобов’язувались охороняти правопорядок у місті (хто вже про це пам’ятає?), є зброя. І хто гарантований від того, що завтра так само підігрітий дволітровою пляшкою пива хлопчина не вирішить, що він має право вирішувати, як розправитись з «неугодними» людьми?

       З цього всього виникає лише одне запитання:  чому в лавах громадської організації «Сотня самооборони», яка позиціонує себе борцем за ідеали Майдану, так плекається зверхнє, вороже ставлення, і хто сіє в душу своїм членам ненависть до інших людей, які до «сотні» відношення не мають?

      Скидається на те,що хтось дуже вміло веде свою гру, вдало керує процесами наростання ворожнечі за принципом «розділяй і владарюй». І це не Путін, це хтось тут, зовсім близько.

       В самій громадській організації «Сотня самооборони» є багато хороших людей, які плідно працюють у волонтерській групі, допомагаючи солдатам-землякам. Честь і хвала, велика подяка від бійців тим  людям, які лагодять БТРи, але це ж не означає, що всі, хто цього не робить, – вороги!

       Розділені і розсварені, ми не те що не зможемо допомогти нашим бійцям, а погрязнемо у багнюці ненависті і нічого доброго не побудуємо на нашій рідній землі, а можливо і зовсім втратимо державу, як це бувало не раз в історії України.

  • disqus_0QaPWzdCO0

    занадто багато привілегій з самого початку надали цим “оборонцям”. от і маємо відповідну поведінку….

X