Фото ілюстративне

Сесія міської ради пройшла майже без ексцесів. Депутати голосували, ставили багато питань, брали перерви. Майже нормальна обстановка. Нарешті, після спроб сторонніх осіб керувати депутатами просто в сесійній залі, міська рада «закріпила» обранців міста за іменними табличками, а гостям відвела належне їм місце. Тому можливостей кивком голови «пояснювати» депутатам, як голосувати, у присутнього знову на сесії депутата Рівненської обласної ради Володимира Ковальчука не було – хіба що його прихильники вивернули б собі шиї. Але все одно всі голосували здебільшого за велінням партії, а не здорового глузду.

Міський голова вчергове довів, що більшість його підтримує. Водночас він завжди був і залишається договороспроможним, а тому деякі питання вдалося проголосувати всупереч попереднім протестам «опозиції». Наприклад, кошти на продовження робіт з будівництва мосту в гідропарку проголосовані. З тим мостом взагалі клопіт. Згідно офіційної документації це й не міст взагалі, а оглядовий майданчик. І частина депутатів взагалі вважає його спорудження помилкою, а то й відмиванням грошей. Але місток справді потрібен, якщо гідропарк місто планує розвивати! Адже це доступ на другий берег ставу і можливості для його «освоєння» людьми. Не було на сесії депутата Станіслава Середюка, який напередодні на комісії розповідав, що міст будують неправильно, та й гідропарк взагалі теж. Не було Миколи Орлова – головного опонента міського голови. А от Володимир Ковальчук після перерви розуміюче підморгнув підряднику, що будував майже всі об’єкти в гідропарку (і міст теж), – Ярославу Бляшину: «Не переживай, проголосують, все буде добре»… Що ж, як «куратор» сказав, так і було, – проголосували.

Як нарешті проголосували питання, що дозволить знести руїни «Скорпіона» і збудувати там щось пристойне. Оскільки цю земельну ділянку пов’язують з іменем Ігоря Борцова, кілька років депутати тупцяли на місці через особисте сприйняття-несприйняття цього підприємця. І от проголосували… Рівно чотирнадцять голосів «за», скільки треба для прийняття рішення. І раптом після сесії прибіг депутат Семенів, щоб написати заяву про відкликання свого голосу. Бо ж саме його голос і став вирішальним, а він тут раптом зрозумів, що помилився… Чи хтось за нього зрозумів. Бо коли депутату Семеніву пояснили, що не передбачено регламентом відкликання голосу, то він телефонував зовсім не таємничому «Вікторовичу», і саме під його диктовку писав заяву.

Що тут скажеш… Інтриги тривають, «політичні» процеси йдуть. Місто живе своїм життям. І люди цікавляться зовсім не міфічними проблемами, а реальними вулицями, дорогами, опаленням і порядком у місті. І поки одні ці проблеми вирішують, інші навколо діяльності міської ради влаштували цілий карнавал. Добре, що вони таки в меншості. Тому в Здолбунова є шанс не перетворитися в політичне шапіто.

X