Бувають такі моменти, коли писати про якусь подію не хочеться взагалі. Хочеться додати відео, і запропонувати людям робити висновки самим. Такою подією стала вчорашня сесія Здолбунівської міської ради. Ось як прокоментувала на своїй сторінці Фейсбук вчорашні події журналіст Інна Білецька:

В одному з рівненських видань з’явився матеріал з назвою «Депутат на поруках знову примінив силу». Бог уже з ним, з тим «примінив», але тим самим автор зумисне чи ненароком перевів усю дискусію в площину сутички між Володимиром Ковальчуком і Олександром Андріюком.

А все ж дещо складніше.

Я на сесії не була, тому не про враження, а про декілька моментів, додатком до яких стануть відеоматеріали – дивіться і насолоджуйтеся… Хоча яка вже тут насолода.

На сесії депутат Рівненської обласної ради Володимир Ковальчук і депутат Здолбунівської міської ради Дмитро Терепенчук (обидва від Радикальної партії) оголосили, що в міській раді сформовано нову більшість, і що тепер лише вона вирішуватиме, що і як робити. Взагалі-то це узурпація влади і спотворення волі виборців. Як би там не було, але мешканці міста довірили свої голоси висуванцям зовсім інших політичних сил, ніж ті, які зараз кажуть, що вони нова більшість. Якби в законі була збережена мажоритарка, то лише кілька округів були б «зайняті» не представниками «Батьківщини». Саме вони масово виграли округи, але депутатами стали далеко не всі, бо закон передбачив представництво партій, які теж десь щось набрали. Вчора відомий активіст «Опори» Анатолій Бондарчук написав про Дмитра Терепенчука, що він закріплений за округом, де проживає Анатолій, але його там ніхто ніколи не бачив. Ну давайте скажемо чесно: а кого бачив? Вийдемо на вулицю й запитаємо, хто з людей знає свого депутата міської ради. Думаю, результат вам відомий наперед. Так що в міській раді відбувався переворот людей, яким захотілося влади вже і зараз. Найбільше вони були схожі на більшовиків сімнадцятого року. «Караул устал»… Знаменита фраза. Схоже, що наш «караул» і не відпочивав, бо аргументи їх перевороту на голову не налазили.

Наприклад, одного з депутатів не влаштовувала вартість люків під час прокладання каналізаційної мережі по вулиці Василя Стуса. Звісно, в міській раді ж сидять бариги з шаленими відкатами. Але! Замовником робіт, а відповідно і всієї документації, є Управління капітального будівництва обласної адміністрації, а не міська рада. Вони ж затверджують кошториси, вони ж провели численні експертизи. Є питання? Вперед до представника владної БПП Сергія Кондрачука, хай він спитає, чого такі дорогі люки.

Другий приклад – роботи з ямкового ремонту біля залізничного вокзалу. Запланували ямковий, проте коли роботи мали початися, стало ясно, що в ті ями вже вкладати нічого. Так, зробили нормальне суцільне полотно. Міський голова пояснив депутатам, що доведеться дофінансувати, на всіх комісіях і днях депутата. Натомість саме ці виконані роботи Володимир Ковальчук називає махінаціями , а людей баригами. Це за те, щоб замість закопати в асфальт гроші на ямковий ремонт, а через рік переробляти знову, зробили раз і по-людськи?! Тобто по-господарськи, це не для нас – головне, що рішення прийняв не депутат, скажімо, Терепенчук, а міський голова. Сумно, браття, бо це чистісінька маніпуляція.

Третій приклад. У неприйнятому бюджеті було дофінансування не лише площі біля вокзалу, а й робіт з будівництва розв’язки (кільця), а також біля пластмасового заводу. Тобто для ясності – фірма отримала частину грошей, роботи виконала, а тепер треба доплатити решту. Ні! – каже Ковальчук. Нічого не можна робити наперед, все лише після фінансування. Насправді це просто маячня, бо і в районній адміністрації, і в обласній завжди є роботи, які підрядники виконують в борг. Вірніше, навіть не те що в борг, а частинами отримують фінансування. І нічого, там Ковальчук не скаче. Натомість тут виходить, що досі б стояло недобудоване кільце, недороблена площа біля автостанції, ще зо три об’єкти… Ні, тоді б нашим «борцям» точно було б про що говорити – місто розруйноване, нічого не дороблено. Тепер же ж їх не влаштовує те, що дороблено…

Ну і ще один дивовижної краси «аргумент» – якщо замовник робіт обласне  УКБ, то чого фінансує міська рада? Ну це просто на баранів розраховано, вже вибачте за нестриманість. Бо завжди на таких об’єктах є спів фінансування з різних бюджетів. І той же Кондрачук завжди з гордістю повідомляє «нам вдалося залучити кошти на такий-то об’єкт, наша частка стільки-то». І друг Ковальчук не кричить, що Сергій барига.

Насправді все, що вчора відбувалося , – маніпуляція і спроба перевороту. Щоб здобути більшість (якої поки що ніхто не бачив), було задіяне все: домовленості на рівні Києва між різними партіями; дзвінки перших осіб району (не з ради) до різних керівників і депутатів. Людям наполегливо пояснювалося, чому вони мають взяти участь у новій більшості. Поки що станом на вчора на сесії було 14 умовно «промерських» голосів, і 9 «антимерських», чи «проковальчуківських». Що не завадило Ковальчуку скрізь говорити, що в раді створено нову більшість.

Навіщо це йому? – запитаєте ви. Подейкують, що група Орлов – Тимощук – Кондрачук – Ковальчук визначилась з майбутнім претендентом на посаду міського голови. І ним може стати Володимир Ковальчук. Ну от як йому не пощастить з прохідним місцем у списку до Верховної Ради, то тоді Здолбунів… Хто зна. Але на початок жорсткої передвиборчої кампанії це дуже схоже.

А, про бійку нічого не написала, – скажете ви. Поки що нічого. Бо не вражаю, що це головне у вчорашньому шапіто. Сутичка ця ніяк не вплине на життя міста, а недофінансовані через примхи «опозиції» об’єкти ще й як вплинуть. Тому про інцидент між Ковальчуком і Андріюком окремо.

Поки що ж дивіться відео і робіть висновки самі.

 

X