IMG_7980Три роки тому історія України змінила напрямок руху. Кількамісячна Революція гідності перемогла. Тиран Янукович втік з країни, до влади прийшли ті, хто поруч з людьми був на Майдані всю зиму і, здавалось би, мав змінити країну…

Ціною перемоги стала смерть Небесної сотні. Це були страшні дні. Країна в прямому ефірі дивилась, як у Києві падали від куль ще хвилину тому живі люди… Було відчуття, що це фільм, страшний фільм, не реальність. Так хотілось думати. Але ми всі знали, що це правда.

Саша Храпаченко… За два дні до його загибелі на Майдані вперше зустрілись у Рівному – мали спільного знайомого. Хто ж міг знати, що те знайомство буде й першим, і останнім спілкуванням!

А потім у штаб прийшла заплакана Світлана Сац, тепер депутат районної ради, – Саша загинув! Не могла зрозуміти, про що вона, про кого…

Сьогодні Здолбунів вшановував героїв Небесної Сотні… Мабуть, кожен розумів, що три роки минули зовсім не так, як ми собі мріяли. І справа зовсім не у відсутності безвізового режиму. Не за можливість їздити за кордон люди йшли на смерть з дерев’яними щитами. І не у війні справа. Ми, як виявилось, готові воювати за Україну.

Ми не готові жити в такій самій Україні, якою вона була до Майдану. А вона поки що майже така сама – у чомусь краща, а в чомусь і гірша…

І кожен, хто сьогодні ставив свічечку в пам’ять про загиблих, мав би відчувати сором і відповідальність перед ними. Бо вони заплатили життям… А наше «жити по-новому» поки що геть негідне цієї жертви.

X