Зліва направо: Архип Бухало, Улас Самчук, Семен Андрущик, Григорій Бухало. Крайнього справа я не знаю.

Цікаве фото опублікував сьогодні Павло Кир’янчук у групі «Дермань». На ньому ми можемо бачити нашого знаменитого земляка, письменника Уласа Самчука в оточенні односельців. Зліва направо на фото Архип Бухало, Улас Самчук, Семен Андрощук, Григорій Бухало. Ім’я п’ятого не відоме.

Як прокоментував відомий історик Андрій Жив’юк, « Гарне фото. Дермань, який був: обличчя, одяг, сервірування столу, картина, фікус (чи що там), гардини – це село початку 40-х років. До речі, саме Семен Андрощук – матрос-балтієць, дерманський революціонер, а згодом міцний господар – був прототипом Корнія в “Марії” Уласа Самчука. Символічне фото.

Це сусіди і друзі дитинства Уласа. Архип, його батьки Христя і Трифон теж герої , вже “Волині”, під своїми іменами. В його домі часто переховувалися і збиралися вояки УПА, за деякими даними, навіть бував “Леміш” (Василь Кук). Григорій служив на царському флоті, при переході з Владивостоку в Петербург на броненосці “Пересвет” підірвався на міні коло Порт-Артура. Врятували англійці. Взагалі, про кожного із запоріжскіх Бухалів можна книжку написати.

В хаті Архипа Бухала бував не тільки Василь Кук (тоді “Юрко”), а й Омелян Логуш (“Іванів”), Йосип Позичанюк (“Шаблюк”), Ростислав Волошин (“Павленко”). Разом вони зустрічали Водохреще 1944 року. У Архипа мешкала дружина В.Кука Уляна Крюченко (“Оксана”), заходив і Михайло Степаняк (“Сергій”)».

До речі, і справді сільська дерманська оселя дуже ошатна і виглядає не гірше міщанських інтер’єрів того часу. Адже радянська влада з її сірою убогістю ще не встигла спотворити звички волинських селян.

X