Здолбунівський Будинок культури цементників (posterrr.livejournal.com)

Здолбунівський Будинок культури цементників (posterrr.livejournal.com)

Здолбунівський Будинок культури цементників для жителів та й для гостей міста є однією із візитних карточок, на рівні з костелом святих Петра та Павла, залізничним вокзалом і цементним заводом. Проте, цілком імовірно, далеко не всі мешканці Здолбунова знають, що жодної художньої цінності у “візитівки” районного центру немає. Проект є типовим для пост-совкових держав і побудовано таких будинків культури на території колишньої “країни ударних будівництв” не один десяток. Перші будинки культури побудовані за цим проектом були споруджені на початку 50-х років минулого століття і продовжували будуватись до початку 60-х. Здолбунівський будинок культури цементників було введено у експлуатаію орієнтовно в 1957-у році.

Проект типового БК судячи по всьому був призначений для районних центрів у яких працювали великі промислові заводи — будинок культури хіміків у Данкові (Росія), БК “Електрон” у Миколаївці (Україна) та повний “тезка” здолбунівського будинку культури цементників у Михайловці (Росія).

Задній двір БК у Свердловській області (Росія)Задній двір БК у Свердловській області (Росія)

Задній двір БК у Свердловській області (Росія)

Сам проект розроблено у стилі “сталінського ампіру”, проте вже на зламі 50-х та 60-х років розпочалась “борьба с излишествами”, внаслідок якої із пізніших БК зникли елементи ліпнини на обрамленні даху, капітель на завершені колонади фасаду та колонада внутрішнього двору (тильна сторона). Останнє “спрощення” стосується і здолбунівського БКЦ — у нашого будинку культури з тильної сторони є лише сходи, попри те, що у раніших проектів окрім них там розташований балкончик та колонада із шести напівдекоративних тонких колон з капітелем. Ще однією рисою притаманною для більшості БК виконаних за даним проектом є наявність ніш по боках фронтальної сторони споруди. У цих нішах встановлювали статуї робітника та робітниці, піонера та піонерки і так далі. У здолбунівського БКЦ ніші є, проте статуї чомусь у них встановлені так і не були (судячи із спогадів жителів міста та фото БК до 90-х років). Якщо ж у вас є фото, що підтверджують наявність статуй — ми були б вдячні, якби ви залишили іх у коментарях, або ж надіслали на нашу електронну скриньку (zdolbuniv1497@gmail.com). Нижче ж ми пропонуємо вам переглянути невелику підбірку будинків культури, які є майже точними копіями нашого рідного БКЦ.

  • Афігеть! Дуже цікаво!

    • Дякую, ще намагатимусь підготувати схожий матеріал по костелу) Але він не є “штампованим”. Він ексклюзивний тільки у нас))) Хоча є кілька цікавих моментів)))

  • Олексій Козачок

    Класний матеріал. Я спочатку просто переглянув фото, і тільки через певний час зрозумів шо то інші БК, а не наш, здолбунівський.
    Дякую за цікаву інформацію, ніколи навіть не задумувався що наш БК – просто один із багатьох клонів.
    Доречі на рахунок клонів. Можна підготувати цікавий матеріал про сучасні релігійні споруди, зокрема типові церкви на Рівненщині, і Здолбунівщині зокрема. Дуже сумна картина – типові релігійні коробки, зроблені нашвидкоруч і малоцікаві як ззовні, так і всередині. Неначе відділення банків – мета одна – комерція. Тут Катеринівська церква виділяється як смарагд серед щебню. І архітектура і кольори, да і просто приємно глянути. Сама сумнівна по красоті споруда в місті – це Церква Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ КП.

    • Нажаль в церковній архітектурі я мало дуже розуміюсь, щоб зробити по цьому матеріал. Мені із церков найбільш імпонує костел. Аналогів насправді немає ні в Польщі, ні в Україні. А щодо православних, то подобається проект біля БКЦ, але за синій дах я готовий убити… Катеринівська мені дещо “перенасичена елементами”. Фактично російський стиль з кучою “рюшечок”. Я більш в церковній архітектурі люблю “суворість”, щодо храму УПЦ КП то тут погоджуюсь – безликий він якийсь вийшов.

X