Дві події 28 лютого є знаковими для України й притомних українців, а також й для нашого краю, і переконаний, закарбуються на історичних шпальтах. Cоцмережі рве, медіа, включно і з російськомовними (лиш деякі поніміли), навперейми співають ОСАННА, дехто з українців відкорковує шампанське. А є й такі, що ладні розцілувати членів Конституційного Суди. І всі мають 100 -відсоткову рацію. Звісно, емоції радості, позитиву, й нових сподівань переповнюють і мене.
28 лютого Конституційний Суд таки визнав неконституційним отой так званий мовний закон, що іменується в народі, ну дуже делікатно, “Ка-Ка”. Тож ганьба у вигляді ЗУ КК має щезнути. Але це ще не перемога. Далі долю УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ МОВИ в УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ мають вирішити українські народні обранці.
Панове народні депутати, так і хочеться звернутися до вас “А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди” (Т. Шевченко, з передмови до «Кобзаря»). Які ще Вам потрібні аргументи, аби ви врешті-решт виконали свій обов’язок та вимогу українського суспільства й прийняли такий вистражданий ЗУ “Про забезпечення функціонування української мови як державної”? Це рішення КС для кожного з вас, українського законотворця, має стати мантрою ще й з тієї причини, що ухвалене за дев”ять днів до дня народження ВІЧНОГО ПОБОРНИКА Й ОБОРОНЦЯ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА – ТАРАСА ШЕВЧЕНКА! Не зганьбіться перед Кобзарем і перед пам’яттю про нього. Не забудьте, що Тарас Шевченко свою головну візію в Україні й для українців визначив так:

“Ради їх,
Людей закованих моїх,
Убогих, нищих… Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово”!

А другою такою неймовірно хорошою й багатообіцяючою водночас стала новина від вашого видання про уже юридичне оформлення Кабміном академічної стипендії імені Тараса Більчука. Емоції радості й гордості переповнюють: віднині, з 28 лютого, в Україні існує академічна стипендія нашого земляка, уродженця невеличкого села Коршів – Більчука Тараса Миколайовича. Ну чим не привід зсолідаризуватись в думці: українці таки доможуться української України.

З повагою до вашого видання, Микола

X