Україно! Матінко родюча!
За що , скажи, сплюндровано тебе?
Чом твоя гірка доля неминуча,
Чом кожен в руки злий тебе гребе?
Мій краю! Світе! Батьківщино мила!
Не бійся, не здавайся, ми з тобою.
Ти справжніх українців породила,
Які за тебе ладні йти до бою.
З колін підводься! Гордо йди, несхибно,
Хай заздро дивляться тобі у слід.
Нічого більше, ненько, не потрібно,
Лиш вільний простір з заходу на схід.
Коли ти вільна, вільна й незалежна,
Коли ми всі один лише народ,
Народ, що любить край свій вірно та безмежно,
Ні, нам не треба жодних нагород.
Автор поезії – Вікторія Стецюк, учениця 8 класу, вихованка гуртка “Культура мови та спілкування (основи журналістики)” Здолбунівського районного ЦТДЮ.