Ці роздуми спричинені “черговими благіми намірами” наших обласних обранців, про що йдеться у публікації “У Здолбунові з”явиться підземка?”. Тож депутат облради Володимир Ковальчук може вважати мій допис, як звернення. Направду, без будь-якої іронії чи сарказму. Думаю, ця проблема не лише моя.
Для чого “вигадувати велосипед”, аби створити враження, що депутат вирішує проблеми своїх виборців? Дійсно, краще реально вникнути хоча б в одну з бід тих вборців і якось довести, що в нас Закон таки буває “для всіх”? Маю на увазі примусове встановлення побудинкових лічильників на газ, що повертає нас до часів колективізму-комунізму. Судіть самі: ЗУ “Про забезпечення комерційного обліку природного газу”, ст.2 чітко визначає, що “для населення, що проживає у квартирах , у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі” постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку (за встановленими лычильниками) – з 1 січня 2018 року. Ще чіткіще ст. 6 зобов”язує суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, (у нашому випадку – це “Рівнегаз”) забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах (замітьте – у квартирах, а не в багатокватрирному будинку, що означає – індивідуально) до 1 січня 2018 року. А далі – ще цікавіше; “У разі невстановлення населенню у строки лічильників газу з вини суб’єктів господарювання (тобто “Рівнегазу”) припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, (і то лише з 1 січня 2018, а не 2017 року), а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України”. Більше того, п.2. цієї ст.6 усю відповідальність за невстановлення індивідуальних лічильників покладено на суб’єктів господарювання («Рівнегаз») аж до вжиття санкцій. І жодним чином не на споживачів- фізичних осіб (населення) Таким чином, термін «загальнобудинковий лічильник» та його можливе встановлення чи якісь там зобов’язання фіз.осіб (населення) цим Законом не передбачено. Але, як у нас водиться, Закон Вовку ( голові преславутої НКРЕКП) – не указ. Усього навсього постановою цієї комісії (навіть не КМУ) затверджується Кодекс газорозподільних систем, яким і послуговуються газовики та без будь-чиїх погоджень чи обговорень встановлюють загальнобудинкові лічильники. Натомість Міністр соціальної політики України Андрій Рева вимагає від газових компаній поквартирного встановлення приладів обліку газу. Цитую дослівно: Закон вимагає поквартирного обліку. Більше того, в тарифі на газ це закладено (значить, ми уже за індивідуальні лічильники заплатили, а нам їх нема). Тому не треба “ламати” мешканців, треба тісно працювати з законом. Менше слухайте їх, газових монополістів , а вимагайте виконання законів. То хто ж, як не 450 представників законодавчої влади, обласні, районні й міські депутати, мають домогтися виконання законів, і захистити нас, своїх виборців, від беззаконня? Якщо ви, кому ми й довірили творення, захист та дотримання законності, цього не можете, а чи не хочете, то як нам – «фізичним особам – населенню» реально це зробити?

Народна трибуна
Цей матеріал розміщено в рамках проекту “Народна трибуна”, автор матеріалу – Іван
X