Завдяки небайдужій громадськості,  учасникам АТО зі Здолбунівщини і Рівненщини громада Квасилова таки відстояла своє право на володіння землею, що знаходиться на вулиці Перспективній, селища Квасилів і не дозволила депутатам віддати її у приватну власність Єпархії УПЦ МП. За словами священиків на земельній ділянці мали побудувати  Духовно-просвітницький центр надання соціальної та духовної реабілітації дітям та молоді з особливими потребами.

12 червня відбулась позачeргова сeсія Квасилівської сeлищної ради і  більшість депутатів утрималися під час голосування за виділення цієї земельної ділянки для будівництва духовного центру. Тим самим, залишивши чинним розпорядження селищного голови про зупинення виконання рішення щодо виділення земельної ділянки.

Було багато виступів і розмов,скерованих у бік УПЦ МП. Люди не вірили в те,що у разі виділення земельної  ділянки на ній постане саме реабілітаційний центр, а не форпост «русского мира», які створюються з метою контролю над суспільними процесами, і як пункт зомбування населення і промивання мізків у потрібному ідеологічному напрямку.

Квасилівчани таки змогли вплинути своїм протестом не лише на депутатів,а й на Єпархію УПЦ МП. Після усіх думок,які були висловленні у бік УПЦ МП, один із священиків  заявив, що забирає свою заяву з проханням виділити землю його Єпархії.

Тож  активісти-протестувальники сподіваються, що в недалекому майбутньому на цій земельній ділянці постане дошкільний навчальний закладякий, передбачений генпланом забудови смт. Квасилів.

 

  • Василь

    Молодці квасилівчани, зуміли -таки довести, що на своїй землі уже далеко “…не однаково мені. Як Україну злії люде присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені.” Без сумніву, зірвано доведену зверху директиву з виконання одного з пунктів “русского мира” як гуманітарного проекту РПЦ. Усі ці позірні “благі наміри” надто ретельно плануються не в Квасилові чи Рівному, а в їхньому центрі, тобто в Москві. І, звісно, за таке по голівці не погладять… Потроху московська церква втрачає свої позиції, а відтак і “духовний” вплив. Усілякі там загравання – толерування місцевої влади з московськими попами уже не “прокатять”. А якщо дехто вагається, то нехай повчиться у житомирян, як аргументовано відмовити московській церкві у її претензіях на “право і закон”. Тож чергове спільне досягнення громад очевидне.

X