З листопада 2015 року  Рівненщина поринула в трагічні навколомедичні пристрасті. Коротко нагадаємо, що «справа Думановських» розпочалась після того, як без адекватного лікування з боку завідувача відділення обласної дитячої лікарні Костянтина Думановського помер 5-річний пацієнт. Ситуації склалась  “вибухова” , а дії та бездіяльність лікаря спричинили значну громадську дискусію та суспільний резонанс.

П’ятирічний Миколка Антонюк із Рівного помер за кілька годин після того, як швидка допомога його привезла в обласну дитячу лікарню. Рідні думали, що в дитини апендицит. Але лікар Думановський  обстеження відклав до ранку. І дав оцет із водою — як засіб збити температуру. Хлопчик помирав на руках у батька у відділенні планової хірургії. У реанімацію дитину перевели тільки тоді, коли її тіло вкрилося трупними плямами. Рідні вважають, якби медики не поставилися до них халатно, хлопчика можна було б врятувати.

Обурення громадськості викликав той факт, що батьки Думановського-молодшого – відомі і впливові в Рівному люди. Батько, Григорій Думановський, був головним лікарем дитячої обласної лікарні, а мати, Марія Думановська, працювала заступником начальника обласного управління охорони здоров’я. Тому з самого початку вони заперечували будь-яку вину свого сина, переконуючи, що хлопчик помер не через бездіяльність лікаря, а від важкої рідкісної хвороби. Більш детально про ситуацію ви можете прочитати в матеріалі одного з рівненських сайтів: http://vse.rv.ua/zhittya/1447755794-strasti-po-dumanovskomu-likar-mazhor-spokiyno-spav-doki-yogo-5-richniy-paciient.

Після значного резонансу справа таки була розслідувана обласним управлінням охорони здоров’я. І що ж – результат був очікуваний. Хоч Костянтина Думановського звільнили із займаної посади, проте обласні медичні «перевіряльники» заявили, що«причинно-наслідкового зв’язку між діями лікарів та смертю хлопчика» немає. Отже, Думановський не винен?!

12607144_453032951546566_1016434464_nЗвісно, активісти і журналісти не заспокоїлись, оголосивши акцію «Карантин безкарності» і прийшовши кілька днів тому вимагати справедливості до обласного управління охорони здоров’я. Після пікету начальник обласного управління охорони здоров’я Юрій Осіпчук таки надіслав до Міністерства охорони здоров’я лист, у якому фактично ставить під сумнів висновки обласної експертної комісії.

Та й кілька днів тому, 27 січня,  комісія в Києві таки заявила, що медична допомога Миколці надавалася неадекватно і визнала  надання допомоги таким, що не відповідає стандартам. Одноголосно! Фактично йшлося про те, що лікар мав би лікувати дитину, але він цього взагалі не робив.

Проте тепер залишилось ще одне питання: а що ж робити з висновком комісії обласної? Адже спроба «відмазати» лікаря-мажора не вдалась лише через безперервний тиск громадськості, а саме рішення, виходить, було нечесним, фальшивим? Не могли ж лікарі не знати й не розуміти, що їхній колега вчинив злочин? То чому написали про його невинність?

12592659_987396894667576_7007220069740374255_nЯсно, що хтось має відповісти за систему кругової поруки лікарських династій, створену в області. І ось тут, на жаль, прослідковується «здолбунівський слід». Адже обласну комісію очолював заступник начальника обласного управління охорони здоров’я Ігор Добровольський, звільнений в 2005 році з посади головного лікаря Здолбунівської ЦРЛ тодішньою постреволюційною владою, але відразу ж пригрітий обласним керівництвом медицини.

Саме Добровольський відповідатиме за брехливі висновки обласної комісії. А ми лише зауважимо, що в безкінечних звинуваченнях родини Сумка на адресу головного лікаря Здолбунівської лікарні Владислава Сухляка є й звільнення з посад дружини і сина Ігоря Добровольського. Пам’ятаєте нещодавній текст про ледь не репресії, розгорнуті Сухляком у лікарні? Там йшлося й про це, адже син Добровольського, Андрій Ігорович, нещодавно також залишив лікарню в Здолбунові, перейшовши на роботу в діагностичний центр. У здолбунівській лікарні в нього залишилось 0,5 ставки. До речі, більшість працівників лікарні знають, що високопоставлений батько вимагав для сина посаду завідувача реанімаційним відділенням, а отримавши відмову, «забрав» сина до Рівного, ближче до себе. І тут уже не має значення, чи хороший лікар Андрій Добровольський. Просто це та ж сама система медичних кланів, де «чужим» не місце, де завжди відмажуть «своїх», де можуть траплятись трагедії – такі, як у Рівному.  Не варто проводити безпідставні паралелі, тому лише порекомендуємо родині Сумків, борючись за справедливість у медицині, звернути свою увагу й на інші прізвища в медичній галузі, не демонізуючи Сухляка.

Ми ж, у свою чергу, повідомлятимемо вас про хід справи здолбунівського лікаря Добровольського, який намагався всупереч совісті і здоровому глузду відмазати непрофесійного і байдужого лікаря-вбивцю.

X