Передсесійний ранок 5 липня розпочався з дивного посту в групі «Здолбунівщина політична» депутата районної ради Юрія Шадого. Наводимо його без змін, щоб було розуміння, хто і як приймає рішення в нашому районі: «За дві години сесія. Близько 45 питань По кожному питанню декілька сторінок. Є питання технічні, як звіт по програмах, а є практичні, як зміни до бюджету. Додатки у змінах до бюджету подано не зовсім коректно, як і завжди)) по окремих питаннях кошти пропонують виділяти майже в сліпу. Якісно вивчити усі питання (працюючи на громадських засадах) просто не реально, особливо ті питання, що стосуються “млинків та ставків” , тобто відчуження якогось майна, земель, чи розробка кар’єрів де можуть порушуватися інтереси багатьох сторін. Тож прошу допомоги, хто має час, читайте на сайтах рад проекти рішень, пишіть у коментарях, якщо маєте якісь заперечення по голосуваннях за те чи інше рішення і ваша позиція буде ретрансльована на сесіях рад. Можна в приват, якщо є потреба анонімності.»

Щоб ви розуміли, жодного рішення щодо «млинків та ставків» вчора не було, а додатки у змінах до бюджету подаються так «некоректно» вже кілька десятків років. Зрозуміти їх справді непросто, для цього треба докласти зусиль. А коли під час засідання комісії я запропонувала Юрію Шадому піти до начальника управління фінансів і з усім розібратися, його обуренню не було меж: «А чого це я маю ходити?! Я працюю на громадських засадах!» Саме так! І добровільно погодився бути депутатом – а отже, витрачати купу власного вільного часу на виконання депутатських обов’язків. Не можеш вчитися? Не хочеш витрачати свій вечір на тонкощі бюджету? Йди! А просто так щоразу приходити неготовим до сесії, не читаючи документів, і ще когось у чомусь звинувачувати… Це як матроси з «Аврори»: караул устал…  До речі, вчора була позачергова сесія, і питань було вісім. А та, де сорок п’ять, буде в кінці липня. Якраз час депутату з усім розібратися…

Проте по суті.

Вчора на сесії прийняли дуже важливе рішення. Звучить воно так: «Про здійснення повноважень щодо управління закладами освіти». Згідно з цим рішенням, Здолбунівській районній державній адміністрації делеговано повноваження щодо управління закладами освіти, окрім права створювати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, затверджувати установчі документи. І ще – тепер відділ освіти не призначає директорів шкіл. А хто призначає? Правильно – засновник, тобто районна рада. Звичайно, буде конкурсна комісія, порядок проведення конкурсу – все це затверджуватиметься на наступній сесії, тоді й напишемо про деталі.

Поки що ж важливо те, що керівник призначається на посаду строком на шість років (строком на два роки для особи, що призначається на таку посаду вперше). І одна й та ж особа не може бути керівником того ж освітнього закладу більш як два терміни підряд. Тобто відпрацював термін два роки і шість (або шість і шість) – і все. Або на іншу посаду в своїй школі, або на іншу роботу, або маєш право подавати документи на керівника іншого навчального закладу. Суперечливо? Так, мабуть. Проте по життєві директори не сприяють динамічності освітнього процесу, чи, скажімо, не завжди сприяють… Побачимо, як це працюватиме в житті.

Чи просто проходило це рішення? Звісно, ні. На засіданні комісій і сесії було чимало директорів, вони не заперечували проти змін. Заперечував начальник відділу освіти Ігор Антонюк. Мовляв, як я буду керувати освітою, не маючи жодного управлінського впливу на директорів? Про необхідність менеджменту у вигляді «кнута і пряника» обмовився і той же депутат Юрій Шадий. До речі, вітання йому від директорів. Вони почули. Людина, що нещодавно претендувала на посаду начальника відділу освіти, бачить потребу в «кнутах» для директорів? Що ж, з таким підходом нову школу точно не побудуєш. Хоча і позиція Ігоря Антонюка мало чим краща. Бо коли майже рік тому було прийнято новий закон про освіту, було зрозуміло: відділи освіти зовсім скоро припинять своє існування. Треба було реформуватися, шукати шляхи перетворення з органу контролюючого на орган консультативний. А не хочеться… Призначали ж не для того, щоб він допомагав школам і організовував спільні дії в освітньому просторі. Призначали для отих бюджетних «кнутів і пряників», коли директор залежний пішак у грі великих грошей і потоків…

Що ж ми отримали в результаті рішення?

Директори закладів освіти проходитимуть конкурсний відбір, одноосібне призначення виключається. Відділ освіти втрачає функцію контрою і повинен кардинально змінити методику своєї діяльності. Директори, отримавши повну автономію, тепер не матимуть змоги перекладати невирішені проблеми на відділ освіти – вони менеджери найвищого рівня для свого закладу, мають самі й нести відповідальність. Районна рада отримала реальний вплив на створені нею ж заклади – а разом і посилену відповідальність за них.

Насамкінець ще одна репліка: навіть враховуючи нові реалії освітянського закону, відділ освіти міг ще роками мати реальні повноваження, за якими так побивався Антонюк. Проте треба було мати совість. Радитися з директорами, чути їх. Особливо взимку, коли вручну поділені п’ять мільйонів забраних у шкіл гривень стали останньою краплею, після якої і директори, і голова районної ради Олег Дацюк зробили все, щоб повністю усунути вплив амбіційного начальника і його не менш амбіційного керівника. Що проходить у маленькій школі на Острожчині, неможливо в Здолбунівському районі. Тут створено раду директорів, і вона вже стає серйозною громадською структурою, яка вміло і спокійно відстоює інтереси закладів освіти. Хай так буде й надалі!

 

X