Без головного лікаря, редактора газети і директора музею - кадрові проблеми Здолбунівщини

Без головного лікаря, редактора газети і директора музею – кадрові проблеми Здолбунівщини

Здавалось би, в час війни, коли тисячі наших хлопців у неймовірно складних умовах воюють за Україну в холодних окопах східного фронту, ті, хто залишився вдома, мали б демонструвати неймовірну єдність і відповідальність за кожен свій крок. Водночас останнє засідання освітянської комісії районної ради для кожного стороннього глядача виглядало б як банальна боротьба за посади.

Комісія мала б розглянути кілька кадрових питань. По-перше, це знову ж подана на розгляд районної ради кандидатура Олега Тищенка на посаду директора районного краєзнавчого музею. Як відомо читачам сайту, попередня спроба успішною не була – завадило те, що кандидат належав не до тієї політичної «тусовки», що й голова районної ради. Проте адміністрація, розуміючи, що створювати музей треба, а часу до кінця року майже не залишилося, вирішила ще раз зробити подання на призначення Олега Тищенка. І хоч рішення комісії не визначальне – голосуватиме сесія, все ж воно доволі показове. При наявності семи депутатів (на межі кворуму) для прийняття позитивного рішення потрібно було голосувати одноголосно всім. Не так сталося, бо проти був Олег Буздиган, про причетність якого до групи Тимощука наш сайт уже писав. Аргументів не було – от просто не голосую, і все.

Звісно, провалене перше ж кадрове голосування не віщувало нічого доброго з обох наступних подібних питань. Зокрема, комісія мала б продовжити контракт з головним лікарем районної лікарні Владиславом Сухляком. Проте жодного рішення з цього питання на голосування так і не поставили. Виникла улюблена багатьма тема «думки трудового колективу». Цю саму думку вирішили запитати в четвер, на зборах трудового колективу Центральної районної лікарні. Хоча можна було просто проголосувати, і все. З нашої точки зору, голосування не відбулося, бо всі розуміли: той самий Буздиган «за» не проголосує. Адже на посаду головного лікаря є «свій» претендент, який давно про неї мріє. Тому питання, по суті, відклали, наступивши на граблі «думки трудового колективу».

До речі, про цю саму «думку». Не можна постійно як мантру повторювати, що колектив завжди правий у підтримці чи непідтримці керівника. Помиляються навіть цілі країни – ми ж вибрали свого часу Януковича більшістю голосів. Що ж до колективів, то при певних умовах вони обиратимуть не завжди більш ефективного, а більш зручного керівника. Звісно, створювати штучне протистояння, нав’язуючи людям якусь неприйнятну кандидатуру, не можна. Але й перекладати відповідальність за управлінські рішення на людей – теж неправильно. Залежний від думки підлеглих керівник буде думати про те, як їм сподобатися і виграти наступне голосування, а інколи треба приймати непопулярні, але корисні для справи рішення.

Ну й завершився цей непростий «кадровий» день голосуванням з приводу головного редактора районної газети «Нове життя». Як відомо, цю посаду отримав свого часу Сергій Кондрачук, вірний соратник Василя Тимощука. Проте в силу багатьох причин один із співзасновників видання, районна державна адміністрація, вирішила не продовжувати контракт з головним редактором, про що нещодавно його попередила. Саме в такому формулюванні проект рішення й потрапив на комісію – про припинення контракту з Сергієм Кондрачуком. Обговорення було тривалим і доволі бурхливим. Жодне рішення прийняте в результаті не було, оскільки за припинення контракту проголосували двоє депутатів, один був проти (звісно, Олег Буздиган), а решта четверо утрималися при голосуванні. Треба сказати, що рішення не могло бути прийняте в будь-якому випадку, виходячи зі складу присутніх на комісії, але тепер його буде приймати сесія районної ради.

Редакція найближчим часом планує присвятити окремий матеріал ситуації навколо районної газети, тому в деталі обговорення наразі вдаватися не будемо.

Насамкінець лише можемо сказати, що політичне протистояння в районі загрожує перерости в серйозну кризу управління, якщо більшість у раді, керована й контрольована Василем Тимощуком, і надалі блокуватиме будь-які призначення, пропоновані адміністрацією. Виходить, що питати за зроблене чи незроблене в районі все одно будуть Олександра Бухала (і справедливо), проте й працювати нормально йому наразі не дають. Цікаво лише, чому такої прискіпливої уваги до призначень керівників не було з боку голови районної ради в час, коли районом керував Шуль. Тоді голосу Тимощука чути не було взагалі. Дивна традиція у Василя Олексійовича – жорстко воювати зі своїми, водночас чудово домовляючись з опонентами. Критикувати – це одне, і адміністрація Бухала заслуговує на критику, як і будь-яка інша установа, але просто оголошувати війну і отримувати від цього насолоду власної влади і вищості – це якось не личить людині, що причетна до політичної сили, гаслом якої є «Час єднатися».

 

X