Бідних людей у Здолбунівському районі немає! Чесної влади - теж

Бідних людей у Здолбунівському районі немає! Чесної влади – теж

Наступного тижня відбудеться чергова сесія Здолбунівської районної ради, яка розгляне ряд важливих і не дуже питань порядку денного. Нашу редакцію зацікавило питання «Про хід виконання районної цільової соціальної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року». Знаючи ціну різноманітним програмам, які змушені приймати і робити вигляд, що їх виконують, органи державної влади, ми все ж поцікавилися звітом, підготовленим начальником управління соціального захисту населення Миколою Бортником. І відкрили для себе прецікаві речі, якими хочемо поділитися з читачами.

По-перше, ми розуміємо, що бідність долається не соціальними виплатами, а розвитком економіки і гідними заробітними платами. Тому те, що половина звіту присвячена розвитку промисловості і взагалі бізнесу в районі, якраз претензій не викликає. А от те, як це подано і що саме написано, їй-богу, смішить. Автори звіту стверджують, що «важливим кроком для сприяння розвитку підприємництва є реформування процесу започаткування підприємницької діяльності шляхом скорочення кількості видів діяльності, на які потрібні спеціальні дозволи та спрощення решти процедур». Якщо ви взагалі зрозуміли з першого разу, про що йдеться в цьому пасажі, вже непогано, але суть у тому, що до цих усіх необхідних речей районна адміністрація не має жодного відношення. Бо не в районі, і навіть не в області приймаються рішення про оті самі спеціальні дозволи та решту процедур. Тоді навіщо про це писати в районному звіті? Щоб створити видимість бурхливої діяльності, яка імітується і в решті «заслуг», перерахованих у тексті?

Тут ідеться про все : і про використання альтернативного палива в обертових печах на ПАТ «Волинь-цемент», і про переведення на вугільне паливо ТОВ «Здолбунівський завод будівельних матеріалів», і про експлуатацію на ТзОВ «Волинь-шифер» технологічної лінії з випуску вібропресованих виробів, і про ще багато корисних і гарних речей. Незрозумілими залишаються дві речі: по-перше, при чому тут адміністрація, а по-друге, як конкретно це все вплинуло на подолання бідності в районі.

Проте це тільки маніпуляції, а є ще й відверта неправда. Виявляється, в районі станом на 1 серпня 2013 року відсутня заборгованість із виплати заробітної плати! Ми не будемо називати комунальні й приватні підприємства, де зарплата виплачена зараз за липень – серпень, щоб не підставляти керівників, проте переконані, що читачі й самі знають, що борги по зарплаті у підприємств району є. А те, що районна влада змушує керівників їх не показувати (порушуючи закон!), щоб не псувати району нікому не потрібні показники так званої «роботи», ніяк не сприяє вирішенню проблеми бідності.

Несподівані емоції викликає і речення – абзац «Працевлаштовано на нові робочі місця 3 чоловік». Цифра в масштабах району вражає своєю значущістю, чи не так? Ну що ж, троє людей, що знайшли роботу, – це краще, ніж жоден, але хвалитися тут точно нічим.

Цілком незрозуміло, яке відношення до подолання бідності має півсторінковий абзац про так звану оптимізацію мережі навчальних закладів району, а по суті – про закриття шкіл. Призупинення навчання у Мостівській, Залібівській, Озерківській, Волицькій, Степанівській школах у зв’язку з відсутністю учнів говорить про що завгодно, але аж ніяк не про зростання добробуту мешканців цих сіл. До чого тоді ця розлога інформація, що завершується відверто цинічною тезою про підвищення якості навчально-виховного процесу? Який процес, якщо учнів немає?!!!

Знову ж не менш дивна інформація про розвиток мережі дошкільних закладів. Чудово, що в нас 80% дітей охоплено всіма формами дошкільної освіти (не вірите? – дарма: в звіті ж написано!). Але як це вплинуло на зменшення бідності – геть незрозуміло.

Коротше кажучи, звіт містить у собі купу різноманітної інформації, яка ніяк між собою не поєднана. Але немає головного – ні рівня зростання заробітних плат, ні покращення так званої якості життя. Ну є ж міжнародні методики, щороку оприлюднюються різноманітні рейтинги. Чому б не скористатися цими методиками і не зробити елементарну табличку, з якої було б зрозуміло, як змінилася якість життя людей за три роки дії програми? Але простіше насмикати інформацію з усіх відділів, не зробити навіть жодних узагальнюючих висновків і сказати, що програма виконується. А так – суцільна маніпуляція і неправда. Якщо це і є функція органів державної влади – з бідністю попрощаємося ще не скоро.

X