Напередодні чергового 9 травня, яке частина українців досі воліє святкувати як день перемоги, дуже доречний матеріал відомого історика, нашого земляка Андрія Жив’юка. Читайте уважно, і коли вас будуть переконувати, що квіти до могил «визволителів» – це правильно, не забувайте, що більшість тих «визволителів» були «енкаведистами», на фронті ніколи не були, а «зачищали» Західну Україну від українців.

Парадокси меморіальних практик: як полеглі від рук «українських буржуазних націоналістів»
бійці НКВС і співробітники НКДБ стали «вірними синами», що загинули за честь і незалежність України

З повоєнного часу в саду (чи в сквері) поблизу нинішньої двоповерхової лікарняної будівлі, що у смт. Мізоч, за 104 м від перехрестя вулиць Липки і Сурмичі, існує колективне військове поховання. У 1945 р. тут був встановлений дерев’яний пам’ятник, пізніше постав типовий монумент «воїна-визволителя». Його невід’ємним елементом стала меморіальна плита, яка увічнювала пам’ять полеглих вояків. До 1991 р. і ще близько 20 років української незалежності напис на плиті повідомляв: «Вечная память верным сыновьям, погибшим от рук фашистских оккупантов и украинских буржуазных националистов за честь и независимость нашей родины». Далі слідував перелік полеглих, що нараховував 38 осіб.

2010У травні 2010 р. пам’ятник був реконструйований. Плита з написом залишилась та ж сама, однак незабаром хтось її пошкодив. І тоді з’явився «удосконалений» меморіальний знак з написом українською мовою: «Вічна пам’ять вірним синам, що загинули за честь і незалежність нашої батьківщини». Зникли «фашистські окупанти» і «українські буржуазні націоналісти», натомість з’явились ті, хто поклав своє життя «за честь і незалежність» України. Звання і прізвища вшанованих осіб тепер подані українською мовою, багато з них виявились перекрученими.
Наразі хочемо отримати відповідь на два запитання. Хто насправді похований у мізоцькому лікарняному саду? Чи загинули ці люди «за честь і незалежність нашої батьківщини», тобто України?
Відповідь допомогли знайти документи, що зберігаються в Російському державному військовому архіві та Галузевому державному архіві Служби безпеки України. Із 38 зазначених на меморіальній плиті осіб вдалося встановити 33. Варто наголосити, що в написанні прізвищ та ініціалів частини з цих осіб були допущені помилки вже за першої їх «меморіалізації». Остаточну плутанину внесла спроба «реконструкторів» (насправді деконструкторів) у 2010 р. перекласти прізвища та ініціали українською мовою. Якби у свій час не було зафіксовано на фото первісну «матрицю» меморіальної плити, ідентифікувати вказаних в її останньому варіанті осіб навряд чи було б можливим.
Наводимо перелік всіх ідентифікованих осіб із зазначенням їх звань, посад, місця служби, відомчої і партійної приналежності, року і місця народження, дати і обставин смерті, як також різночитань щодо їх прізвищ, імен, по-батькові та місця поховання. Перелік упорядкований за датою смерті.
Сидоренко Яків Кузьмович. Молодший сержант, заступник командира відділення 229 окремого стрілецького батальйону (далі – ОСБ) 21 стрілецької бригади (далі – СБР) внутрішніх військ Народного комісаріату внутрішніх справ Українського округу (далі – ВВ НКВС УО). Безпартійний. Народився 1909, хутір Спасівський Мусіївської сільради Міловського району Ворошиловградської (нині Луганської) області. 23 квітня 1944 вбитий у зіткненні з УПА у селі Борщівка, де й похований.
Ісаєнко Прокофій Корнєєвіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Ісаенко П.К.). Рядовий, лінійний наглядач окремого батальйону бойового забезпечення (далі – ОББЗ) 21 СБР ВВ НКВС УО. Загинув 25 квітня 1944 у бойовому зіткненні з групою УПА в селі Буща.
Жимкачеєв Сєргєй Карповіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Жимкачеев О.К.). Рядовий, стрілець 227 ОСБ 21 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1894, місто Будьоновск Орджонікідзевского краю. 10 травня 1944 підірвався на гранаті під час виконання службових обов’язків (зачепився кільцем гранати РГ-42 за сучок у лісі). Похований на кладовищі у селі Стара Мощаниця.
Тарісов Загід Багаутдіновіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Тарасов З.Б.). Рядовий, стрілець 229 ОСБ 21 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1916, дєрєвня Байгузіно (Байгужа) Янаульского району Башкірской АРСР. 5 червня 1944 вбитий у бою проти УПА.
Бізікін Павєл Алєксандровіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Бизиков П.А.). Рядовий, заряджаючий мінроти 207 ОСБ 17 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1911, дєрєвня Новоє Пєтрово Оболєнского району Московской області (нині Кірєєвского району Тульской області). 28 червня 1944 вбитий у бою в селі Стара Мощаниця.
Гурскій Ніколай Міхайловіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Гурський М.Н.). Старший сержант, помічник командира взводу польової розвідки 207 ОСБ 17 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1913, станція Хілок Чітінской області. 11 липня 1944 загинув у бою з УПА в селі Стара Мощаниця.
Кірілов Пьотр Кіріловіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Кирилов П.К.). Рядовий, стрілець взводу польової розвідки 207 ОСБ 17 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1915, дєрєвня Кармамеї Канашского району Чувашской АРСР. 11 липня 1944 загинув у бою з УПА в селі Стара Мощаниця.
Удовіченко Афанасій Яковлєвіч. Молодший сержант, заступник командира відділення 207 ОСБ 17 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1918, дєрєвня Пріютноє Пріютнєнского району Калмицкой АРСР. 30 липня 1944 загинув у бою з УПА в Дерманських лісах. Похований у селі Дермань Другий.
Нєкрасов Стєпан Андрєєвіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Некрасов І.А.). Рядовий, стрілець 207 ОСБ 17 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1904, Лєнінская сільрада Нитвєнского району Молотовской (нині Пєрмской) області. 30 липня 1944 загинув у бою з УПА в Дерманських лісах. Похований у селі Дермань Другий.
Комков Дмітрій Сємьоновіч. Рядовий, кавалерист 18 кавалерійського полку ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1926, дєрєвня Юрша Кавєрінского району Рязанской області. 8 серпня 1944 вбитий у бою з УПА в районі села Ступно. Похований у селі Ступно.
Івченко Кузьма Прокофьєвіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Івченков К.П.). Рядовий, стрілець 215 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Член ВКП(б) з 1940. Народився 1907, дєрєвня Новопавловка Большеглушицкого району Куйбишевской (нині Самарской) області. 22 серпня 1944 вбитий випадковим пострілом під час двохстороннього навчання при проведенні тактичних занять.
Атабаєв Салітжан (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Тобаев С.). Рядовий, їздовий 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1915, Тайскій район Наманганской області Узбецької РСР. 10 вересня 1944 вбитий на західній окраїні села Княгинин під час слідування з Мізоча у гарнізон села Варковичі.
Тєплухін Іван Артамоновіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Теплухін І.А.). Рядовий, кулеметник 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Член ВЛКСМ з 1944. Народився 1925, колгосп Память Орджонікідзе Змєіногорского району Алтайского краю. 9 жовтня 1944 вбитий під час бою з УПА в селі Дермань.
Жураховський Федір Филипович. Рядовий, стрілець-автоматник 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Кандидат у члени ВКП(б) з 1944. Народився 1922, село Царівка Коростишівського району Житомирської області. 4 грудня 1944 вбитий під час проведення бойової операції в Спасівському лісі.
Марков Алєксандр Павловіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Марков А.М.). Старшина 3-ої стрілецької роти 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Кандидат у члени ВКП(б) з 1944. Народився 1908, дєрєвня Новая Анзірка Єлабужского району Татарской АРСР. 30 грудня 1944 вбитий внаслідок обстрілу із засади в селі Дермань Перший.
Руднєв Алєксандр Яковлєві (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Руднев А.Я.). Єфрейтор, їздовий 3-ої стрілецької роти 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Член ВЛКСМ з 1937. Народився 1921, дєрєвня Ніколай-Дар Лукояновского району Горьковской (нині Ніжєгородской) області. 30 грудня 1944 вбитий внаслідок обстрілу із засади в селі Дермань Перший.
Проскурін Андрєй Демьяновіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Паскурін А.Е.). Рядовий, їздовий 3-ої стрілецької роти 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1911, станіца Кримская Краснодарского краю. 30 грудня 1944 вбитий внаслідок обстрілу із засади в селі Дермань Перший.
Шипілов Ніколай Васільєвіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Шипилов Н.В.). Рядовий, номер 82-мм міномета 3-ої стрілецької роти 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Член ВЛКСМ з 1944. Народився 1926, дєрєвня Тоцкоє Чкаловской (нині Орєнбургской) області. 30 грудня 1944 вбитий внаслідок обстрілу із засади в селі Дермань Перший.
Флєгєнтов Алєксандр Дімітрієвіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Флегентов А.Д.). Рядовий, номер 82-мм міномета 3-ої стрілецької роти 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1926, дєрєвня Ягодноє Грачьовского району Чкаловской (нині Орєнбургской) області. 30 грудня 1944 вбитий внаслідок обстрілу із засади в селі Дермань Перший.
Садрієв Інцай Галєндіновіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Сабрієв І.Т.). Рядовий, номер 82-мм міномета 3-ої стрілецької роти 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1926, дєрєвня Ново-Мансуровка Похвістнєвского району Куйбишєвской (нині Самарской) області. 30 грудня 1944 вбитий внаслідок обстрілу із засади в селі Дермань Перший.
Голєв Іван Кузьміч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Гелев І.К.). Рядовий, номер 82-мм міномета 3-ої стрілецької роти 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Член ВЛКСМ з 1943. Народився 1926, дєрєвня Мєдвєдка Тоцкого району Чкаловской (нині Орєнбургской) області. 30 грудня 1944 вбитий внаслідок обстрілу із засади в селі Дермань Перший.
Лаханов Ніколай Карповіч. Рядовий, номер 82-мм міномета 3-ої стрілецької роти 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1926, дєрєвня Кіндєля Мустаєвского району Чкаловской (нині Орєнбургской) області. 30 грудня 1944 вбитий внаслідок обстрілу із засади в селі Дермань Перший.
Дорохін Ніколай Васільєвіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як сержант Коровін Н.А.). Лейтенант, командир роти розвідки ОББЗ 24 СБР ВВ НКВС УО. Член ВКП(б) з 1942. Народився 1919, дєрєвня Волжанчик Совєтского району Курской області. 19 січня 1945, знаходячись на виконанні оперативного завдання в Мізочі, загинув під час пожежі.
Мілєхін Пьотр Фьодоровіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Мілехін П.Ф.). Сержант, командир відділення ОББЗ 24 СБР ВВ НКВС УО. Кандидат у члени ВКП(б) з 1943. Народився 1913, дільниця Сухая Протока Бібєєвской сільради Ояшинского (нині Болотнінского) району Новосібірской області. 19 січня 1945, знаходячись на виконанні оперативного завдання в Мізочі, загинув під час пожежі.
Лєпєхін Яков Фьодоровіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Лепехін Я.Ф.). Сержант, командир відділення ОББЗ 24 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1908, село Золотухіне Харцизького району Сталінської (нині Донецької) області. 19 січня 1945, знаходячись на виконанні оперативного завдання в смт. Мізоч, загинув під час пожежі.
Байдаченко Васілій Івановіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Байдаченко В.И.). Єфрейтор, хіммайстер ОББЗ 24 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1904, Вознєсєнская сільрада Мошковского району Новосібірской області. 19 січня 1945, знаходячись на виконанні оперативного завдання в Мізочі, загинув під час пожежі.
Мухамєджанов Карамат Тухватовіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Махамеджанов К.Т.). Рядовий, хімік ОББЗ 24 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1926, Озьорская сільрада Ілєкского району Чкаловской області. 19 січня 1945, знаходячись на виконанні оперативного завдання в Мізочі, загинув під час пожежі.
Новосьолов Імануіл Івановіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Новоселов Е.И.). Рядовий, хімік ОББЗ 24 СБР ВВ НКВС УО. Безпартійний. Народився 1909, Воловская сільрада Лєгостаєвского району Новосібірской області. 19 січня 1945, знаходячись на виконанні оперативного завдання в Мізочі, загинув під час пожежі.
Сотніков Іван Алєксандровіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Сотников И.А.). Рядовий, лінійний наглядач ОББЗ 24 СБР ВВ НКВС УО. Член ВКП(б) з 1943. Народився 1908, хутір Сотніков Чєрємшанской сільради Пєрвомайского (нині Чєрємшанского) району Татарской АРСР. 19 січня 1945, знаходячись на виконанні оперативного завдання в Мізочі, загинув під час пожежі.
Русаков Іван Пєтровіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як Русаков И.П.). Рядовий, стрілець 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Кандидат у члени ВКП(б) з 1943. Народився 1908, дєрєвня Бєльково Духовщінского району Смолєнской області. 6 червня 1945 був вбитий під час повернення з 24 стрілецької бригади на дорозі від станції Озеряни до Мізоча.
Студнєв Васілій Пєтровіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як сержант Студнев Н.П.). Молодший лейтенант, оперуповноважений Мізоцького райвідділу НКДБ. Кандидат у члени ВКП(б) з 1943. Народився 1925, місто Орєхово-Зуєво Московской області. 13 березня 1946 зник безвісти у селі Стара Мощаниця.
Карпюк Василь Андрійович (у переліку на меморіальній плиті зазначений як рядовий Карпюк В.С.). Боєць спецгрупи Мізоцького райвідділу НКДБ. Народився в селі Стара Мощаниця. 13 березня 1946 зник безвісти у селі Стара Мощаниця.
Бєлкін Ніколай Алєксєєвіч (у переліку на меморіальній плиті зазначений як сержант Белкін Н.А.). Лейтенант, старший оперуповноважений Мізоцького райвідділу МДБ. Кандидат у члени ВКП(б) з 1945. Народився 1914, дєрєвня Мокрєци Свєчінского району Кіровской області. 24 січня 1947 вбитий під час бою з групою повстанців на хуторі Набивці поблизу села Буща.
До цього переліку варто додати тих, чиї імена відсутні на меморіальній плиті, хоча в архівних документах зафіксовано факт їх поховання в Мізочі:
Османов Муссіб Умаровіч. Єфрейтор, сапер 229 ОСБ 21 СБР ВВ НКВС УО. Член ВЛКСМ. Народився 1923, станція Лякі Агдашского району Азербайджанської РСР. 9 квітня 1944 вбитий у зіткненні з УПА в селі Дермань Другий.
Шевєлін Олег Фьодоровіч. Старшина, командир взводу 207 ОСБ 17 СБР ВВ НКВС УО. Член ВКП(б). Народився 1915, місто Томск. 23 червня 1944 загинув у бою з УПА в селі Мала Мощаниця.
Бушуєв Ніколай Івановіч. Старший лейтенант, командир 2-ї стрілецької роти 217 ОСБ 24 СБР ВВ НКВС УО. Член ВКП(б) з 1943. Народився 1912, село Барикине Містківського (нині Сватівського) району Ворошиловградської (нині Луганської) області. 13 липня 1945 був вбитий під час обстрілу із засідки.
Констатуємо: всі встановлені особи були або бійцями внутрішніх військ НКВС, або співробітниками органів НКДБ. Вони загинули в 1944-1947 рр., вже після звільнення 2 лютого 1944 р. Мізоцького району від «фашистських окупантів», беручи участь у боротьбі з підрозділами УПА та підпіллям ОУН. З огляду на це стає очевидним, що ці люди ніяк не могли покласти своє життя «за честь і незалежність» України. Бо тоді виходить, що Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія боролись за якусь іншу незалежну Україну.
Звідси висновок: маємо усунути аберацію нашої історичної пам’яті, назвавши колективні поховання полеглих енкаведистів і енкагебістів, які знаходяться у скверах, садах, на майданах десятків західноукраїнських сіл, селищ, міст (бо мізоцький випадок тут лише один із) колективними похованнями енкаведистів і енкагебістів. Та зафіксувати це відповідними написами.

І ще одне: як і автор дослідження, ми переконані, що поховання «енкаведистів» треба зберегти, але написи на пам’ятних знаках мають відповідати історичній правді.

Додамо, що такого ж дослідження потребують і поховання в здолбунівському міському парку. Адже традиційне місце відзначення «дня перемоги» також пов’язане більше з «енкаведистами», ніж з фронтовиками.

X