Фінансовий зашморг освіти

Фінансовий зашморг освіти

Освітянська галузь ніколи не була особливим пріоритетом державного бюджету. Але те, що відбулося цього року з фінансуванням освіти Здолбунівщини, поставило галузь на межу існування, а вчителів – на межу бунтів.

Якщо спробувати описати ситуацію спрощено, то виглядає вона так: держава дала достатньо коштів для забезпечення галузі заробітною платою і виплатами за енергоносії (в основному це опалення) на 2015 рік. Проте помісячний розпис Міністерством фінансів і Міністерством освіти затверджений таким чином, що принаймні до червня вчителі не зможуть отримувати передбачені законом виплати, оскільки їм ні з чого платити індексацію і двадцятивідсоткові надбавки.

Змінити цей розпис самостійно районна державна адміністрація права не має. Що робити директорам шкіл, відповідальним за фінансування своїх закладів – ніхто не каже. Проведено безліч нарад, обговорень і з’ясувань стосунків, у кожного своя точка зору на ситуацію, але вихід не знайдено.

Позиція адміністрації полягає в тому, що потрібно потерпіти кілька місяців, виплачувати вчителям лише те, на що є гроші, а потім, мовляв, ці гроші повернуться все одно – бо їх буде багато десь із липня-серпня. Позиція вразлива з багатьох причин. По-перше, вчитель, маючи й так не таку вже й велику зарплату, тепер отримує її без передбачених законом доплат, що зменшує цю зарплату до жалюгідного рівня. Тому «потерпіти» кілька місяців таки складно. По-друге, через кілька місяців ніхто не зможе «заднім числом» нарахувати ті ж таки надбавки, бо це неможливо. Віддати кошти через другу допомогу можливо, але це не відшкодує втрачену суму. Та й за кілька місяців фактична вартість грошей може стати значно меншою через галопуючу інфляцію. І по-третє, енергоносії з наступного опалювального сезону вочевидь коштуватимуть більше – вони можуть поглинути ті суми, яких зараз нібито вистачає до кінця року.

Директори шкіл вважають себе заручниками ситуації і очікують якнайгіршого. Нараховувати зарплату в повному обсязі і тим самим офіційно показати  заборгованість їм категорично не дозволяють. Цікаво, чому? Адже бюджетний процес таку процедуру передбачає. І ,напевне, це було б дієвішою гарантією повернення коштів і працівникам,  і теплогенеруючим організаціям трохи пізніше.  Наразі зарплату нараховують виходячи з наявних грошей, але будь-який вчитель через суд доведе неправомірність такого нарахування, і винен буде знову директор.

Не платити за енергоносії до літа, коли вирівняється розпис і фактичні видатки, можливо. Але тоді треба реєструвати заборгованість за енергоносії, а за це також ніхто не подякує. Та й наша «Комуненергія» без грошей з бюджету не зможе платити за газ і надавати послуги. Вже зараз заборгованість освіти за січень сягнула 600 тисяч гривень.

Вчителі ж вимагають зароблених грошей, а дехто готовий до радикальних дій. Якщо в одній зі шкіл міста вони погодились на [фіктивні] відпустки за власний рахунок (на роботу ходитимуть, а грошей за це не отримають), то в іншій зібрали підписи під вимогою забезпечити виплату зарплати в повному обсязі і занесли цей документ голові Здолбунівської районної державної адміністрації Сергію Кондрачуку, а копію відправили в обласну адміністрацію (мабуть, саме за розв’язання таких проблем державні посадовці, “слуги народу”, і отримують свої зарплати ?).

Проблема справді потребує невідкладного втручання районної виконавчої влади. Вочевидь, хтось має взяти на себе відповідальність і покроково розписати алгоритм дій директорів. І підписати відповідний документ. Бо усні побажання на нарадах не можуть слугувати підставою для будь-яких дій чи бездіяльності. А фраза «ви керівники – ви шукайте рішення» некоректна по суті. Адже не директори створили цю проблему, і не вони її мають вирішувати. Персональна відповідальність за помилки і непрофесійність мала б стати ознакою «життя по-новому», а переведення стрілок на підлеглих означає жити за совковою формулою колишнього очільника області Матчука “я не знаю, як ви це маєте зробити, але ви це маєте зробити” .

Є й інший варіант: районна адміністрація має надіслати ( вже давно мала б надіслати) відповідні листи в Міносвіти та Міністерство фінансів і таки добитися зміни помісячного розпису. Можливо, туди й поїхати для пришвидшення вирішення проблеми. Часу для прийняття рішень майже немає. Люди чекають…

X