Василь Тимощук

Василь Тимощук

В неділю здолбунівські «ударівці» отримали нового голову районної організації. Ним став голова Здолбунівської районної ради Василь Тимощук. Причому слово «отримали» справді відповідає дійсності, оскільки на початку минулого тижня тоді ще голова районного «Удару» Віктор Чумак отримав листа від обласного партійного керівництва, у якому його зобов’язали провести конференцію 6 липня і рекомендували обрати головою організації Василя Тимощука. Водночас 3 липня обласна організація без участі районної прийняла до «Удару» 32 особи, в тому числі й самого Тимощука. Якщо врахувати, що попередня кількість партійців складала близько тридцяти чоловік, то ясно, що контрольний пакет акцій під час голосування отримували новоприйняті члени партії.
Конференція почалася з суттєвим запізненням, оскільки на 15 годину до районного будинку культури прийшли лише «старі» члени партії. «Нові» разом з Чумаком і обласним керівництвом з’явилися аж через півгодини. Очевидно, процес «узгодження» відбувався доволі довго. Далі все відбулося згідно сценарію – доповідь Віктора Чумака, його ж пропозиція обрати головою Василя Тимощука, обговорення, обрання голови, обрання ради. За словами учасників дійства, все було мляво й мирно, хоча запитань і реплік не бракувало.
Зокрема, з самого початку було поставлено під сумнів членство в «Ударі» депутата районної ради і активіста «Здолбунівської сотні самооборони» Олега Буздигана. Зрештою, він таки покинув зал і не брав участі в конференції.
Зате основу «нових» партійців складали всі, хто ще вчора був «нашоукраїнцем» – і сам Тимощук, і Любомир Кінах, і Сергій Кондрачук, і Юрій Пшеничний, і Галина Давидчук. Також були активісти самооборони, наприклад Олена Смірнова, яка відразу ж увійшла до ради партії. На закиди про перебіжчиків реагували по-різному – зокрема, Галина Давидчук сказала, що назвати себе перебіжчиком не може, оскільки прийшла в «Удар» не з Партії Регіонів, а з демократичної «Нашої України».
Після обрання головою районної організації «Удару» (не одноголосно – бо не голосували в основному «старі» партійці) Василь Тимощук чесно сказав, що головним завданням є перемога на майбутніх місцевих виборах, а саме обрання якомога більшої кількості «своїх» депутатів у районну та міську ради. Для будь-якої політичної сили це нормальне бажання, от тільки вся ця історія має маленьке «але».
Адже якось так складається, що на кожних виборах Василь Тимощук і його «група підтримки» знаходять той «паровозик», який приведе їх до перемоги. І завжди цей «паровозик» є партією влади, що дозволяє тим самим людям залишатися в керівництві району при всіх змінах у країні. Люди голосували за «Нашу Україну» в 2010 році на місцевих виборах? Так, голосували за Тимощука. На парламентських 2012 року Тимощук уже був безпартійним висуванцем «Удару», а його активно підтримував нібито висуванець «Нашої України» Любомир Кінах. Депутатом Василь Олексійович не став, але тепер уже остаточно зробив свій вибір на користь «Удару». Через рік, а то й раніше, місцеві вибори, і потрібно було обрати найбільш рейтинговий бренд, який би дозволив провести більшість до районної ради і далі залишитися при владі в районі.
В принципі, нічого незаконного не відбулося – все в рамках статуту. Тільки от біганина по партіях і використання політичної кон’юнктури не мають нічого спільного з боротьбою за зміни в країні.

X