Чиновники бувають різні. Є нудні буквоїди, які не бачать світу за межами свого кабінету; є щирі перетворювачі суспільства, які реально готові працювати на благо держави; є й ті, хто вміє освоювати потоки, і лише в цьому бачить сенс своєї діяльності.
IMG_2356А є шоумени, здатні на створення багатовимірних ілюзій. Вчора, спостерігаючи за звітом голови Здолбунівської районної державної адміністрації Сергія Кондрачука, я подумала, що кращого майстра ілюзій район ще не знав. Насправді це був не звіт голови про діяльність очолюваної ним адміністрації, а презентація району. Якісна, навіть цікава, але до роботи органів державної влади за останній рік там геть не все мало відношення. Розповідь про мережу закладів освіти чи культури, безперечно, пізнавальна, але її не Кондрачук створював. Інтернет-центр у районній бібліотеці пережив уже не одного голову адміністрації, то чому його багаторічне функціонування раптом з’являється у звіті голови за минулий рік? А вже фотографія з «чорнобильцями» біля майбутнього пам’ятного знаку просто була ні до чого. Та й сам Кондрачук прокоментував це коротко «Ну це з чорнобильцями»… А до чого була пральня в центральній районній лікарні, зроблена повністю за благодійні кошти без будь-якої допомоги і участі і особисто Кондрачука, і адміністрації в цілому? Те ж саме і з «Інватаксі», в придбанні якого нашим територіальним центром немає ні фінансової, ні організаційної участі адміністрації. Як і з вулицями в місті Здолбунів, заасфальтованими за кошти міського бюджету, які теж раптом опинились у звіті голови адміністрації.
Так, це просто чудово, що наші установи і організації навчились жити й розвиватись автономно від влади – бо влада міняється, а потреби людей вічні. Але ставити чужі заслуги в свій звіт… якось несолідно.
Як і заявляти, що от культура в районі почала рухатись лише тому, що Кондрачук минулого року запровадив практику звітів завідуючих клубними установами. Голова може й не пам’ятати, але ще кілька років тому район проводив фестиваль культурно-дозвіллєвих комплексів, і кожна сільська рада не у фотозвітах, а вживу мала показати, що має в галузі культури і спорту. Сільські ради представляли годинні мистецькі програми, вироби народних майстрів, змагались у чи не десяти видах спорту. Це було непросто і з організаційної, і з фінансової точки зору, але змушувало всіх працювати.
До речі, про фінанси. Заява про те, що «я прийняв район з 800 тисячами гривень боргу, а от сьогодні ми ділимо п’ять з половиною мільйонів», просто смішна. Вільні залишки в сумі більше п’яти мільйонів – це чудово, але їх не вистачає навіть щоб закрити проблеми медичних установ, не кажучи вже про освіту чи культуру. І, до речі, район практично щороку мав непогану суму вільних залишків, якими «закривались дірки» на старті бюджетного року. І ніколи й ніхто не говорив про ці кошти як про ледь не прибутки особисто від діяльності голови. Але що ж – амбіції безмежні.
IMG_2358 (2)Голові не ставили питань. Обговорення теж не було. Були бурхливі і тривалі оплески сотні самооборони, яка прийшла підтримати свого голову. Окремими поціновувачами талантів Сергія це було потрактовано як одностайна підтримка залу. Хоча все набагато простіше – керівництво ради, як і більшість депутатського корпусу, не мали наміру влаштовувати публічні «розбори польотів», оскільки й так чвари між керівниками різних рівнів на Здолбунівщині вже тривалий час відбуваються регулярно. Та й що б це дало? Проблеми треба вирішувати, а не лише гучно про них заявляти з сесійних трибун.
То що ж, скажете, нічого в роботі адміністрації і Кондрачука немає доброго? Та ні, є. Як ніхто досі, районне керівництво вміє використовувати кошти з бюджетів вищих рівнів, фондів і програм для вирішення численних проблем бюджетних установ. Це справді добре. Бо, зокрема, розвантажує й районний бюджет, в якому натомість і з’являються вільні залишки в чималій сумі. І ще тренінги і семінари районна адміністрація проводить з усіх можливих питань. Хоча в «фотовернісажі» голови фігурували й семінари, проведені різними громадськими організаціями без будь-якої участі адміністрації. Але то таке – якщо вже пральня в лікарні заслуга адміністрації, то чого б не «присвоїти» ще й семінарчик?
Але після звіту голова просто собі пішов з сесії. Знаючи, що там є представники вчителів, медиків, спортсменів, що будуть розглядатись їхні проблеми, а вирішити їх можуть не депутати, а таки адміністрація, Сергій Кондрачук пішов. От це вже справді виглядало як плювок у лице раді за толерантність і виваженість. В результаті три години депутати і голова ради Олег Дацюк в неймовірно конфліктній ситуації вислуховували звинувачення людей, які їх і не стосувались. Кондрачука це все не цікавило. За ним вслід пішла начальник відділу освіти Лілія Карпенко, так що про вчительські проблеми говорити теж було ні з ким. І, до речі, сотня самооборони, якій тепер і не доведеш, що в районі море проблем, які залежать виключно від голови і адміністрації – все ж було чудово, одноголосно і без питань.

Що ж, можливо, тактика безконфліктного проведення звіту, обрана керівництвом ради, таки була помилковою. Хоча з питаннями чи без них, депутати все одно б взяли звіт до відома. Так що «покращення вже сьогодні» на Здолбунівщині триватиме й завтра.
Окремі матеріали, що стосуються конкретних рішень і невирішених проблем, ми розміщуватимемо протягом найближчого тижня, оскільки кожна з тих тем потребує більш детального опрацювання.
Насамкінець ще одне зауваження: вже багато років міський голова Ігор Ольшевський звітує щороку перед громадою, використовуючи абсолютно просту форму – перелік виконаних робіт і зроблених об’єктів з фотографіями. Не за сто років до нього і не ним зробленого, а виключно міською радою за останній рік. На жаль, подібної конкретики від Кондрачука ми не дочекались.

  • Бодя

    Що й треба було довести. Інструменти управління й ресурси (напр., землі поза межами населених пунктів) мають переходити до об’єднаних територіальних громад від районних та обласних чиновників, які цього панічно бояться.

X