Кого з ким і навіщо об'єднувати у Здолбунівському районі

Кого з ким і навіщо об’єднувати у Здолбунівському районі

Об’єднання громад – новий реформістський тренд влади. Причому, на відміну від деяких інших, цілком правильний. Адже не може існувати самостійно й самодостатньо громада села з населенням заледве тридцять осіб! Така сільська рада нічого не заробляє, а рівень надання послуг працівниками сільради не виправдовує виплату їм заробітних плат навіть у незначному (порівняно) розмірі. Тому нарада, яка відбулася на Здолбунівщині за участю представників обласного Офісу реформ, мусила бути цікавою. І була саме такою.

Результатом об’єднання громад мають стати принаймні дві речі – краще надання адміністративних послуг населенню і покращення фінансових спроможностей громад. Наразі районна влада в особі голови Здолбунівської районної державної адміністрації Сергія Кондрачука схиляється до того, що об’єднаних громад має бути шість – з центрами у Мізочі, Ступно, Будеражі… А от з північною частиною району складніше. Є Здолбунів, є Здовбиця, є Копитків з навколишніми селами, є Глинськ і Богдашів. У випадку Глинська і Богдашева є колізія – в Богдашеві більше населення, але немає ні школи, ні амбулаторії, ні садочка. Все це є в Глинську, але далеко не всі хочуть об’єднання під проводом Глинська. Щодо Здолбунова, то міська рада самодостатня, а от у випадку об’єднання з будь-якою з громад навколишніх сіл місто втратить, а не здобуде – принаймні за словами начальника фінуправління Володимира Нечипорука.

Зрештою, саме Володимир Михайлович був чи не єдиним професійним чиновником на цій нараді. Представники рівненського Офісу реформ – і Руслан Сивий, і Ігор Тимошенко – нічого ні нового, ні конкретного не сказали. Єдиний Нечипорук постійно підкреслював, що результатом об’єднавчих процесів має бути фінансова самостійність громад. А від об’єднання Малої Мощаниці і Ступно не зміниться нічого – грошей немає і не буде.  І обіцяні рівненськими «реформаторами» 60% податку на доходи фізичних осіб нічого не змінять. Той же Володимир Михайлович підтвердив, що ці кошти і тепер надходять не в Київ, а в районний бюджет – але їх ні на що не вистачає.

До честі голови Здолбунівської районної ради Василя Тимощука, він визнав, що законодавча база для ефективного об’єднання недосконала. Якщо ніхто не може дати відповідь на запитання, чи будуть обиратися старости сіл в усіх селах, чи лише в тих, де були сільради; якщо ніхто не знає, які саме адміністративні послуги будуть надавати нові центри громад; якщо невідомо, яким буде штатний розпис нових органів влади (а це означає, що не можна достовірно сказати, скільки ми зекономимо на утриманні органів влади і чи взагалі зекономимо) – важко говорити про однозначну ефективність реформи.

Натомість Сергій Кондрачук на цілком правильні зауваження колишнього голови адміністрації Олександра Бухала відреагував буквально криком. Депутат обласної ради Ніна Путіліна навіть мусила зробити йому зауваження: «Чому ви так хворобливо реагуєте?» Бо й справді, чому? Знову ж, як сказала Ніна Сергіївна, «треба думати, не як відповісти, а як зробити».

Цікаво те, що, на думку одного з експертів Юрія Трачука, Здолбунів треба приєднувати до Рівного, як і всі населені пункти в п’ятнадцятикілометровій зоні. Ну що ж, думка не нова. І, можливо, правильна. Принаймні в цьому логіки чи не більше, як у пропонованому одним з варіантів приєднанні до Здолбунова сіл Копитківської сільської ради.

Тема не завершена. Пропозиції напрацьовуються. Головне, щоб за деревами не загубили лісу. Бо важливо не просто когось із кимось об’єднати, а покращити життя людей. Адже цілком справедливо зауважила Урвенська  сільська голова Лідія Балабат – люди не розуміють, навіщо воно їм.

  • Den-den

    Сподіваюсь всім відома міні-притча про перестановку ліжок в борделі.

X