Ляльки голови Здолбунівської районної ради, частина друга

Ляльки голови Здолбунівської районної ради, частина друга

Як і обіцяли, повертаємося до теми голосування за директора все ще неіснуючого здолбунівського музею. Голосування було поіменним, і район повинен знати, як саме розподілилися голоси. Адже це й справді було показове голосування, за яким можна зрозуміти, хто проти кого в районі реально «дружить».
Так от, «за» кандидатуру Олега Тищенка на посаду директора музею проголосували такі депутати:

  • – Бондарець Олександр, «Свобода».
  • – Бондарчук Валентина, «Батьківщина».
  • – Бухало Олександр, «Свобода».
  • – Васильчук Валерій, «Батьківщина».
  • – Ворон Петро, «Батьківщина».
  • – Дацюк Олег, «Батьківщина».
  • – Євчук Микола, Партія Регіонів.
  • – Карпетченко Володимир, УНП.
  • – Колінько Олександр, «Батьківщина».
  • – Клічук Наталя, Партія Регіонів.
  • – Лиморенко Юрій, «Батьківщина».
  • – Матвієнко Віктор, «Батьківщина».
  • – Мельник Сергій, Партія Регіонів.
  • – Романюк Любов, «Батьківщина».
  • – Щавінський Владислав, «Сильна Україна».
  • – Якимчук Олександр, «Батьківщина».
  • – Януль Віктор, «Наша Україна».

Тут усе логічно. Голосували «Свобода» і «Батьківщина», які сформували районну владу. Голосували «регіонали», ображені на Тимощука, який після тривалої співпраці вийшов сухим із води, а за всі гріхи попередньої влади розплатилися регіонали. Голосував представник УНП – і через союзницькі відносини зі «Свободою” і «Батьківщиною», і виходячи зі здорового глузду і інтересів справи. Голосував Щавінський як представник влади. Всупереч позиції фракції, голосував Януль. Своє рішення пояснив просто – кращої за Тищенка кандидатури на посаду директора музею немає в районі.
Тепер про тих, хто утримався. Взагалі-то цікава позиція, бо от ми ніби й не проти, але ж і не проголосуємо. Результат – директора музею немає, як і самого музею, бо ним ніхто не займається. Але ж ми не проти, ми ж «утрималися». Як ми вже писали, мотивацією було нібито проведення конкурсів на всі посади. Що само по собі правильно, але от чомусь до спроби призначення Тищенка ніхто про конкурси не згадував. А за часів того ж Шуля Тимощук взагалі відмовився від будь-яких претензій ради на вплив у питаннях призначення керівників установ. Ну що ж, різні часи – різні принципи. Отже, утрималися такі депутати:

  • – Балабат Володимир, висуванець УНП.
  • – Буздиган Олег, «Фронт змін».
  • – Висоцький Микола, Народна Партія.
  • – Власюк Леонід, висуванець партії «За Україну!».
  • – Германюк Ніна, «Наша Україна».
  • – Дрозд Роман, Народна Партія.
  • – Жовтанюк Ігор, висуванець УНП.
  • – Казмірчук Юрій, «Сильна Україна».
  • – Кондрачук Сергій, «Наша Україна».
  • – Коник Петро, «Відродження».
  • – Мельник Яків, Народна Партія.
  • – Панасюк Олег, «Сильна Україна».
  • – Потапчук Лариса, Народна Партія.
  • – Пшеничний Юрій, «Наша Україна».
  • – Тимощук Василь, «Наша Україна».
  • – Яріш Олег, «Наша Україна».

А тепер спробуємо з’ясувати, чому ці люди утрималися під час голосування. Двоє висуванців УНП, Балабат і Жовтанюк, були виключені з партії відразу після виборів, бо проголосували за Якова Мельника як заступника голови районної ради. Цьому передували бурхливі внутрішні дискусії, але депутати вирішили по-своєму, і з того часу входять до умовної «групи Мельника», завжди жорстко голосуючи за його вказівкою в принципових питаннях.
Буздиган був обраний від «Фронту змін» (принагідно перепрошуємо за помилку в попередньому матеріалі – Олег Буздиган попереднього разу обирався від «Батьківщини», а до цього його обрання партія Тимошенко відношення не має). З самого початку активно, а інколи й агресивно підтримує Василя Тимощука. Саме йому було давно обіцяно посаду директора музею, він навіть приносив ще минулого року до відділу культури свою біографічну довідку. Правда, в ній нічого не було про пікантні і не дуже кримінальні справи, які вже кілька разів за різними звинувачуваннями відкривалися проти Олега Буздигана, але завжди успішно закривалися. Не виключено, що й за допомогою покровителів – того ж Тимощука чи Кінаха, до банного бізнесу якого пан Олег має безпосереднє відношення.
Звісно, утрималися всі представники Народної Партії (Литвина) – Висоцький, Дрозд, Мельник і Потапчук. Яків Романович, хоч уже й не працює заступником, але однозначно підтримує Тимощука. Звісно, його група дисциплінована і завжди голосує як треба шефові. Це саме по собі нормально для однопартійців, але політична доцільність не дала можливості призначити директора музею.
Леонід Власюк тривалий час входив до фракції «Свобода», хоч і обирався від «За Україну!», проте під час зимових революційних подій і наступного за ними призначення Бухала головою адміністрації вийшов з фракції. Тепер чітко і жорстко відстоює лінію Тимощука, причому часто в ролі «рупора» озвучує найбільш знакові питання, висловлюючи позицію всієї групи підтримки голови районної ради.
Утрималася вся «Наша Україна» за винятком Віктора Януля. Думаємо, мотивацію пояснювати не варто, адже це фракція голови районної ради. Щоправда, чи є в ній «нашоукраїнці» – велике питання. Адже всі вони останнім часом «ударів ці» і «самооборонці».
Голосували разом з головою ради й представники «Сильної України». Виняток – Щавінський, бо він заступник голови адміністрації, тому й підтримав позицію свого керівника. Особливої уваги заслуговує Олег Панасюк, який палко підтримує всі ініціативи Тимощука і так само часто, як і він, змінює партії. Побачимо, яка буде наступною.
Ну й, зрештою, утримався Петро Коник. «Відродження» завжди працювало з Тимощуком і Мельником, і зараз голова ради зберігає гарні стосунки з депутатом обласної ради, «відродженцем» Гаврищаком, хоч він і ввійшов у групу, створену колишніми регіоналами.
Якщо підсумувати, то в районній раді нічого не змінилося – вона по суті розділена навпіл за групами впливу. Демократичної більшості не існує, оскільки «Свобода», «Батьківщина» і УНП голосують в унісон, але цих голосів без умовної «Нашої України» недостатньо для прийняття рішень. «Наша Україна», яка тепер по суті «Удар», і надалі голосує з тими самими союзниками, за винятком ображених на Тимощука регіоналів. Це теж не більшість, але певний блокуючий пакет. І все б нічого, але в даному випадку намагання не працювати на користь району, а доводити свою силу і правоту призвело до того, що музею не буде. Принаймні найближчим часом…

 

 

 

X