Московський патріархат провокує релігійне протистояння на Здолбунівщині

Московський патріархат провокує релігійне протистояння на Здолбунівщині

Ще ніколи засідання президії Здолбунівської районної ради не проходили в супроводі  ікон і молитов – а тепер це вже історія розвитку району. Вже за десять хвилин до початку площу перед приміщенням районної ради заповнили священики і парафіяни УПЦ Московського Патріархату з хоругвами і іконами. Причиною їх зібрання стало те, що президія мала розглянути питання про звернення благочинного отця Олександра до депутатів. Звернення це стосувалось факту переходу релігійної громади  в Новосілках до Київського Патріархату, яке в УПЦ МП кваліфікують як захоплення храму.

Саме тому перше слово було надано саме отцю Олександру – щоб він пояснив, чого ж хочуть прихожани УПЦ МП від влади. Принагідно нагадаємо, що на попередніх місцевих виборах Олександр Карпюк, він же благочинний московської церкви і настоятель храму в Мізочі, став депутатом районної ради від Партії Регіонів. Після революційних подій минулої зими він склав свої депутатські повноваження, зосередившись лише на релігійній діяльності.

Отець Олександр закликав депутатів дати оцінку «захопленню» храму села Новосілки прихильниками Київського Патріархату, бо «це може піти далі», – очевидно, благочинний мав на увазі, що невдовзі й інші парафії можуть зажадати переходу до української церкви. Також він сказав, що начебто прихожани Московського Патріархату запитують своїх священиків, чому вони їх не збирають, щоб захистити, коли «відбирають наше». Саме цей акцент ще неодноразово звучав у дискусії – УПЦ МП сприймає храми, в яких служить, як свої. Люди ж кажуть, що церква належить громаді, і саме громада вирішуватиме, яке має бути підпорядкування церкви. Так, до речі, передбачає й українське законодавство.

Хоча й тут було багато непорозумінь. Адже за традицією  УПЦ МП священики очолюють парафіяльні ради і, як стверджували представники церкви, громада не може сама збиратися і будь-що вирішувати, якщо рішення про збори не прийняв настоятель церкви. Те, що така практика не залишає громаді жодних прав, представників УПЦ МП явно не турбує. Та й. зрештою, вони чітко заявили, що не визнають референдуму, згідно якого мешканці Новосілок обрали УПЦ КП, бо в ньому брали участь не лише прихожани церкви – при  цьому було зазначено, що хто прихожанин, а хто ні, знає тільки священик.

На питання, скільки ж прихильників УПЦ МП в селі, відповіді різнились. То тридцять, то шістдесят – бо в неділю під час служби в хаті священика було зібрано шістдесят підписів. Коли ж зауважили що серед тих шістдесяти не всі мешканці Новосілок, то знову прозвучала теза про те, що вирішує не громада села, а церковна громада, а в неї можуть входити і люди з навколишніх сіл.

Щодо тієї ж хати священика, то багато часу зайняла суперечка про її належність. Зараз там служать представники УПЦ МП, але прихильники Київського Патріархату претендують на цю хату, а своїм опонентам пропонують зал будинку культури. Як на нашу точку зору, питання технічне, і мало б вирішуватись явно не на рівні району.

Весь час, поки йшло засідання, з двору лунали молитви прихильників УПЦ МП. Треба сказати, що священики Київського Патріархату прийшли втрьох, як і домовлялись спочатку, не збирали парафіян по всьому району і не загострювали ситуацію. Водночас представниця УПЦ МП, яка постійно хрестила присутніх, виявилась саме тією особою, яка обіцяла прихильникам Київського Патріархату швидкий прихід Путіна і покарання за їх позицію.

Дискусій було багато, але кожен лишився при своїй думці. Бо й справді, як зауважив депутат районної ради Віктор Януль, всьому причиною – війна. Російська загарбницька війна, яка стала можливою і через багаторічну діяльність УПЦ МП, спрямовану на побудову «русского міра». Доволі несподівано прозвучала заява отця Олександра: «Для мене русскій мір – це дикість». Тоді було б логічно і отцю Олександру у контексті сучасної непростої ситуації стати на бік правди і приєднатися до думки новосілківської громади…

Зрештою, було вирішено створити робочу групу з кількох представників різних громад і депутатів, яка має досягти певного врегулювання ситуації. Також Президією було прийнято заяву, в якій йдеться про право кожної релігійної громади, відповідно до чинного українського законодавства, визначати свою підлеглість   будь-яким релігійним центрам. Після такого підсумку двогодинної розмови  отець Олександр несподівано заявив, що це переливання з пустого в порожнє, і більше вони в таких зібраннях участі не братимуть. Дивно, бо склалось враження, ніби  благочинний очікував, що депутати поїдуть в Новосілки і «повернуть» церкву Московському Патріархату.

Проте нікуди представники УПЦ МП не пішли. Молитви на подвір’ї тривали, а потім до людей попросили вийти голову районної ради Василя Тимощука. На його логічне пояснення, що влада не може напряму втручатися в релігійне життя, отець Олександр відреагував просто-таки вимогою повернути церкву УПЦ МП. І знову звучали тези про те, що якщо процес не зупинити, то він піде далі. Коли ми запитали прихожанку з Бущі, чого її так цікавить доля Новосілок, вона так і сказала: «Бо сьогодні це в Новосілках, а завтра буде в Бущі». Що ж, цілком можливо, особливо якщо врахувати, що з боку УПЦ МП й далі лунають заяви про розкольників, неканонічність, американських холуїв і тому подібна маячня. Зрештою, ви бачите на фото, який текст почепив на тильний бік ікони отець Сергій з Богдашівської церкви УПЦ МП. Саме він з двадцятьма своїми прихожанами ще довго стояв на площі біля районної ради, молячись про щось…

У багатьох депутатів склалось враження, що тихий і безболісний перехід громади в Новосілках до УПЦ КП багатьох не влаштував. І що священики Московського Патріархату отримали вказівку таки дестабілізувати ситуацію. Як би там не було, а їхні дії можуть лише пришвидшити природній процес  повернення українців до рідної церкви.

Ну й насамкінець: і від отця Олександра, і від прихожан УПЦ МП лунали тези про віру предків і про споконвічну підпорядкованість української церкви Москві. Так от, коли київський князь Володимир хрестив Русь, Москви ще й не було в диких північних болотах. І переведення Київської Митрополії від Константинополя до Москви було організоване московськими царями через брехню й підкуп аж у сімнадцятому столітті. Для того, щоб це знати, не треба бути істориком. Просто варто ще щось читати, крім маячні московських пропагандистів у рясах. І відрізняти зерно від рясної полови, яку так щедро посипають у голови  людей маніпулятори від імперії, яка ще не так давно нищила церкви і духовенство.

 

  • Оксана

    Цілковита маячня, а не стаття! Неправдиві факти спрямовані на реалізацію захоплення київським патріархатом московського. Якщо громада хоче, нехай збудує новий храм чи піде в “зал будинку культури”, а не піднімає бунт!
    Доречі бунтують не безкоштовно!

    • Новосілчанка

      Оксано, на превеликий жаль, маячня у вас в голові, не кажучи про душу. Навіщо ця ваша риторика про “захоплення київським…московського”. Ви ж, сподіваюсь, притомна людина. По – перше, Київський у себе вдома, до московського на захоплення не преться. А по – друге, громада села сама вирішила, що вона українська громада, і молитись буде рідною мовою, і податки церковні буде сплачувати на рідну державу, а не на загарбницю. Тож не взивайте до патріархатів, люди самі на місці давно порозумілись. Що ж до будівництва храму, то саме громада села його й збудувала. Тут уже не поділиш хто більше, а хто менше. А четверо , які проголосували за московську церкву , проти 190-та , ну, погодьтесь, таки в меншості. Думка, чи тим паче якісь пропозиції гостей, звезених з усіх усюд, братись до уваги не можуть. Бо як би вам того не хотілось, у нас все ж таки діють українські закони, в т.ч. і ЗУ “Про свободу совісті та релігійні організації” . Читайте його. Проблеми нема, її штучно створюють так звані гості чи групи підтримки, але не жителі села. У Новосілках усе відбулося за згодою і бажанням більшості, виключно в межах згадуваного Закону України. Ставте крапку.

      • ))))

        То Ви ще й російським газом та електроенергією не користуйтесь)))))

        • Тарас

          А газ та електроенергію нам дають не за “дякую” а за ті ж таки “Іудини долари”, якими москва (свідомо з прописної літери) зовсім не гребує. Так що, шановні прихильники москви, будьте послідовними і перестаньте поширювати масовий психоз.

        • Валєрій

          а ти падло не живи на Український землі.Чемодан,вокзал,росія.

        • Валєрій

          Будеш багато П…. поселим в лісі без хреста!!!

    • Віталій

      Дивні факти., якщо з Москвою усе добре тільки проти відразу масон, жид, бандерівець і розкольник. Радянська ідеологія від московського православ’я не відрізняються, комуністичні гасла замінили на ідеї російської імперії – за Святую Русь…..

  • Anna

    a scho do zydiw to Isus Xrystos to ne buw kacapom a buw zydem to todi scho???Pryczomu tut zydy???

  • Валентина

    Людина, котра писала цю статтю абсолютно не компетента. Адже. згідно закону журналістського жанру, ніколи не можна подавати однобоку ситуацію. А тут вийшло так: УПЦ КП – м”які і пухнасті, а соь УПЦ МП- це зло. Шановні, перестаньте розпалювати міжконфесійні конфлікти. Нині не час. Більше молитись варто, аби Господь Вседержитель змилостивився над нами усіма і припинив кровопролиття в Україні. А тоджі, можливо, з Божої Волі і церкви об”єднаються.

    • Світлана

      Щодо компетенції… “Некомпетентна” пишеться разом. Щодо всього іншого, я ніколи не приховувала свого ставлення до УПЦ МП. Так, це зло, бо саме завдяки цій церкві в Україні десятиліттями (та й століттями) насаджується “русскій мір”. Прочитайте плакат, принесений представниками цієї церкви – ось де реальне розпалювання міжконфесійних конфліктів.

      • Катя

        Пані Світлано, “не компетентна” в цьому речення таки пишеться окремо (пригадайте правила, коли не пишеться окремо з прикметниками). А це таки доводить, що ви в багатьох речах є необізнаною, а свою думку пропагуєте у маси, які “ведуться” на це. У такий складний час для України замість того, щоб консолідувати націю, ви навпаки таки підбурюєте до ротистоянь на релігійній основі. Ви ж фактично “обличчя” району, а самі розділяєте наш народ. І це брехня,що всі, хто ходить до УПЦ (не УПЦ МП, адже такої назви церкви взагалі немає в Україні, якщо ви знаєте) прагнуть до Росії і Путіна. Брехня. Там такі ж патріоти, які не хочуть поневолення своєї держави Росією, скільки тих, хто ходить до УПЦ, зараз захищають Україну не на словах, а своїми реальними справами. А скільки вже загинуло (подивіться хоча б на наш район). І вам не соромно зараз говорити, що вони – теж за “русскій мір”.

    • Валентині від Валентини

      Чув дзвін, та не знаєш де він. Це до Ваших потуг розібратись у жанрології
      теорії журналістики. Втім, я про інше. Щойно натрапила на інформацію, яка не
      може не тішити, тому й спішу нею поділитись. А зважаючи на те, що Ви все ж усвідомлюєте,
      що «… можливо, з Божої Волі
      і церкви об”єднаються», то сподіваюсь, що й Вас ця обнадійлива
      заява зацікавить. «Константинопольська
      Патріархія готова допомогти православним українцям об’єднатися і чекає, коли до
      неї з цим проханням звернуться представники Церков та Президент України. Святійший
      Вселенський Патріарх Константинопольський
      Варфоломія І наголошував, що Константинопольська
      Патріархія ніколи не забуває, що вона є Церква -матір українського православ’я. Патріархія спостерігає за
      ситуацією в Україні і вважає ідеальну розв’язку, щоби отримати православ’я
      об’єднаним. І вона буде працювати, щоби православ’я в Україні було об’єднане –
      це ідеальна позиція». Про
      це заявив Предстоятель УПЦ Канади Митрополит Юрій (Каліщук) під час круглого столу в Укрінформі, що
      відбувся 18 лютого п.р.

X