На нараді у Здолбунові обговорили як забезпечити земляків, що служать на сході України

На нараді у Здолбунові обговорили як забезпечити земляків, що служать на сході України

В Україні війна, і на цій війні щодня гинуть наші хлопці. Служать в армії своїй державі і здолбунівчани. Це звичайні чоловіки з нашого міста і сіл району. Всі ми знаємо, як складно воювати армії, якої, по суті, не було. Саме питанням призову і матеріального забезпечення військовиків і було присвячено початок однієї з нарад в Здолбунівській районній раді.
До сільських голів звернувся представник військкомату Віктор Ящук. Він наголосив, що мобілізацією займаються саме органи місцевого самоврядування, а тому сільські голови несуть відповідальність за призов. Назвав прізвища тих, хто саме в цей день зранку не з’явився у військкомат. Ці списки будуть передані в прокуратуру. Звісно, такий початок оптимізму не вселяв, хоча треба сказати, що серед призваних і в цей день було двоє добровольців.
І тут один із сільських голів у дуже емоційній формі почав з’ясовувати, яка мета призову? Мовляв, у нас що, війна? Хіба проголошено військовий стан? Завершився емоційний спіч фразою «поверніть нам дітей!». Треба сказати, що пізніше один зі співрозмовників сайту, що не був присутній на нараді, цілком справедливо зазначив, що якби пан майор (а це військове звання цього голови) пішов служити сам, то, може, тим самим і повернув би «дітей», а так істеричні вигуки проблеми не вирішують.
Ми не називаємо прізвища голови, бо до вечора надійшла інформація, що бронежилет для свого земляка він хоче відвезти до Донецька сам. Можливо, чоловік зрозумів, що війна таки є, і перемога в ній залежить від кожного.
Так от про перемогу. Всім відомо, що найбільшою проблемою є засоби захисту воїнів. На нараді були присутні матері двох хлопців із Глинська, сини яких скоро вирушать на Схід. Бронежилетів немає. Громада міста вже розпочала збір коштів для СВОЇХ солдатів. Найбільш послідовно і системно працює міська рада. Валентина Капітула, секретар міської ради, наполегливо працює для того, щоб кожен наш земляк почувався захищеним.
Від того ж сільського голови прозвучало, що на це є держава і куди поділися гроші. Все це правильно, але ми не маємо права як мовчати про бездарне забезпечення армії, так і нічого не робити для своїх земляків. Голова районної ради Василь Тимощук цілком справедливо сказав, що кожне село має відповідати за безпеку тих, від кого залежить наша безпека завтра.
Ну й насамкінець. Було прикро бачити й чути, як деякі присутні буквально кидались на Віктора Ящука. Не маючи можливості дійти до міністрів, зло зганяли на ньому. І не знали, що 18-20 лютого кадровий офіцер-відставник Ящук був на Майдані в Києві, що після оголошення мобілізації перший прийшов записатися добровольцем. Наразі його служба проходить тут. Так вирішили командири. Але дивлячись на його поведінку під час обговорення, чуючи, що саме говорить цей чоловік, розумієш – офіцери в Україні є. А значить, буде й армія.

X