Ми й далі живемо в Радянському Союзі… Може, територіально це не так, але ментально «совок» рулить в Україні скоро тридцять років. Міняються покоління чиновників і політиків, але нічого не міняється в підходах.
От і вчора нашою Здолбунівщиною мандрував такий собі «вертеп», передаючи установам освіти і культури ноутбуки. Ясно, що на чолі цього колективу був народний депутат України Олександр Дехтярчук, не обійшлося без його помічника Василя Тимощука, та й голова адміністрації Сергій Кондрачук не минув увагою це дійство.
Сам Кондрачук описав це так:

«Першу частину сьогоднішнього дня провели разом з Олександром Дехтярчуком.
Відвідали п’яту міську школу, яка, так само, як і інші ЗОШ району, отримала ноутбук, придбаний за кошти держбюджету.
Побували у Здолбунівській Центральній районній бібліотеці, де 18 сільським бібліотекам району теж передали по ноутбуку. Наш нардеп запевнив, що подібну техніку у цьому році отримають всі заклади.
Здовбицька школа, окрім ноута, отримала також близько 10 сучасних моніторів.
А в Гільчанській ЗОШ, окрім ноута та моніторів, днями розпочнеться встановлення енергозберігаючих вікон. Це стало можливим теж завдяки субвенції з держбюджету за запитом Дехтярчука. Мені ж було приємно бачити, як школа у Гільчі продовжує ставати сучаснішою та затишнішою. І не лише за кошти бюджету. Силами батьків та працівників ЗОШ у закладі облаштовано дитячу кімнату, де можуть з цікавістю проводити час наймолодші вихованці школи».

Що ж, справа хороша. Але коментарі дописувачів під цим постом у Фейсбуці голови адміністрації далеко не такі оптимістичні. Люди досвідчені, і чітко зрозуміли, що ця поїздка – елемент передвиборчої кампанії, та ще й державним коштом. Хоча, звісно, приятелі і однопартійці народного депутата цілком щиро його підтримали.
То все ж: чи варто їздити роздавати «подарунки», придбані за державний кошт? Залишимо за дужками головну тезу: ніде в світі, крім пострадянських країн, такі вояжі не практикуються. Бо ніде не прийнято дякувати чиновникам і політикам за виконану роботу, щедро оплачувану державою.

Так дивились на піар бібілотекарі, які поїхали з зустрічі з порожніми руками

Отже, наші ноутбуки… З сіл до районної бібліотеки поприїжджали бібліотекарки за ноутбуками. Так, у бібліотеках холодно. Так, більшість із них працює на півставки. Так, нормальний інтернет є не скрізь. Але ноутбук – все одно добре. Жіночки витратили на дорогу 50-60 гривень і цілий день. Послухали народного депутата і голову адміністрації, які хвалили їх за роботу. Подякували обом за добрі слова. І поїхали додому без ноутбуків. Бо, по-перше, їх лише вісімнадцять на тридцять бібліотек, і ділити їх мають за рейтингом роботи (решта ніби має отримати в травні – так обіцяв Дехтярчук). А по-друге, для передачі треба оформити відповідні документи. Що заважало пройти всю процедуру напередодні, сказати складно, бо про отримання ноутбуків усі знали ще в середині грудня. Але зате на сайті бібліотеки про цю подію написано так:

«Сьогодні до Здолбунівської Центральної районної бібліотеки завітав Дід Мороз, в особі народного депутата України Олександра Дехтярчука. Він приніс під новорічну ялинку бібліотекарям та користувачам бібліотек Здолбунівського району ноутбуки. Дякуємо йому за Новорічний сюрприз…!!!»

Схоже за стилістикою на «Спасибо дорогому Леониду Ильичу за наше счастливое детство»…
Хтось бачить у цих підходах перемогу революції гідності? Отож…
Одна з коментаторок у соціальних мережах наївно написала Олександру Дехтярчуку: «Олександр Володимирович , ніяких добрих справ не робіть , бо це людям не подобається . Людей влаштує , як Ви будете сидіти у Верховній Раді і красти . Людям ніяк не подобається».
Мусимо зауважити, що це не «добра справа», а робота депутата, за яку він отримує чималу зарплату. Ну і найбільшими «дарувальниками» за державний кошт в Україні завжди були найбільші злодії типу Ріната Ахметова чи Олександра Вілкула.
Підтримуючи тих, хто відчув фальш у цій поїздці «дідів морозів», висловлю свою точку зору, що ж не так, і як би це мало бути. Насправді ніяк. Це робочий момент. Отримали, передали бібліотекарям, і все. А зустрічі з народним депутатом варто проводити не за рахунок адмінресурсу під час робочого дня. Ми всі винні в тому, що більшою чи меншою мірою толеруємо таку радянщину. Бо когось не хочемо образити, з кимось не хочемо конфліктувати… Я теж свого часу брала участь у передачі обладнання ФАПам і амбулаторіям, відкриттях доріг і завершенні газифікації. Правда, тоді нікому в голову не приходило робити з того подію на тиждень. Більше того, чудово пам’ятаю свої відчуття. Навіть коли відкривали дорогу в Дермані, було соромно, що не аж на гору до Дерманя Другого. А в Мостах було незручно, що не аж до Зеленого Дуба… Бо це була моя робота. Учні ж не дякують вчителю за кожен проведений урок чи перевірений зошит? І перукар не збирає своїх клієнтів, щоб вони дружно подякували йому за якісно виконану роботу.
Та й будьмо відвертими – це була звичайна агітаційна акція Блоку Петра Порошенка «Солідарність». У робочий час і з використанням адмінресурсу. Що, не погоджуєтеся? А подивіться-но уважно на фото. Там є депутат районної ради Василь Тимощук (бо він помічник Дехтярчука), але немає голови комісії з питань освіти і культури районної ради. Та що там голова комісії! Голову районної ради Олега Дацюка ніхто не те що не запрошував, а й не повідомляв про приїзд у район народного депутата України, що цей район представляє. Бо ж він не з партії президента…
Що ж, передвиборча кампанія в нашому районі стартувала. Далі буде…

Світлана Ніколіна

X