Першої сесії новообраної районної ради чекали з нетерпінням. Адже всі розуміли, що на цій сесії може або законсервуватися, або змінитися повністю політична конфігурація на Здолбунівщині. Депутати сходились, працівниці ради буквально полювали за ними для реєстрації – адже з минулого скликання залишилося лише вісім обранців, тому нових «слуг народу» не всі знають в обличчя.

Оголошення результатів виборів, гімн України, зачитування присяги найстаршим депутатом Володимиром Балабатом (Блок Петра Порошенка «Солідарність») – всі ці ритуали пройшли спокійно.

В тимчасову президію обрали Олександра Андріюка від Аграрної партії України, Олега Дацюка від «Батьківщини» і Василя Тимощука від Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Таким чином представлені були три найбільші політичні сили в раді, кожна з яких має по сім депутатів. Відразу зазначимо, що сесію вів Олександр Андріюк, і зробив усе правильно – був спокійний, розважливий, не реагував на метушню і крики окремих активних громадян. Для дебюту в якості головуючого – просто чудово!

Проте деякі речі відверто дивували. Зокрема, четверо депутатів від «Самопомочі» не проголосували за того ж Андріюка як голову тимчасової президії. Звісно, депутат може голосувати як йому заманеться. Але якщо в технічному питанні без оголошення претензій до людини демонструється така позиція, то вона більше схожа на позу.

Лічильна комісія була обрана в складі Кондратюка Богдана від Аграрної партії, Щебета Ігоря від «Самопомочі» та Куляші Оксани від «Батьківщини». Протягом сесії їм довелось несолодко – критики і навіть образ було предостатньо. Проте всі троє – нові депутати, тому їм справді було нелегко в новій ролі. Най більше претензій викликало прийняття форми бюлетеня для голосування за голову ради. Та й сама процедура спершу викликала масу запитань.

Тим часом до зали зайшов голова Рівненської обласної ради Володимир Ковальчук. Сів поруч з головою адміністрації Сергієм Кондрачуком, з ним і розмовляв, і радився протягом сесії. Щоправда, відверто сказав, що в Україні діє коаліція з «Батьківщини», «Свободи», радикалів і «УКРОПу», і саме ці фракції в обласній раді дали голоси на його підтримку – отже, так само разом працюватимуть і в районі.

Саме чітке усвідомлення «порошенківцями» того, що голосів для обрання Василя Тимощука головою ради не вистачить, і змінило їх тактику. Ще буквально кілька днів тому депутатів поодинці і групами переконували, що Василь Олексійович незамінний для району, а тут раптом усе пішло шкереберть.

Тому відразу після того, як депутат від «Свободи» Олександр Бухало запропонував обрати головою ради Олега Дацюка, прозвучала пропозиція обрати Юрія Шадого від «Самопомочі». Логічно: молодий, революційний, та й щойно вийшов з самооборони – мовляв, що ж ви хочете, він зовсім не належить до групи Тимощука. От тільки синхронне голосування протягом сесії «Солідарності» і «Самопомочі», як і постійні консультації цих двох груп доводять, що співпраця між ними дуже тісна. Поганого в цьому немає нічого, але треба бути чесними – от якщо «Батьківщина», аграрії, «Свобода», «УКРОП» координують свої дії, то вони цього й не приховують. А весь час говорити про власну незалежність і самостійність, водночас і в міській, і в районній раді «граючи» разом з «Солідарністю»… ну по-дитячому якось. Усі ж усе побачили.

Чимало дискусій викликало питання змін до регламенту, згідно з яким досі депутат, що обирається на якусь посаду в раді, участі в голосуванні не бере. Надалі цього пункту не буде, але, оскільки зміни мають бути підписані головою ради, то під час цієї сесії ні Дацюк, ні Шадий не брали участі в голосуванні за голову ради, оскільки були кандидатами.

Не менше було проблем з формою бюлетеня і процедурою голосування. Не буду вдаватись в подробиці, бо вони таки дуже заплутані, але от про одне мушу сказати. Коли під час обговорення виникла ситуація, при якій окремі фракції хотіли варіанту, за яким депутат брав би один з двох бюлетенів (вони були виготовлені на обох кандидатів окремо), то Юрій Шадий гнівно заявив, що ніхто не може обмежити право депутата голосувати і вони мусять брати обидва бюлетені. Нагадуємо, що зовсім недавно в міській раді під час голосування за кандидатуру секретаря міської ради бюлетені взагалі не брали «Самопоміч», «Солідарність» і радикали. І чомусь тоді обмеження  прав окремих депутатів лідерів їх фракцій геть не турбувало. А тоді всі зрозуміли, що бюлетені не брались, бо той же Орлов не був певен, що хтось із членів його фракції, взявши бюлетень, не проголосує таки за Валентину Капітулу. Так що підходи і принципи в здолбунівському політикумі коливаються в залежності від ситуації.

І Дацюк, і Шадий мали короткі виступи. Олег Дацюк, з моєї точки зору, був значно переконливішим у своєму виступі. Було зрозуміло, що він чітко усвідомлює принципи роботи ради і свої можливості та права на цій посаді. У Юрія було забагато популізму, хоч і дуже привабливого для людей. Хоча мені найбільше сподобалась фраза про те, що «в кабінети має прийти інтелект». Тимощук з Жовтанюком мали б образитися)))

Натомість той же Василь Тимощук несподівано взяв слово, сказав, що «Солідарність» під конкретні завдання для голови ради була готова обговорювати  кандидатури, а так натомість вони нікого не висувають. Це було дуже невчасно, бо процедура висування завершилась десь за годину до того. А щодо конкретних завдань, то дуже хотілось би почути, що такого конкретного зробив конкретно Тимощук за конкретні дев’ять років на посаді голови ради…

Отже, за Дацюка проголосувало двадцять депутатів, за Шадого – дванадцять. Голосування таємне, але з великою вірогідністю можна стверджувати, що за Дацюка проголосували «Батьківщина» (шість депутатів, бо Дацюк не голосував), Аграрна партія (сім), «Свобода» (три), «УКРОП» (два) і двоє з чотирьох радикалів. За Шадого ж – троє з «Самопомочі» (він сам не голосував), сім з «Солідарності», двоє радикалів.

Щодо голосування за Олександра Бухала як за заступника, пройшло воно спокійно і без емоцій. Ті ж таки двадцять голосів за.

Що ж, тепер можна констатувати, що влада в районі отримала другий центр впливу. Однозначно поки що «в грі» голова адміністрації Сергій Кондрачук, а отже, й вся команда Тимощука.  Проте і в міській, і в районній радах сформовано стійку більшість, яка й утворила так необхідну району противагу. Бо коли одна людина намагається жорстко контролювати всі посади і всі процеси, це неправильно ні на рівні держави, ні на рівні маленького району. Переконана, що диктатура Тимощука зі створеною ним системою інтриг, підкилимних домовленостей і травлі неугодних канула в лету.

Обраним керівникам можна побажати лише багато терпіння. Служіння громаді – невдячна праця, за яку рідко дякують і ще рідше говорять добре. Але це єдиний шлях для тих, хто обрав цю стежку, – якщо ми й справді сповідуємо європейські принципи.

  • Петро Воля

    “…диктатура Тимощука…. канула в лету”- запамятаємо цю фразу пані Ніколіної і через, мабуть, пів року з цікавості до неї повернемось!!!! Дуже хочеться змін в кращу сторону!!! Поживемо-побачимо!!!!

X