На Здолбунівщині скільки платити вчителю - вирішуватиме директор школи

На Здолбунівщині скільки платити вчителю – вирішуватиме директор школи

Після бурхливих подій останніх місяців життя ввійшло в традиційно спокійне русло, підтвердженням чого стала сьогоднішня сесія Здолбунівської районної ради. Ніяких скандалів (або псевдоскандалів), жодних політичних розборок і політичних рішень. Сесія була позачерговою і короткою. Головним питанням, яке було необхідно проголосувати, було питання «Про внесення змін до районного бюджету на 2014 рік». Оскільки Верховна Рада України 27 березня внесла зміни до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік», ці зміни торкнулися й показників місцевих бюджетів. Нашому бюджету зменшено розрахунковий обсяг доходів та видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, на 4788 тисяч гривень, або на 3,7 %. Обсяг доходів, закріплених за місцевими бюджетами району, зменшено на суму 2687 тисяч гривень, або на 6 %, дотації вирівнювання зменшено на 2100 тисяч гривень, або на 2,4 %.

Якщо коротко, то незбалансований за доходами і видатками районний бюджет з попередніми цифрами виконаний усе одно не був би. Тепер з’явилася реальна надія на його виконання. Але – і це головне! – бюджет, по суті, порожній. Він не дає можливостей для виконання владою будь-яких інших функцій, ніж виплата заробітної плати бюджетникам та оплата енергоносіїв у тій-таки бюджетній сфері. По суті, лише примарна надія на перевиконання за підсумками півріччя може допомогти щось вирішити в межах району.

До речі, щодо заробітних плат освітян і працівників культури теж є нюанс. Уряд прийняв рішення про те, що встановлення розміру надбавок педагогічним працівникам можна встановлювати в межах 20 відсотків посадового окладу, а працівникам бібліотек – в межах 50 відсотків. Таким чином керівнику установи освіти чи бібліотеки надається право «встановлювати конкретний розмір надбавок відповідно до особистого внеску працівників в загальні результати роботи в межах фінансового ресурсу». Рішення суперечливе, бо поняття «в межах» говорить про те, що надбавки, які ще вчора були обов’язковими, тепер можуть бути суттєво меншими за 20 чи 50 %, а то й взагалі відсутніми – в межах фінансового ресурсу. Тим більш суперечливим є надане керівнику установи право самому вирішувати, кому скільки платити надбавки «відповідно до особистого внеску». Звісно, з одного боку це правильно – керівник краще знає, як хто працює. Але в реаліях українських шкіл, де часто працюють цілі родинні династії, це може призвести до поділу колективу на «чужих» і «своїх». До речі, в нашому районі шкільні колективи так уже неодноразово ділилися, хоч і за політичним принципом, що викликало багаторічну війну частини колективу з директором. Якщо на ці політичні війни накладеться фінансова складова, буде ще більш прикро.

Що ж до охорони здоров’я, то й у цій галузі виплата надбавок і матеріальних допомог може здійснюватися лише у випадку забезпечення у повному обсязі обов’язкових виплат. Тобто знову ж таки реальні заробітні плати медиків зменшаться.

В умовах щоденного зростання курсу долара і подорожчання життя зменшення і так не дуже великих зарплат бюджетників точно дасть можливість зекономити державні кошти, але навряд чи це єдине і аж таке необхідне джерело економії. Бо якщо на фоні реального затягування пасків у звичайних українців в країні множитимуться мільярдери, навряд чи це буде справедливо.

 

X