Учасники та гості "Дерманського світильника" в урочищі Гурби

Учасники та гості “Дерманського світильника” в урочищі Гурби

Минулої неділі древній Дермань  приймав гостей і учасників обласного літературного свята “Дерманський світильник“. Як завжди, було багато гостей з усієї України, а особливо з сусідніх областей. Цього року свято розпочалося з мандрівки на Гурби, до місця священного і освяченого монастирем. Майже кожен гість потім у виступі ділився враженнями про цю поїздку, бо й справді місце повстанського бою стало візитівкою Здолбунівщини. А коли замислитися, то таки й справді розумієш, що є місця, де національна енергетика просто б”є з невидимих джерел. Бо і в часи княжої доби, і в середньовічну епоху, коли князі Острозькі творили європейську націю через освіту і книгодрукування, і в буремні сорокові роки століття двадцятого на Здолбунівщині був епіцентр великих подій. Недарма премія, яку вручають у Дермані, називається велично і символічно – премія Світочів.                                                           Цього року премію Світочів отримав дубенський письменник Сергій Курінний за роман “Вогонь і попіл”. І ось тут я не можу не поділитися своїми тривогами, що вже не перший рік мене переслідують під час дерманських вшанувань. Якось воно так виходить, що з року в рік одні й ті ж самі обличчя, однотипні промови, ті ж самі біди і проблеми. Тому дуже прикро, що потужну енергетику прецікавої поезії киянина Сергія Пантюка сприймали не читачі, а його ж колеги-письменники. Свято, яке задумувалося для популяризації української літератури, в тому числі й місцевих авторів, популяризує її серед тих, хто й так читає або й сам пише. Тому місія не виконана. Тому й Дермань залишається селом здебільшого прихильним до московської церкви і байдужим чи не до всього українського суспільного життя. А це означає, що може зникнути ота неймовірна енергетика “цариці волинських сіл”, як писав про свою батьківщину Улас Самчук. І не треба думати, що матеріально небагаті селяни просто не доросли до літератури і думають лише про хліб насущний. Бо протягом століть бідність не заважала духовній величі. От тільки московські комуністи, вивізши й знищивши півсела за боротьбу в складі УПА, приспали ту високу дерманську духовність. Щоб її розбудити, треба міняти формат загалом корисного й цікавого “Дерманського світильника”

X