Навіть небо заплакало: на Здолбунівщині ховали загиблого бійця (фото)

Навіть небо заплакало: на Здолбунівщині ховали загиблого бійця (фото)

За Уїздцями ліс… Гарний осінній ліс, розфарбований усіма можливим кольорами. Там, у тому лісі, повстанські могили. Сімдесят років тому хлопці воювали за Україну.

Сьогодні село знову ховало Героя. Історія повторилась, тільки завдяки таким, як Саша Шолудько, ворог не дійшов до нас, він усе ще в далеких степах Донбасу.

 До хати струмочком стікались односельці, приїжджали машини й автобуси зі Здолбунова, з Рівного. Ось вінок від бійців «Айдару», ось від львівських волонтерів. Всі, хто знав Олександра, приїхали, щоб віддати останню шану. Мама, дружина, донечка… Тепер ці жінки залишаться без єдиного чоловіка, що їх об’єднував, що був їхньою опорою і підтримкою. Бо він на своїх плечах тримав ще й Україну. І за неї віддав життя.

         Ні, це не розтяжка. Це мінометний обстріл. Двадцять дев’ятий блокпост, півтора кілометра до ворога. І «воно прилетіло», як казали по-простому сьогодні бойові побратими. У нас «мир»… Ми відводимо зброю… А вони вбивають наших хлопців. Ох і кляли ж сьогодні, поки йшли за труною, люди нашого головнокомандувача! Бо ще ж і оте «ми зупинили ворога»… Ви зупинили???!!! Чи щодня й щогодини такі як Саша його зупиняють ціною своїх життів???!!!

          Молились за душу Олександра, за Україну, за всіх, хто там, у холодних осінніх бліндажах. А потім сільський голова сказав, що це «непотрібна» війна, і жодного слова про те, що виною цій смерті – російська агресія. Що ж, Олександре Миколайовичу, вам вона, може, й непотрібна. Вам при всіх владах добре. А от для українців – це наша війна. За країну, за дітей і дружин, за незалежність, цінності якої ви, посадовець на державній зарплаті, видно, не знаєте.

вірш Ольги Єфімчук

вірш Ольги Єфімчук

Як тільки похорон закінчився,  почався дощ. Небо знову плакало за світлою Сашковою душею. Поки він жив, йому допомагало багато людей. Сьогодні ті, хто був на похороні, допомагали його родині. У скриньку  було зібрано 7 тис. 332 грн . Ці кошти передано дружині Сашка разом з конвертом від Мізоцької школи.

А Ольга Єфімчук з Мізоча написала ось такий щирий  вірш. До речі, її дочка Юля нещодавно повернулась з фронту, де так само, як і Сашко, захищала Україну.

 

 

  • Drug

    Героям слава ! Герої не вмирають !!!

  • Viktor Shabanov

    Немає слів.Суки в державних кабінетах.Коли вже ваші діти почнуть гинути за Україну?

  • Lidia Demchuk

    Може пора людям правду говорити, чи легше зробити аварію(як Кузьмі) чи просто запроторити в тюрму(як “Свободівців”) і все, ура, і виступати на трибунах і казати “ми здобули”, а народ цих “здобутків” чомусь не може побачити.Чому мають сиротами лишатись діти, вдовами молодесенькі, майже дівчатка, жінки? Кому це потрібно? А путлеровських виродків прокляла земля і небо.
    А Героям нашим слава і вічна пам ять!
    Сподіваюсь діти цих людей вже ніколи не стануть на коліна.

  • Ivan

    Сталася страшна біда…
    Непоправима втрата для родини, рідних та для всього села, і не тільки для села Уїздці, а й для всіх сіл сільської ради. Загинув молодий солдатик, син, батько, чоловік, у війні, яка дійсно нікому не потрібна, ні простим людям, ні дружині, дитинці, батькам та всім не байдужим. Людям потрібен МИР!!! Наша рідна Україна стомилася від гучних гасел, пустих обіцянок та передвиборчого піару окремих осіб.

X