Пластуни  юнацького табору «Хоробрі Серцем» мандрували Здолбунівщиною

Пластуни юнацького табору «Хоробрі Серцем» мандрували Здолбунівщиною

За інформацією Пластового порталу з 26 червня по 3 липня відбувався мандрівний юнацький табір «Хоробрі Серцем», в якому брали участь 2 гуртки хлопців станиці Здолбунів. Юнаки мандрували Здолбунівським районом та Тернопільською областю.

Захоплюючу мандрівку ми  розпочали з Зеленого Дуба, пунктом призначення був штаб УПА-Південь. Попереду нас чекали безкраї простори та дрімучі ліси. Хлопців переповнювала жага до пригод і можливість відвідати місця, де вони ніколи не бували.

Першого дня ми подолали велику відстань і, дійшовши до Малої Іловиці, вирішили зупинитися біля мальовничого озерця. Настрій юнацтва був піднесеним, незважаючи на пройдені кілометри, тому, смачно поївши, всі лягли спати, адже зранку нас чекало продовження мандрівки.

Другий день розпочався незвично рано,  о 7 годині ми знову мали вирушати в дорогу. Юнакам було доручено самостійно прокласти маршрут до штабу. Шлях був важким: висока трава та палке сонце значно ускладнювали ходу. Де-не-де нам зустрічалися гирла майже висохших від спеки річок, які ми з допомогою пластових палиць сміливо долали, не втрачаючи дорогоцінного часу. Сонце підіймалося все вище і ми дійшли до довгоочікуваної лісосмуги, де воно вже не з такою силою палило наші однострої. Після привалу поблизу Антонівців, нам залишалося 2 гуцульських кілометри до штабу. Вже на підступах до нього юнаки помітили місцевих жителів, які на своєму автомобілі загрузли у піску. Не забуваючи про один з головних обов’язків пластуна, який закликає нас допомагати іншим, ми поспішили виручити людей з біди, за що вони люб’язно підкинули нас до самого штабу. Того ж дня, коли вже сонце зайшло за небокрай і ми ситі та втомлені полягали спати, нас чекала ще одна неочікувана зустріч з лісовим “жителем”, яка допомогла перевірити чи дійсно усі ми хоробрі серцем, але це вже зовсім інша історія…

Третій день був надзвичайно важким: ми планували повернутися до Зеленого Дуба за дуже короткий проміжок часу. По обіді ми вийшли з лісу і дійшли до Великої Іловиці, попереду нас чекала чималенька відстань, тому ми вирішили поквапитись. Після важкої семигодинної мандрівки, ми, знесилені, але з хоробрими серцями, прибули на місце таборування – у Зелений Дуб.

Минуло чотири дні стаціонару, за цей час старші юнаки здали 2 пера, усі разом ми вправлялися в піонірці, встановили десятиметрову щоглу, зустрілися з “нічним снайпером”, гасили «пожежу» на таборі, провели кілька спільних ватр разом із куренем ім. Н. Світличної, що таборував неподалік.

По завершенню нашої пригоди усі залишилися задоволеними, побували у місцях небаченої краси та пройшли через випробовування, які зробили наші серця хоробрішими.

Інформація з Пластового порталу, автор: пл.уч. Віталій Карпов

 

X