Коли голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук зайшов до зали суду, там перебувало до десятка людей. Когось із них він точно вважає своїми недругами, але ж не всіх! Проте, зайшовши, не привітався. От просто мовчки пройшов на своє місце і все…

Показовий момент, з якого розпочався судовий процес за позовом Кондрачука до депутата районної ради Олександра Андріюка. Адже перед нами не просто Сергій Кондрачук, а службова особа, тому й позов до Андріюка за ляпас кваліфікувався прокуратурою за частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України: «Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов’язок, у зв’язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю».

Треба сказати, що Олександр Андріюк визнав себе винним у вчиненні даного правопорушення. І це правильно і логічно – він просив вибачення у Кондрачука за цей вчинок другого ж дня після подій на сесійному засіданні. З точки зору закону Андріюк вчинив злочин…

Проте навіть коротке судове засідання виявило деякі цікаві моменти. Зокрема, в обвинувальному акті прокуратури йдеться про те, що Андріюк вдарив Кондрачука «долонею правої руки по лівій щоці». А от Сергій у своєму дописі в мережі фейсбук написав про це 28 грудня так: «Сьогодні у нас на сесії районної ради дійсно стався дуже прикрий випадок. Депутат райради від Аграрної партії Олександр Андріюк, будучи, як я розумію, ображеним за минулу сесію районної ради, коли одним плескали, а іншим кричали ганьба, не придаумав нічого кращого, як підійти в президію і вдарити мене кулаком в обличчя. Як людина, на передодні великих свят, я щиро пробачаю пану Андріюку його вчинок. Бо чудово розумію, коли вступають в хід кулаки… Але вдарили не громадянина Кондрачука, а голову РДА. На сесії райради. Це, на жаль, я не можу залишити без реакції, хоч би як того хотів. Вочевидь, щоб розвіяти всі плітки та чутки, є потреба дати завтра з цього приводу прес-конференцію. Сьогодні ж попрошу Рівненську обласну поліцію, з метою уникнення можливих провокацій в свою адресу, надати пану Андріюку офіційну охорону.»

Погодьтесь, що між долонею правої руки і кулаком різниця є. Але всі рівненські і не лише рівненські засоби масової інформації підхопили брехню від Кондрачука – і почалося: «побили голову РДА», «подробиці побиття голови РДА». Зауважте, що в нашому матеріалі ми тоді написали правду: був ляпас. Ніяк не побиття, і не кулаком в обличчя. Отже, з першою брехнею Кондрачука все ясно. Лише ще раз наголосимо: про «долоню правої руки» йдеться в обвинуваченні прокуратури, яка підтримала позов голови. Тобто факт ляпасу, а не побиття очевидний навіть для сторони звинувачення.

Другий момент, ще більш показовий. Згідно з обвинувальним актом, судово-медична експертиза відбулась 5 січня 2017 року. Через вісім днів після інциденту! І зафіксувала забій м’яких тканин і синець на щоці.

Вашій увазі фото, зроблене 1 січня 2017 року під час вшанування Степана Бандери зі сторінки Сергія Кондрачука. Синця немає. Також є відео прес-конференції, де ще більш виразно крупним планом видно – синця немає!

Немає припухлості «м’яких тканин», голова цілком симетричний і здоровий. То якщо синця не було ні через день, ні через чотири після «побиття», то хто побив голову напередодні судово-медичної експертизи, якій ми не маємо підстав не довіряти?! Десь же ж ходить ця непокарана падлюка, яка позабивала м’які тканини і понаставляла синців на службовій голові!

А якщо серйозно, то це брехня номер два від Кондрачука у цій справі.

Щодо судового процесу, то сторона захисту подала клопотання про взяття трудовим колективом Мізоцького РТП на поруки Олександра Андріюка, який там працює менеджером. Що ж, як би неймовірно це не звучало, а ще радянська норма працює і в нашому кримінальному кодексі. Звісно, Кондрачук іронізував, запитуючи керівника РТП Юрія Боярчука, де графік виховної роботи, які саме заходи впливу на Андріюка буде застосовувати колектив. Говорив і про те, що засновником, власником і кінцевим бенефіціаром підприємства є сам Андріюк, а отже, всі, хто голосував за взяття його на поруки, – залежні від нього працівники. В цьому була б логіка, якби не одне але. Адже листи на підтримку Андріюка надійшли від сотень громадян, від колективу школи-інтернату, його підтримали сільські ради так званого Мізоцького куща. Андріюк не святий, проте переважна більшість мешканців Мізоча і навколишніх сіл справді його підтримують і довіряють йому. Така реальність.

Отже, ухвалою судді Ігоря Мички Олександра Андріюка звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею його на поруки колективу Мізоцького РТП. Справу закрито. Цивільний позов про відшкодування моральних і матеріальних збитків у сумі 49 тисяч гривень, що був долучений до кримінальної справи, залишено без розгляду, проте Кондрачук може подати його окремо у встановленому порядку.

Всім було зрозуміло, що головною метою Сергія Кондрачука було притягнення Андріюка до кримінальної відповідальності, щоб надалі він не міг бути конкурентом на виборах усіх рівнів команді голови. Поки що спроба геть невдала…

Але не можемо не процитувати ще два спічі від Сергія Кондрачука. На запитання судді, чи просив вибачення підсудний, Кондрачук сказав: «Факт вибачення був, але чи було воно щире». Вочевидь, зазнавши нещодавно поразки у двобої з детектором брехні, голова претендує на винахід детектора щирості.

Ну й на завершення: «Мова йде не про Кондрачука, мова йде про посаду і повагу до неї».

Хто там мріяв про сучасну прогресивну молодь при владі? Поки що ця «молодь» чудово вписалась у систему, а міркування в стилі комуністичних вождів лише поглиблюють прірву між людьми і особами на поважних посадах.

X