Коли голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук зайшов до зали суду, там перебувало до десятка людей. Когось із них він точно вважає своїми недругами, але ж не всіх! Проте, зайшовши, не привітався. От просто мовчки пройшов на своє місце і все…

Показовий момент, з якого розпочався судовий процес за позовом Кондрачука до депутата районної ради Олександра Андріюка. Адже перед нами не просто Сергій Кондрачук, а службова особа, тому й позов до Андріюка за ляпас кваліфікувався прокуратурою за частиною 2 статті 350 Кримінального кодексу України: «Умисне нанесення побоїв або заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження службовій особі або громадянинові, який виконує громадський обов’язок, у зв’язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю».

Треба сказати, що Олександр Андріюк визнав себе винним у вчиненні даного правопорушення. І це правильно і логічно – він просив вибачення у Кондрачука за цей вчинок другого ж дня після подій на сесійному засіданні. З точки зору закону Андріюк вчинив злочин…

Проте навіть коротке судове засідання виявило деякі цікаві моменти. Зокрема, в обвинувальному акті прокуратури йдеться про те, що Андріюк вдарив Кондрачука «долонею правої руки по лівій щоці». А от Сергій у своєму дописі в мережі фейсбук написав про це 28 грудня так: «Сьогодні у нас на сесії районної ради дійсно стався дуже прикрий випадок. Депутат райради від Аграрної партії Олександр Андріюк, будучи, як я розумію, ображеним за минулу сесію районної ради, коли одним плескали, а іншим кричали ганьба, не придаумав нічого кращого, як підійти в президію і вдарити мене кулаком в обличчя. Як людина, на передодні великих свят, я щиро пробачаю пану Андріюку його вчинок. Бо чудово розумію, коли вступають в хід кулаки… Але вдарили не громадянина Кондрачука, а голову РДА. На сесії райради. Це, на жаль, я не можу залишити без реакції, хоч би як того хотів. Вочевидь, щоб розвіяти всі плітки та чутки, є потреба дати завтра з цього приводу прес-конференцію. Сьогодні ж попрошу Рівненську обласну поліцію, з метою уникнення можливих провокацій в свою адресу, надати пану Андріюку офіційну охорону.»

Погодьтесь, що між долонею правої руки і кулаком різниця є. Але всі рівненські і не лише рівненські засоби масової інформації підхопили брехню від Кондрачука – і почалося: «побили голову РДА», «подробиці побиття голови РДА». Зауважте, що в нашому матеріалі ми тоді написали правду: був ляпас. Ніяк не побиття, і не кулаком в обличчя. Отже, з першою брехнею Кондрачука все ясно. Лише ще раз наголосимо: про «долоню правої руки» йдеться в обвинуваченні прокуратури, яка підтримала позов голови. Тобто факт ляпасу, а не побиття очевидний навіть для сторони звинувачення.

Другий момент, ще більш показовий. Згідно з обвинувальним актом, судово-медична експертиза відбулась 5 січня 2017 року. Через вісім днів після інциденту! І зафіксувала забій м’яких тканин і синець на щоці.

Вашій увазі фото, зроблене 1 січня 2017 року під час вшанування Степана Бандери зі сторінки Сергія Кондрачука. Синця немає. Також є відео прес-конференції, де ще більш виразно крупним планом видно – синця немає!

Немає припухлості «м’яких тканин», голова цілком симетричний і здоровий. То якщо синця не було ні через день, ні через чотири після «побиття», то хто побив голову напередодні судово-медичної експертизи, якій ми не маємо підстав не довіряти?! Десь же ж ходить ця непокарана падлюка, яка позабивала м’які тканини і понаставляла синців на службовій голові!

А якщо серйозно, то це брехня номер два від Кондрачука у цій справі.

Щодо судового процесу, то сторона захисту подала клопотання про взяття трудовим колективом Мізоцького РТП на поруки Олександра Андріюка, який там працює менеджером. Що ж, як би неймовірно це не звучало, а ще радянська норма працює і в нашому кримінальному кодексі. Звісно, Кондрачук іронізував, запитуючи керівника РТП Юрія Боярчука, де графік виховної роботи, які саме заходи впливу на Андріюка буде застосовувати колектив. Говорив і про те, що засновником, власником і кінцевим бенефіціаром підприємства є сам Андріюк, а отже, всі, хто голосував за взяття його на поруки, – залежні від нього працівники. В цьому була б логіка, якби не одне але. Адже листи на підтримку Андріюка надійшли від сотень громадян, від колективу школи-інтернату, його підтримали сільські ради так званого Мізоцького куща. Андріюк не святий, проте переважна більшість мешканців Мізоча і навколишніх сіл справді його підтримують і довіряють йому. Така реальність.

Отже, ухвалою судді Ігоря Мички Олександра Андріюка звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею його на поруки колективу Мізоцького РТП. Справу закрито. Цивільний позов про відшкодування моральних і матеріальних збитків у сумі 49 тисяч гривень, що був долучений до кримінальної справи, залишено без розгляду, проте Кондрачук може подати його окремо у встановленому порядку.

Всім було зрозуміло, що головною метою Сергія Кондрачука було притягнення Андріюка до кримінальної відповідальності, щоб надалі він не міг бути конкурентом на виборах усіх рівнів команді голови. Поки що спроба геть невдала…

Але не можемо не процитувати ще два спічі від Сергія Кондрачука. На запитання судді, чи просив вибачення підсудний, Кондрачук сказав: «Факт вибачення був, але чи було воно щире». Вочевидь, зазнавши нещодавно поразки у двобої з детектором брехні, голова претендує на винахід детектора щирості.

Ну й на завершення: «Мова йде не про Кондрачука, мова йде про посаду і повагу до неї».

Хто там мріяв про сучасну прогресивну молодь при владі? Поки що ця «молодь» чудово вписалась у систему, а міркування в стилі комуністичних вождів лише поглиблюють прірву між людьми і особами на поважних посадах.

  • Alex

    Позиція автора матеріалу явно однобока – Андрюк підноситься до небес, а будь-які дії чи висловлювання Кондрачука різко критикуються. Насправді вони один одного вартують. Андріюк теж не подарунок, звичайно що всі “за нього”, бо ж у нього бізнес у Мізочі – це податки, робочі місця, попробуй тут місцевим мешканцям піти проти нього. Ну і всі мовчать про факт підкупу працівників апаратів сільських рад навколишніх до Мізоча сіл – представники Андріюка приходили в сільради і щедро “дарували” пакети з ковбасою, закликаючи голів і секретарів сільрад їхати на одіозну районну сесію в Здолбунів і казати своє “фе” скороченню лікарні у Мізочі (це та сесія, де проплачені ковбасою представники сільрад махали плакатиками з назвами сіл “буща”, “дермань”, “білашів” тощо). Насправді ж сільрадам навколишніх сіл було майже всерівно буде у Мізочі лікарня чи ні, все рівно майже всі їздять по кваліфіковану допомогу в Здолбунів чи Рівне.
    Ось якими методами діяв Андріюк. То чи можна говорити про якусь політкоректність в районі? Чи варто звинувачувати голову адміністрації (яким би він не був), коли й інша сторона конфлікту не цурається задіювати т.зв. “ковбасний адмінресурс” на повну? Мусив голова райдержадміністрації створити хоч якусь протидію зростанню сумнівного авторитету Андріюка і засиллю його ковбасної продукції як засобу підкупу жителів того самого ж Мізоча. Як бачимо, часи гречки, олії і ковбаси ще досі не минули в Україні.

    P.S. Інформація про пакети з ковбасою від представника однієї з сільрад, який по факту отримав такий “подарунок для шлунку” і був змушений вести себе певним чином на сесії, щоб відробити подарунок.

    • Світлана

      Позиція будь-якого автора завжди доволі суб’єктивна. Але ми дали відео пояснень Кондрачука в суді, де він говорить все, що хоче, про Андріюка. Та й на цілковиту об’єктивність ніхто не претендував – я справді маю свою позицію щодо Сергія Кондрачука, і маю право її висловити на приватному сайті. Якщо ви знали про підкуп ковбасою голодних сільських голів, то чому ж відважно не написали й не поставили свій підпис? Бо звинувачувати когось у однобокості, ховаючись під псевдо, теж доволі сумнівна відвага.

      • Alex

        Де мав написати і де мав ставити підпис? Лаври з неба не хапаю, а доступ до інформації про аккаунти користувачів я думаю у Вас є.

        • Світлана

          Я не адмін сайту) А при бажанні завжди можна знайти де висловитись – у нас така свобода слова, що інколи аж дах зносить. Проте суть не в вас, просто я маю право на власну думку, як і ви, як і Кондрачук, як і Андріюк, як і будь-хто з людей. Вона може бути помилковою, але це вже суб’єктивне відчуття.

  • Петро Воля

    Ну і я чуть добавлю.Давно спостерігаю за “тявканням” Алекса в бік Мізоча.То йому не подобались мої коменти про Здолбінівський конкурс краси, то його бісили мої репліки щодо всіляких гострих подій на теренах Здолбунівщини і т.д.Виникає риторичне запитання-чому бризкає слина у Алекса на всі події, які стосуються Мізоча і мізочан???.Висновок напрошується- або йому в Мізочі добре “дали”(по шиї).Або йому в Мізочі просто не” дали!”(бо гидкий і бридкий)!Ну якщо перше-хай приїздить в гості(може мало).Якщо друге- хай сходить до косметолога і сек…….лога!!!

    • Alex

      У крутого мізочанина петра забув спитати про що мені коментувати і як мені коментувати. Ти що науковець якийсь, що спостерігаєш за мною? Не маєш чим зайнятися – влаштуйся на додаткову роботу. Не переходь на особисті образи і погрози, це не додає тобі популярності, а показує тебе як невихованого і неконтрольованого представника мізоцької зони.
      Хочеш обговорити перспективи Мізоча віч-на-віч – дзвони/пиши, я відкритий до дискусії)

      • Петро Воля

        Думав не відповідати, але ти своїм “гав” змушуєш.Ну такого крутого “словоблуда” як ти-треба ще пошукати.Ніколи крутим себе не числив, але і таким “Пєгасам” як ти не кланявся.Що стосується особистого-я краще з розумним згублю-чим з тобою знайду.А на рахунок мізочанина.Я і мізочанин і здолбунівчанин.Так що оприділись, на якій території будеш проставлятись.

  • Костя Согін

    Чоловіки, які б’ють своїх жінок – не дорослі та безвідповідальні, із заниженим емоційним коефіцієнтом, які потребують психологічного втручання. Жінки, в свою чергу, вимушені користуватися косметикою, щоб приховати наслідки сімейного насилля. Така соціальна буденність провінційних районів, які втрачають економічні потужності.

    • Світлана

      Я щось не зрозуміла: ви вважаєте Кондрачука жінкою?! Причина ляпаса і нестриманості Андріюка була пов’язана з Мізоцьким терапевтичним відділенням, про це йшлося в попередніх матеріалах.

      • Костя Согін

        Дуже просто сидіти вдома, слухати музику, пити чай і щось кніпати в коментах, але я розділяю чоловіка і жінку не тільки за первинними статевими ознаками (наявність статевого члену, яєчок, вагіни та молочних залоз), але за ознакою готовності приймати рішення та відповідати за наслідки.

        Якщо дорослий чоловік пестить (не плутати з ударом, бо чітко поставлений за роки тренувань удар «борцухи» вирубає діловода з першої спроби) іншого дорослого чоловіка публічно (виключаю бокс, боротьбу тощо у відповідних місцях – ринг, татамі) – то це прояв ситуативного гомоеротизму; чоловік може думати, що легкий ляпас є повчанням, але зі сторони це виглядає як бандитизм з елементами сексуального домагання. І в такому випадку, чоловік відрізняється від жінки готовністю вибачитись за проступок, визнати прояви власної нестриманості та імпульсивності, жіночності в діях.

        Голова адміністрації, який не може закоротити імпульс миттєво на місці потребує додаткового навчання в галузі політики. Під закороченням імпульсу я розумію використання завчасно підготовлених політичних словесно-дієвих «заготовок»; в даному конкретному випадку, після пестощів достатньо було сказати наступне (тон спокійний, врівноважений, з підвищеним коефіцієнтом щирості):

        – Пане, А***юк, я перепрошую, якщо чимось викликав у Вас хвилювання та збудження, але зрозумійте мене правильно – я дуже кохаю свою дружину й не маю бажання їй зраджувати, особливо з Вами; хоча й підтримую демократичні цінності, але вважаю прояви гомосексуальності в українському суспільстві нехарактерними для нашої нації… (По сценарію, поки опонент закипає ще більше – з руками й ногами рветься в бій з бруднослів’ям, варто доказати наступне). Я не професійний боєць і насилля не люблю, до того ж – сесійна зала не є місцем для з’ясування стосунків. Залицяння і реакції на них не передбачені моєю робочою інструкцією.

        У випадку нанесення травм (синяк, легка кровотеча), на запитання ЗМІ відповісти:
        – Ви не зважайте на дрібниці – це всього лише невдалий поцілунок шанувальниці. Працюємо далі.

        У випадку нанесення серйозних травм (більше всього представником чоловічої статі) звернутися у поліцію із заявою:
        -… на мене напала неврівноважена жінка з ознаками психічного розладу…дану особу не знаю, раніше не бачив. – При складанні фоторобота – вказати візуальні дані особи-нападника; до пошуків максимально залучити ЗМІ та громадськість.

        Те, що зробив голова РДА – це «бабське щиросердя»; енергія та ресурси, витрачені на судовий процес могли бути використані на благо громади, а не на PR окремих осіб. А концепція – якщо не покарати, то кожен почне бити голову РДА – це тупорилість; якщо депутати допускають в своє ділове коло психопатів – то громада й сама є гнилою.

        Я не мав на меті образити як відповідача, так і позивача, показати свою «розумовість» – просто мені неприємно слідкувати за наслідками нерозважливості та злопам’ятства; ці люди повинні були впершу чергу разом вибачитися перед громадою Здолбунівщини, а потім судитися. Загалом, менеджери, працюйте мізками, а не гормональними залозами, й перестаньте займатися піда****ією, а займіться добробутом власного народу.

X