IMG_2388Уже вдруге Шевченківське свято в Здолбунові в центр уваги ставить власне Шевченка. Його слово. Його пророчі тексти, від яких стискається серце і болить душа. Бо в день народження національного Генія головне – читати написане ним. Формат, запропонований здолбунівчанам, передбачає читання текстів Кобзаря представниками влади, керівниками установ і організацій, і просто небайдужими мешканцями міста.

Читали щиро, від душі і від серця. Можливо, не всі аж так фахово, але суть же ж не в бездоганному художньому читанні. Головне – відчути й почути кожне слово, кожну думку Шевченка. Лікарі, працівники культури, державні службовці, вчителі – кожен по-своєму, але так щиро читали «І мертвим, і живим…», «Суботів», «Чигрине, Чигрине», «На вічну пам’ять Котляревському». Участь у читанні творів Шевченка взяв голова Здолбунівської районної державної адміністрації Сергій Кондрачук, причому це був  емоційний і доволі професійний виступ. Також заслуговує на повагу позиція головного лікаря Здолбунівської центральної районної лікарні, депутата Рівненської обласної ради Владислава Сухляка, який разом з працівниками лікарні взяв участь у поетичному марафоні. На жаль, був відсутній міський голова Ігор Ольшевський, а міська рада була представлена секретарем Валентиною Капітулою. Не було й керівників районної ради, Олега Дацюка та Олександра Бухала. І хоч причини відсутності були поважні, все ж робочі графіки надалі бажано узгоджувати з національними святами, яким для всіх українців є день народження Генія.

IMG_2397Проникливим  був виступ отця Івана, настоятеля греко-католицького Святопетропавлівського храму. Він провів паралель між Тарасом Шевченком, Андреєм Шептицьким, Надією Савченко. До речі,  панахиду за Шевченком у Києві в 1912 році в католицькому храмі відслужив саме владика Андрей, бо православні священики відмовились це робити – на церквах навіть висіли таблички з попередженням: «Панахиду о Шевченке не служим». Отець Іван також нагадав, що Шевченко писав для нас – ми маємо читати його й осмислювати. Щодо Надії Савченко, то у виступі священика йшлося про те, що ми часто не цінуємо людей за життя. Як і у випадку з Шевченком чи Шептицьким, у випадку (не доведи Боже!) загибелі почнемо споруджувати п’єдестали. А цінувати своїх героїв треба за життя.

Участь у святі взяли театр читця «Пошук», хор районного будинку культури, вокальне тріо «Мірина», ансамбль клубу села Івачків, ансамбль Мізоцької музичної школи, ансамбль пісні і музики «Кужіль», учень Дерманської гімназії Владислав Дудяк.

 

X