Певно, кожен мешканець Здолбунівщини хоч раз чув про ситуацію з закриттям терапевтичного відділення

№2 в Мізочі. Коротко нагадаємо про суть справи: відділення було закрито в рамках проведення медичної реформи головним лікарем Здолбунівської центральної районної лікарні Владиславом Сухляком. Цифри і розрахунки, надані ним, були цілком логічними, але після проведення певних досліджень виявилося, що вони не цілком відповідають дійсності. Також не було зроблено головного: ніхто не питав громаду Мізоча і навколишніх сіл. Ніхто не пояснив, як люди отримуватимуть надалі елементарні медичні послуги. До речі, зараз мізочани масово скаржаться на дуже жорстке, щоб не сказати хамське, ставлення до них у лікарні в Здолбунові. Адже на кожній нараді Владислав Сухляк не забуває нагадати, що грошей у разі відновлення лікарні в Мізочі не вистачатиме навіть на зарплату. От серед медиків міста і сформувався образ ворога – мешканця Мізоча… Отже, громада не сприйняла цього рішення, а депутат Здолбунівської районної ради Олександр Андріюк підтримав громаду так званої «Мізоцької зони». З того часу для Сухляка Андріюк став особистим ворогом. Щоразу під час розмов про проблеми лікарні він згадує про необхідність закриття відділення в Мізочі і неправильну, з його точки зору, позицію Андріюка.

Але буде чи не буде в Мізочі терапевтичне відділення, там є приміщення, яке потрібно зберегти. Тому за ініціативою Олександра Андріюка депутати Здолбунівської районної ради прийняли рішення про необхідність капітального ремонту споруди – а для цього треба виготовити проектно-кошторисну документацію. Саме на цю мету ще минулого року було передбачено сто тисяч гривень. Проте досі головний лікар Владислав Сухляк не уклав договір на виготовлення документації! Так, були певні об’єктивні причини, але після їх усунення все одно справа стоїть на місці. Тому кілька днів тому Олександр Андріюк після консультацій з частиною депутатів знову порушив тему цих нещасливих ста тисяч гривень… Спокійно і аргументовано він ще раз нагадав історію проблеми і двічі дану обіцянку голови Здолбунівської районної державної адміністрації Сергія Кондрачука забезпечити цільове використання цих ста тисяч гривень на проектно-кошторисну документацію. Кондрачука, щоправда, на сесії не було – він вчергове захворів. Тому на питання відповів Владислав Сухляк, сказавши, що справа підписання договору на виготовлення документації займе не більше двох тижнів. Проте Андріюк цілком слушно запропонував, щоб терміни були обумовлені через доручення адміністрації головному лікарю. На сесії був присутній перший заступник голови Леонід Власюк, який спершу не бачив необхідності в такому дорученні, а тоді погодився – з терміном місяць.

Але чи не найбільш феєричним моментом став виступ Владислава Сухляка – традиційно емоційний, з криком і надривом. Сухляк пішов до трибуни не для того, щоб пояснити щось по суті питання, а вже звично звинувачувати. Звинувачував районну раду в тому, що на медицину немає грошей, що от у інших районах купують обладнання, а в нас нічого… І тут, звісно, сто тисяч на Мізоч геть зайві, бо потім треба будуть мільйони на ремонт, а їх немає. Після свого емоційного спічу Владислав Сухляк буквально брязнув дверима, пішовши з сесії. Це в принципі неприпустимо, бо він все ж керівник районної установи, та ще й депутат обласної ради. Не варто так протиставляти себе сесії, вважаючи всіх присутніх негідними, щоб продовжувати з ними дискусію. До речі, позицію Сухляка підтримав і Леонід Власюк: мовляв, треба гроші на медицину, бо нам можуть закрити лікарню. От тільки незрозуміло, до кого він звертався. Адже бюджет формує не рада, а адміністрація! Тобто кричати і істерики Сухляк має в кабінеті Кондрачука. От якби адміністрація подала на затвердження раді бюджет, де було б передбачено гроші на медицину, а вредний депутат Андріюк чи не менш вредний Дацюк забрали б ці гроші в бідних медиків через голосування більшості депутатів – тоді так, винна була б рада. А так ситуація була б комічна, якби не була така плачевна: представники влади в особі Власюка і Сухляка вимагають у ради грошей, якими самі ж і розпоряджаються!

Наразі маємо ситуацію, при якій Власюк пообіцяв підготувати доручення Сухляку укласти угоду на проектно-кошторисну документацію протягом місяця. Побачимо, чи слово першого заступника буде більш варте, ніж слово голови. Але є в цієї історії мораль, і вона неприємна. Мешканці Мізоча виявилися заручниками політичних і особистісних амбіцій головного лікаря Здолбунівської лікарні. Політична команда влади, до якої він належить за фактом, вбачає загрозу в своєму можливому опоненті на виборах – Олександрі Андріюку. І всіма силами і способами намагається йому протистояти. Тут і кримінальні справи за міфічні поламані ребра, і безкінечні перевірки підприємств Андріюка – не без участі того ж Сухляка. Тут і саботування рішення районної ради по Мізоцькій лікарні. Це виглядає цинічно і зухвало, з впевненістю у власній безкарності. Але є рішення. Є сьогоднішня обіцянка самого Сухляка, є слово Власюка. Доведеться ще раз почекати, щоб знати, чи їх слово так само мало вартує, як попередні обіцянки Кондрачука.

А приміщення в Мізочі тим часом руйнується, чекаючи здорового глузду від тих, для кого куди важливіші політичні мотиви.

X