Публікуємо матеріал, що надійшов до редакції сайту з Мізоча, без змін і скорочень. При цьому наголошуємо, що завжди були прихильниками закриття терапевтичного відділення в Мізочі – з нашої точки зору, медична складова цього рішення справедлива. Проте в справу втрутились політичні інтереси кількох впливових у районі осіб – голови районної державної адміністрації Сергія Кондрачука, депутата обласної ради, головного лікаря Центральної районної лікарні Владислава Сухляка, депутата районної ради Олександра Андріюка. В результаті рішення проводилось методами, далекими від совісті і чесності – маніпуляції, напівправда і відвертий обман застосовувались неодноразово, причому з боку влади. Готові почути позицію Владислава Сухляка, якщо в нього з’явиться бажання її висловити.

29 травня 2017 року відбулося чергове, вже шосте, судове засідання у справі за позовом працівників Мізоцького терапевтичного відділення до головного лікаря Здолбунівської ЦРЛ Сухляка В. О.

         Історія закриття терапевтичного відділення Мізоцької лікарні тривала, болісна і конфліктна. Прикриваючись процесом реформування вторинної медичної допомоги, а також майбутнім Здолбунівської ЦРЛ як центру госпітального округу, головний лікар ЗЦРЛ, депутат обласної ради Сухляк В. О. довгий час відволікав увагу громадськості від ситуації із закриттям Мізоцького терапевтичного відділення. Пам’ятаєте, як це було? Ще 21 грудня 2016 року на сесії приймається рішення про збереження відділення із скороченням тільки 7-ми ліжко-місць, а вже 26 грудня того ж року всім працівникам було вручено трудові книжки. Лікарню закрито! Результат такий: людей обмануто, протестні акції попереджено. Стаціонарне відділення закрито одноосібним рішенням головного лікаря Здолбунівської ЦРЛ.

         Яким чином Мізоцьке терапевтичне відділення перешкоджало втіленню медичної реформи в районі – невідомо. Відділення є відокремленим структурним підрозділом ЦРЛ, а скорочення ліжко-місць не є реформою – просто економить бюджетні кошти. Неодноразові заяви Сухляка В. О. про те, що кошти на утримання мізоцького відділення будуть забрані з ЦРЛ не є правдивими, тому що медицина отримує цільову державну субвенцію, а не фінансується з районного бюджету. Тим більш нелогічним є твердження, що для того, щоб надавати «якісні медичні послуги» для жителів району, потрібно закрити терапевтичне відділення в Мізочі. Отже, Мізоч і навколишні села, за версією головного лікаря,  не входять до Здолбунівського району?

         Так от, лікарню закрито, людей звільнено. Судова епопея триває вже п’ять місяців, з 5-го січня цього року.

         Що в її суті? Скорочення ліжко-місць не передбачає скорочення штату. А тому незаконно звільнені працівники Мізоцького терапевтичного відділення відстоюють своє право на роботу, а відтак – і на заробітну плату, яка для декого з них є чи не єдиним засобом для існування, вірніше – була. А головний лікар Сухляк В. О. всіляко намагається цього не допустити.

         Вже на п’ятому засіданні, 16 травня, мали б відбутися судові дебати із винесенням рішення суду. Та ні Сухляк В. О., ні представник Здолбунівської ЦРЛ на засідання не з’явились, попередивши про це в день суду. Причина: головний лікар – у відрядженні, представник – на лікарняному. Звичайно ж, що позивачі приїхали з Мізоча, так само, як і депутати районної ради, які їх підтримують у цій справі.  Попередити ж їх не встигли. В результаті, засідання перенесли на 29 травня.

         29 травня Сухляк В. О. на засідання з’явився, але вже з іншим адвокатом. Дарма, що всі учасники засідання сподівалися на те, що воно буде у цій справі останнім. Представник ЦРЛ заявив, що він не готовий до дебатів і йому потрібен додатковий час для ознайомлення зі справою. Суддя клопотання задовольнив частково – оголосив перерву на дві години.

         Дві години минуло. І тут до приміщення суду, окрім учасників судового процесу, почали масово сходитись працівники Здолбунівської ЦРЛ – завідуючі відділеннями, лікарі, медсестри, інші працівники. З якою метою вони прийшли – невідомо. Це ж не мітинг, це – СУД, де керуються ЗАКОНОМ. Та беззаперечним є те, що не з власної волі всі вони (дивись фото) залишили свої робочі місця в робочий час. Висновок напрошується один: працівники лікарні отримали вказівку з’явитися до суду від свого керівника – головного лікаря. І байдуже, що, можливо, в цей час хтось з пацієнтів лікарні потребував саме їхньої кваліфікованої допомоги (пам’ятаєте балачки про «якісні медичні послуги»?).

         Судове засідання було недовгим. Адвокат ЦРЛ знову сказав, що часу для ознайомлення зі справою було дано недостатньо, попросив додатковий час для ознайомлення з аудіо-записами попередніх засідань. В результаті, суддя прийняв рішення про перенесення судового засідання на 8 червня.

         Що тут можна сказати? Як тільки ситуація в суді почала складатися на користь позивачів, головний лікар розпочав кампанію по затягуванню судового засідання. Одного разу не з’явився до суду, наступного – відбулася заміна адвоката. Побачимо, що буде далі. Та найбільше шокував масовий прихід працівників ЦРЛ до зали суду. Навіщо? Щоб зіштовхнути лобами людей найблагороднішої професії? І чому головному лікарю, депутату обласної ради так важко сказати своїм підлеглим правду про те, що робота Мізоцького терапевтичного відділення разом з його працівниками не становить ніякої загрози Здолбунівській ЦРЛ – ні фінансової, ні кадрової.

         Це ще не кінець історії медичних реформ по-здолбунівськи. І ми ще будемо про це говорити, тим паче, що ми ще маємо що сказати.

Л. Черниш, смт Мізоч

  • Rina

    Цікавий момент! Як у лікарів міг бути робочий час після 16.00, якщо працюють вони до 15.30? )))

X