Вибори 2015: хто представлятиме Здолбунів у Рівненській обласній раді

Вибори 2015: хто представлятиме Здолбунів у Рівненській обласній раді

Виборча кампанія до місцевих рад входить у завершальну фазу. Кандидати намагаються достукатися до людей всіма можливими способами, водночас люди не завжди знають прізвища цих самих кандидатів до самого дня голосування. Ми спробуємо допомогти виборцям, принаймні коротко проаналізувавши тих, хто невдовзі може стати нашими обранцями.

Отже, розпочнемо з виборів до Рівненської обласної ради. Округів, у яких ми обиратимемо депутатів, три. Перший з них, округ №19, включає в себе повністю місто Здолбунів. По цьому округу обиратимемо з таких кандидатур:

  • Бабич Сергій

Директор Здолбунівського центру зайнятості, висуванець Аграрної партії України. Як директора установи, до якої доводиться звертатись не лише безробітним, його знають добре. Як громадського активіста – ні. Наразі зрозуміло лише, що цей кандидат – один з чільних представників «команди Андріюка», сформованої буквально за місяць до початку виборчої кампанії. Проте саме цей вибір не випадковий – Андріюк і Бабич давно підтримують дружні стосунки, які переросли в організацію спільного політичного проекту.

  • Пшеничний Юрій

Викладач Здолбунівської музичної школи, представник Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Найбільш відомий останнім часом як сотник Сотні самооборони, а оскільки до неї входять чи не всі керівники району, то зрозуміло, що це людина з команди Тимощука. І не від учора – адже Тимощука і Пшеничного поєднує ще спільне членство в «Нашій Україні» часів її перебування на владному Олімпі. Вочевидь, пан Юрій мігрує до провладних партій разом з Василем Олексійовичем. Проте цікаво, як пропонує боротися з корупцією пан Пшеничний, рідний брат якого зараз перебуває під слідством за те, що отримував роками зарплату в тій же музичній школі, перебуваючи в цей час за кордоном?

  • Драганчук Ольга

Пенсіонерка з села Біла Криниця, висуванка маловідомої партії «Воля». Ця ж сама особа кандидує до Рівненської районної ради. Сподіваємося, що там їй пощастить більше, бо стати депутатом обласної ради від Здолбунова ця пані навряд чи зможе.

  • Сухляк Владислав

Головний лікар Здолбунівської центральної районної лікарні, висуванець Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Відомий тим, що його активно й неодноразово підтримував колектив у перманентно триваючому несприйнятті пана Владислава з боку керівництва району.  Останні збори трудового колективу лікарні, про які ми писали, стали підтвердженням того, що колектив – міцна й стабільна опора для Сухляка. Попри майже припинене фінансування потреб лікарні, на місці не сидить, шукає спонсорів і благодійників, щоб таки розвивати медичний заклад. Йому часто закидають призначення на посаду за часів керівництва в районі «регіоналів». Це правда. Як правда й те, що лікарня отримала керівника, адекватного викликам часу.

  • Бондарець Олександр

Вчитель Рівненського обласного ліцею, представник Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Діючий депутат районної ради, який навіть у часи, коли його однопартієць був головою районної державної адміністрації, нечасто з’являвся в місті. Хоча під час розгляду принципових питань на сесіях, особливо якщо це стосувалось кадрових інтересів голови районної ради (які не завжди збігаються з інтересами району), займав чітку  позицію і голосував за переконаннями.

  • Ферар Ольга

Тимчасово не працює, представляє партію «Громадський рух «Народний контроль». Щоправда, не так давно, менше місяця тому, Ольга працювала і навіть зарплату отримувала в газеті Миколи Орлова «Здолбунів Сіті». Про що сама написала у фейсбуці 19 вересня. Напевно, за десять днів до завершення реєстрації або Ольга сама пішла з роботи, або Микола Вікторович її звільнив. Ну що ж, в цілому Ольга дуже активна, цілеспрямована, категорична у відстоюванні правди. Особливо категорична до міського голови Ігоря Ольшевського.  Сподіваємось, що в якості депутата вона зможе вирішити всі ті проблеми, які порушує в сюжетах «Народного контролю».

  • Сірук Микола

Пенсіонер з Рівного, висунутий партією «Громадянська позиція». Уродженець села Новосілки на Здолбунівщині, пан Микола зробив блискучу кар’єру як профспілковий лідер, свого часу закінчивши навіть Вищу школу профспілкового руху у Москві. Тривалий час очолював Федерацію профспілок Рівненщини, а після того, як цю посаду обійняв Микола Шершун, став його першим заступником. Цікаво, що в лютому 2014 року, напередодні загибелі Небесної сотні, разом з заступницею тодішнього голови обласної адміністрації Василя Берташа «регіоналкою» Світланою Сад вітав учасників бойових дій в Афганістані з черговою річницею виведення радянських військ з цієї країни. Схоже, що , назвавши його типовим чиновником ще радянського зразка, ми не помилимось.

  • Грисюк Леонтій

Підприємець, що представляє Європейську партію України. Якщо не помиляються інтернет-джерела, це саме той Грисюк, який багато років очолював у Рівному відділ Державної служби охорони, а потім був начальником Рівненського училища професійної підготовки працівників охорони. Проте найцікавішою деталлю з біографії кандидата нам видалось те, що в 2012 році він був довіреною особою кандидата в народні депутати України Віталія Грицака. Також працівник правоохоронних органів, Віталій Грицак на той час був депутатом обласної ради, членом фракції Партії Регіонів, а майже до самих виборів – і членом цієї партії. Що не дивно, бо його рідний брат Василь Грицак був тоді народним депутатом –«регіоналом». З братами Грицаками пов’язують скандальне будівництво біля готелю «Україна» в Рівному. Нібито й сам готель належить їм. Яким побитом довірена особа впливових регіоналів тепер став аж таким «європейцем», нам не відомо.

  • Горобюк Олег

Лікар-офтальмолог Здолбунівської центральної районної лікарні, висуванець партії «Конкретних справ». Високий рівень професійної майстерності пана Олега не викликає сумнівів, так що з конкретними справами якраз все в порядку. Проте громадським активістом його назвати складно. Тривалий час був членом «Батьківщини» (дехто в партії стверджує, що й досі є).

  • Юхименко Олексій

Начальник Здолбунівського управління з експлуатації газового господарства, висуванець «Опозиційного блоку». На цьому вже можна було б ставити крапку, бо цей блок – прямий продовжувач справи Партії Регіонів. Але! Ми не знаємо, яким саме родичем є пан Олексій Анатолію Юхименку, колишньому заступнику голови Рівненської обласної державної адміністрації Василя Берташа, але і високопоставлений «регіонал» Анатолій Юхименко, і «опозиціонер» Олексій Юхименко народились у селі Богданівка Корецького району. Звідси й сумніви в тому, що свого часу призначення на посаду Олексія Юхименка відбулось без втручання його впливового родича.

  • Кукурик Віктор

Директор малого підприємства «Потік», висуванець партії «Прогрес». Підприємець, який досі не претендував на представництво в радах різного рівня, для походу на вибори обрав невідому партію, яка переважно складається з колишніх членів рівненського «Удару», незадоволених тим, що їхня партія влилась у «Солідарність». Члени «Прогресу» різко критикують і Президента, і Прем’єр-міністра країни, принаймні з цього можна зробити висновки про політичні погляди пана Кукурика.

  • Карпан Тетяна

Тимчасово безробітна представниця партії «Сила людей». Ще в цьому році пані Тетяна працювала старшим викладачем кафедри транспортних технологій і технічного сервісу Національного університету водного господарства та природокористування. Нам пощастило знайти в інтернеті кілька наукових робіт тепер безробітної кандидатки. Ну що ж, принаймні інтелектуальний рівень її сумнівів не викликає. Проте належність до молодої і маловідомої партії робить її шанси на перемогу доволі примарними.

  • Семенюк Ірина

Діловод Здовбицької сільської ради, висуванка партії «Укроп». Чому мешканка Здовбиці, та ще й працівник сільської ради, обрала місцем балотування Здолбунів, сказати складно. Як і про її політичні погляди чи громадську активність.

  • Ковальчук Володимир

Помічник народного депутата, представляє Радикальну партію Ляшка. Для нього це не перша спроба виграти вибори в місті, проте цього разу кількість вкладених ресурсів робить Володимира чи не найпомітнішою фігурою виборчої кампанії. Численні агітаційні матеріали, подарунки, допомоги, цукерки і картини просто настирливо пропонують обрати саме його. Багато хто запитує: а навіщо стільки грошей на перемогу в місцевих виборах? Повірити в безкорисливу любов кандидата до своїх земляків складно – живучи кілька останніх років у Києві, він до самих виборів про рідне місто не згадував. Також викликає запитання помітна неозброєним оком прихильність до Ковальчука голови адміністрації Сергія Кондрачука і його заступника Миколи Орлова. Це дивно, оскільки Ковальчук жорстко, в стилі свого партійного лідера, критикує Президента, а згадані чиновники належать до партії цього самого Президента. То хто нещирий: Кондрачук чи Ковальчук? Чи, може, обидва?

Ми не претендуємо на вичерпний аналіз кандидатів і будемо вдячні всім за додаткову інформацію в коментарях. Проте хтось із перелічених претендентів буде представником Здолбунова в обласній раді кілька наступних років. І принаймні прізвища цих людей виборці мають знати, як і елементарну інформацію про них.

Далі буде…

 

  • Ольга Ферар

    з чого висновок що я категорична до міського голови? Є справи які він робить добре, є які неправильно, за що в нього і питають. А замість здогадок стосовно Здолбунів Сіті можна було в мене запитати, а не зосереджувати увагу на своїх здогадках. Щоправда дякую що ви також сподіваєтесь, що в якості депутата я зможу викорінити проблеми про які говорю з блогу та з Народним контролем. Сподіваюсь на підтримку.

  • Олександр

    З представлних кандадатур варто вибрати достойних.

X