Здолбунів, Пласт, Юрій Шадий, Вифлиємський вогонь миру

Вифлиємський Вогонь Миру запалав у храмах Здолбунівщини

6 січня пластуни станиці Здолбунів  передали Вифлиємський Вогонь Миру у церкви Української Православної Церкви Київського патріархату, Римо-католиків та Греко-католиків.  Вогонь з Вифлиєму відтепер горить у храмах Здолбунова, Здовбиці, Ільпіня та Богдашева. Про це повідомив Юрій Шадий у групі нашого сайту в соціальній мережі “Вконтакті”.

Довідка:

Вифлеємський Вогонь Миру — міжнародна щорічна скаутська акція до святкувань Різдва Христового, котра полягає у поширенні символічного вогню, запаленого на місці народження Ісуса Христа.

Акція започаткована 1988 року Австрійською телерадіокомпанією як благодійний вчинок — донести світло з символічного місця народження Ісуса Христа тим, котрі святкують Різдво поза домом — у лікарнях, сиротинцях тощо. Того ж року ініціатива була підхоплена скаутами Відня, а основним ініціатором виступив скаутський провідник Бертль Ґрюнвальд (нім. Bertl Grünwald).

До Європи Вогонь з Вифлеєму у кінці листопада привозять літаком у спеціальному контейнері австрійські скаути, а вже від Відня він мандрує з рук у руки, так званою «скаутською естафетою», цілою Європою. Від Австрії, через Словаччину та Польщу, у середині грудня, Вогонь потрапляє і в Україну, де ним опікується найбільша скаутська організація України — Пласт.

Вифлеємський Вогонь Миру як світло тепла, миру, злагоди і сподівання мандрує світом, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового. Ідея Вогню і його простий символізм — мир, радість і братерство — прихильно сприйнялися українською громадою продовж останніх років, становлячи для багатьох з нас доповнення під час святкування Різдва.

Вифлеємський Вогонь Миру постійно горить у Вифлеємі, на місці народження Ісуса Христа. Не слід плутати його з Єрусалимським вогнем, що запалюється на Великдень. Цей вогонь є спомином про прихід на землю Ісуса Христа, котрий є символом любові та миру, визволенням від гріхів. Він визволяє людей з розпачу і дає силу, сподівання та надію.
В скаутському поясненні палаючий вогник символізує очікування в період посту та повну жертовність. Світло є символом випромінювання добра, душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно, цей промінчик — це солідарність зі всіма, хто є далеко. Солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. У XII столітті один учасник Хрестових походів привіз це світло з Вифлеєму як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого добра. І через століття саме з рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, творячи «скаутську естафету» та єднаючи скаутів світу, Вифлеємський Вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри.
Вогнем з Вифлеєму люди можуть запалити свічки вдома на Святу Вечерю. Крім того, Вогонь заносять до сиротинців, лікарень, щоб ті, котрі перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло Вифлеємської зірки. Традиційно Вогонь зберігається в церкві до Йордану — до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати Вогонь на кожну Святу Вечерю або гасити раз запалену від Вогню свічку — за твердженням священиків, від цього святість Вогню не втрачається.

Більше фотографій з передачі Вифлиємського Вогню Миру ви можете переглянути у нашій фотогалреї

X