Здолбунівщина: цілюще повітря з бджолиного вулика

Здолбунівщина: цілюще повітря з бджолиного вулика

Колишній вчитель історії із села Буща Здолбунівського району Микола УЖВІН – знаний в окрузі пасічник. У своєму господарстві має понад 50 вуликів. А власною пасікою обзавівся 23 роки тому, коли родич подарував йому бджолину сім’ю.

Буща розташована на межі двох природних зон – лісостепу та Малого Полісся, тож у селі надзвичайно велике розмаїття рослин, що сприяє бджільництву. Цією справою Микола Іванович цікавився ще замолоду: їздив на різні пасіки, спілкувався з пасічниками, читав спеціальну літературу, писав нариси на цю тематику…
– Бджільництво – доволі клопітке та відповідальне заняття, воно вимагає доброго знання теорії. Але відчуваю, що мені цього бракує, хоча читаю необхідну літературу, стежу за новинками, – зізнається пасічник. – Найголовнішим у цій справі є знання біології бджолиної сім’ї. А взагалі, для успіху бджільництва важливими є п’ять етапів: пасічник (він є ключовою фігурою на пасіці), здорові бджоли, медоносні угіддя, погодні умови та система вуликів. У мене ж вони переважно українські (високі), подібні до дупла. У таких бджоли швидше розвиваються та краще зимують.

Здолбунівщина: цілюще повітря з бджолиного вулика

Здолбунівщина: цілюще повітря з бджолиного вулика

Микола Іванович розповідає, що особливо багато роботи на пасіці у травні та червні, коли починається роїння – намагається попередити цей процес, проте, якщо сім’я вже зайшла у ройовий стан, біди нема. Переконаний: буде здоровішою та продуктивнішою.
Проте найвідповідальнішим екзаменом для пасічника, каже, є зимівля, тож підготовку слід починати ще з літа. Потрібно забезпечити захист від шкідників, забезпечити сім’ї необхідними кормами, на зиму утеплити вулики.
– Більшість з них у мене двостінні, щілину між вуликами заповнюю дерев’яною стружкою. До пінопласту чи ще якихось штучних матеріалів ставлюся критично, – ділиться власним досвідом пасічник. – Одностінні зовні обкладаю матами з рогози та очерету. Щойно починаються великі морози, ховаю неутеплені вулики у підвал, аби бджоли не померзли. Цілу зиму стежу, щоб комахам вистачало корму, за потреби підгодовую.

– Не думали змайструвати лежаки, аби лікувати апітерапією? – цікавлюся.
– Раніше хотів, але потім, зваживши всі «за» і «проти», передумав, – зізнається. – Апітерапія – це таке собі модне віяння, яким усі захопилися. Помічено, що бджоли, які працюють у лікувальних лежаках, в основному гинуть, бо забирають на себе всю негативну енергетику людини. До того ж, здавна вважалося, що пасіка – особливе місце, куди стороннім заходити заборонялося. Думаю, нашій родині для здоров’я достатньо дихати цим повітрям.

Матеріал з сайту http://www.rp.rv.ua/

X