0a481259-db00-45c9-8e54-63902d250ab1Не вщухає історія приватизації земель запасу Мізоча посадовими особами селищної ради. Все почалося з інформування мізочан у формі листівок, де вказувалося, що селищний голова Богдан Похилюк та землевпорядник селищної ради Анатолій Власюк разом зі своїми найближчими родичами приватизували та здали в оренду близько десяти гектарів землі кожний. Кульмінацією історії стала стаття «Самоврядування по-мізоцьки, або хто в домі хазяїн», надрукована у «Новому житті» 10 червня 2016 року. Авторами статті є ініціативна група, до якої входять Ганна Омельчук, Юрій Лиморенко, Віктор Прокопчук. Наводимо головні тези цього матеріалу.

            «…Замість того, щоб щорічно поповнювати селищний бюджет, вони (землі) вже здані власниками в оренду сільськогосподарському підприємству “Агроконсалт ” і поповнюють сімейні бюджети родичів чиновників селищної  ради. А це не мало, не багато, а 7% від нормативної грошової оцінки земельного паю, яка становить 103339 грн. Щорічний дохід  від кожної земельної ділянки складає   7233 грн.  Всього  доходу – 79566 грн. щорічно.

            …Землі, які приватизували члени родини голови Мізоцької селищної ради Похилюка Богдана Юрійовича та землевпорядника Мізоцької селищної ради Власюка Анатолія Дмитровича.

            Із земель запасу в с. Мізочок:

1. Похилюк Валентина Юліївна, дружина голови Мізоцької селищної ради – 2 га.

2. Ящук Любов Арсеніївна, теща голови Мізоцької с/р – 2 га.

3. Харкевич Надія Михайлівна, сваха голови Мізоцької с/р – 2 га.

     Землі запасу в с. Озірко (за межами населеного пункту):

1. Омельчук Марія Володимирівна, теща землевпорядника Мізоцької селищної ради, жителька с. Білашів – 2 га.

2.  Власюк Валентина Петрівна, дружина землевпорядника Мізоцької с/р, жителька с. Білашів – 2 га.

3. Власюк Анатолій Дмитрович, землевпорядник Мізоцької с/р – 1.88 га (територія  селища Мізоч).

с. Озірко (урочище Діброва):

1. Ящук Юліан Костянтинович, тесть голови Мізоцької с/р – 2 га.

   Землі в смт. Мізоч  (за межами селища):

1. Власюк Іван Дмитрович, брат землевпорядника Мізоцької с/р, житель с. Білашів – 1.99 га.

2. Власюк Надія Степанівна, мати землевпорядника Мізоцької с/р, жителька с. Білашів – 1.98 га.

     Землі запасу в межах населеного пункту:

3. Назаренко Тарас Олександрович, зять голови Мізоцької с/р – 2 га.

            Ось так розпорядилися нашою землею люди, яким ми довірили керувати громадою і в обов’язки яких входить турбуватися про її (громади) інтереси, добробут, майно тощо.

            …Виходячи з цього, хочеться запитати: Яким чином про можливість отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства дізналися лише працівники селищної ради та їх близькі родичі? Чому ця інформація не була надана хоча б селищним депутатам?

            …Запитань багато, і ми думаємо, що настав час поставити їх відкрито місцевій владі.

            …Надіємось, що компетентні органи зацікавляться правомірністю вчинених державними посадовцями актів у світлі законодавства про корупцію, зловживання та використання службового становища у власних ненаситних інтересах.

            …Настав час ставати господарями у своєму домі. У нас немає іншої землі, іншої Батьківщини. Наше селище – наша мала Батьківщина. Байдужість до її долі – злочин перед молодим поколінням, злочин перед Богом, який велить нам чинити Добро, захищати Його, вселяючи віру і надію на Його торжество.»

            Звичайно, що в тому, що сталося, потрібно розібратися – і з точки зору закону, і з точки зору людяності. Зважаючи на те, як ця історія обростає новими подробицями, це буде не просто. Та давайте вислухаємо представника і іншої сторони конфлікту – селищного голову Богдана Похилюка.

            «Кожну  інформацію  можна подати  так, як кому це вигідно. Так сталось і у ситуації зі мною.

            Ініціативною групою до моєї сім’ї приписали всіх родичів селища. А моя сім’я – це я і моя дружина. Діти виросли, мають свої сім’ї і живуть своїм життям. Щодо земельних ділянок, які рахуються за мною, то  це три ділянки біля хати, які були  придбані разом із  старим будинком в 1988 році, на місці якого побудувався, і дві ділянки в полі  під городом. Що стосується моїх близьких родичів – мами, братів, доньок, – то земель для ведення особистого селянського господарств вони не отримували. За всіх  інших, в тому числі родичів, відповідальності я не   несу.  Вони робили те, що рахували за потрібне. І до речі, ні одному жителю селища  в той  час не було відмовлено у виділенні  та приватизації землі. Виділення  землі проводиться не рішенням голови, а сесії селищної ради, або розпорядженням адміністрації (до 2013 року), або наказом  управління Держгеокадастру  у Рівненській області (після 2013 року), якщо землі знаходяться  за межами населеного пункту.

            Що стосується  отримання  землі  для   ведення  особистого  селянського господарства  за  межами населеного пункту  моєю  дружиною, то ця  земля  була  надана  розпорядженням  голови  адміністрації ще в 2012 році ,  коли  проблем  із  виділенням   землі  не було  ніяких, і всі  ці роки  робились документи до 2015 року. Так,  вона  її  здала  в  оренду, але не під такі відсотки і не таку орендну плату, як стверджує ініціативна група. Та нехай це залишається на їхній совісті. Але  вони  чомусь  забули  повідомити  про  те,  як використали своє право на отримання   землі їхні родичі.

            Син  Омельчук Ганни  Іванівни,  Юрій,   який  ховався  від  мобілізації, отримав майже гектар  землі. Дружина  Лимаренка Юрія  Павловича, Наталія, маючи будинок та земельну ділянку, отримала ще 15 соток для будівництва та обслуговування  жилого будинку, господарських будівель  та  споруд  (район піонерського  табору). Прокопчук  Віктор   Андрійович   отримав   40  соток  в  самому центрі  селища, земельна  ділянка  використовується  не  за  цільовим  призначенням, що є порушенням  вимог Земельного  законодавства.

            То постає  питання: А судді  хто?

            Чомусь не разу не бачив цієї групи на суботниках в парку чи на кладовищі. Немає  їх  і при вирішенні питання по закриттю терапевтичного відділення  і т.д.

            Можливо, хтось хоче бути головою? То трішки потерпіть. Розпочато процес об’єднання, і вибори не за горами. Мені за 10 років роботи селищним головою не соромно. Ми робили з депутатами та членами виконкому все можливе і неможливе для громади. Час розсудить, хто правий.

            Для мене особисто найважливішим є людські стосунки. Бо коли потрапляєш в такі ситуації, то відразу видно, хто тобі друг, а хто так…  Коли колишні члени різних партій, які в свій час, використовуючи мій авторитет, робили рейтинги своїм партіям на виборах, то зараз намагаються звинуватити одна одну у причетності їх до мене. То хочу  повідомити, що я не був членом ні однієї політичної партії.

            Хочу подякувати всім, хто мене підтримує. А ініціативній групі хочу сказати, що  перш, ніж  судити, потрібно дочекатись  висновків  правоохоронних органів.»

            Яке продовження не мала б ця історія, ми будемо інформувати вас, шановні читачі. Крім того, звертаємось до всіх учасників конфлікту з проханням бути толерантними, справедливими та людяними. Земельні питання рано чи пізно будуть вирішені, а ми і далі будемо жити в нашому селищі, ходитимемо його вулицями, зустрічатимемося. Нікому не повинно бути соромно дивитися один одному у вічі. Пам’ятаймо про це!

  • Віра

    Шановні депутати обласного та районного рівнів!!! Виявляється Ви не Мізоцькій громаді повинні були бути вдячні, а падати низько в ноги Мізоцькому ” АВТОРИТЕТУ,” Похилюку ? Тож давайте, хто перший чи всі разом? Будемо чекати.

    Віра

  • Віра

    Невже тесті п.Похилюка та родина Власюка учасники АТО , за що їм і виділено по 2 га земельки кожному.Не подавляться?

  • Петро Воля

    Ну да! Єдина тварюка- курка, яка гребе від себе.А всі інші під себе.На рівні країни гребуть.Офшори, ціни на газ, електроенергію і т.д. Ні, не захищаю мізоцьких чиновників.Але і не розумію тих, хто проти вітру плює.Ну це смішно-Похилюк і “авторитет”.Давайте будемо простішими.І так опарафінились на весь світ.А чого вибирали на третій термін?Якщо він такий хапуга, то і агітацію попередню треба було проводити.А то як отара овець.Мені болить не за ці гектари в полі.Мені дивно, чому замкнули писки за дитячий спортмайданчик біля комбікормового??? Оце “афера” так “афера”.А то тільки і лишилося, що гризти один одного.Краще жнивуйте успішно.Україна вже побила рекорд по продажу зерна.А ми від того що, багатшими стали????Знову в Держрезерві миші з’їдять тисячі тонн.

X