Зважити всі "за" і "проти": Здолбунівщина має зробити свій вибір

Зважити всі “за” і “проти”: Здолбунівщина має зробити свій вибір

Виборча кампанія підходить до кінця. У неділю кожен зробить свій вибір. Я теж намагаюсь думати, аналізувати, щоб рішення було свідомим. Своїми міркуваннями (але не висновками!), хочу поділитись  з вами. Партії за чергою, як на сайті ЦВК.

      Отже, Аграрна партія України. Несподівано для всіх її очолив Олександр Андріюк, чи не найвідоміший у районі підприємець, депутат обласної ради. Попри всі буремні події, зберіг обличчя і не втратив авторитету в Мізоцькій зоні. Авторитет здобутий допомога ми і подарунками? Так, не в останню чергу. Проте треба визнати, допомагає Андріюк завжди, а не лише перед виборами. Щодо списку, то в ньому дуже багато справді професійних і авторитетних вчителів, директорів шкіл, лікарів, але чимало й представників бізнес-угрупування Станіслава Середюка, який очолює список до міської ради. А це вже неприпустимий підхід часів Кучми. Та й присутність на чолі обласного списку Віктора Матчука мені особисто оптимізму не додає – саме Матчук незгірш за Ющенка домовлявся з регіоналами протягом усього часу керівництва областю, при цьому зберігаючи патріотичну риторику і носячи вишиванки.

          Блок Петра Порошенка «Солідарність». Тут для мене все визначено. Не голосуватиму за жодних умов за жодного представника цієї структури. Чому? По-перше, наш Президент і його команда впевнено ведуть країну в прірву. Не покарані вбивці Небесної сотні, не проведено люстрацію, російські агенти гасають Україною і розкішно живуть у Києві, економіка в стані стагнації, а щодо армії, то брехня про повне забезпечення і підставляння хлопців під кулі з голими руками тягнуть на державну зраду. Реформи почнуться після місцевих виборів? Ага, так як АТО закінчиться за три дні, а новий парламент прийме геть усі потрібні закони. На рівні області в цій команді відверті пристосуванці й регіонали, типу Юрія Благодиря чи Миколи Шершуна. А щодо району, то персоналії Василя Тимощука та Миколи Орлова, які «ведуть» списки в районну і міську раду, для мене давно неприйнятні з усіх точок зору. Система лицемірства і брехні, поділ людей на своїх і чужих, нещадна боротьба з кожним, хто заважає – і цілковите небажання хоч за щось конкретне відповідати, незалежно від «висоти» посади: це те, чим район завдячує Тимощуку за ДЕСЯТЬ (!!!!!) років, які він цей район очолює. Микола Орлов у цю схему вписався чудово. І хоч у списках є чудові люди, є ті, кому я щиро симпатизую, проголосувати за них не зможу.

       Партія «Відродження». Це взагалі не партія, а просто залізнична гілка політичної системи. Хоча ні, після появи в цій структурі Кернеса питання зникли взагалі: це уламок партії регіонів. І поява в нашому місцевому списку кількох очільників колишніх регіоналів лише підтверджує цей сумний висновок.

        Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Мене вже сто разів звинуватили в упередженості і підтримці цієї політичної сили. Так, я упереджена, бо в цій структурі є люди, з якими ми разом ще «Україну без Кучми» під міліцейськими кийками проходили. І хоч ми ніколи не були стовідсотковими однодумцями (я не фанат Юлії Тимошенко), проте на місцевому рівні намагались співпрацювати завжди. В списках – в основному перевірені бійці, люди, які в партії давно. Є молодь, і це дає надію на майбутнє. Список у районну раду очолює Олег Дацюк, підприємець, який минулого літа став для мене приємним відкриттям. Я не уявляю навіть, скільки коштів було ним потрачено на допомогу солдатам. Він робив це мовчки, відмовляючись афішувати і ні разу ніде й ніколи не назвавши себе волонтером чи там спонсором. Не кажу, що в нього немає слабких сторін, але ця сильна для мене наразі вирішує більше. До міської ради список очолює Валентина Капітула. Попри високу посаду в міській раді, вміє чути і слухати людей, «крила», як у декого з опонентів, не виросли. З неї починався волонтерський рух саме тому, що звернувся знайомий хлопець, вона допомогла йому, потім його друзям – і так пішло-поїхало. З це щира повага.

          Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Ще два роки тому список партії давав майже стопроцентний шанс на потрапляння у владу. Тепер усе складніше, рейтинги падають, результат передбачити складно. Лідер списку в районну раду – Олександр Бухало. Судячи зі списків, формувати команду було складно. Та й Віталій Чернецький заслабка кандидатура для того, щоб очолювати міський список. І хоч серед «свободівців» багато патріотичних цікавих хлопців і дівчат, головною проблемою на місцевому рівні виявилось невміння сформувати команду – як тоді, коли Олександр Бухало був при владі, так і тепер. Проте я щиро бажаю успіху цій партійній групі, бо їх присутність у радах таки необхідна.

        Громадянська позиція. Ще вчора популярна партія сьогодні без шансів на перемогу. Кандидатів дуже мало, та й ті справляють враження випадкового підбору.

        Європейська партія України. Без шансів. Нашвидкуруч зліплена «команда», абияк підібрані кандидати цих шансів не додають. Заінтригувала лише значна кількість колишніх міліціонерів. Ніколи не думала, що вони в нас аж такі флагмани європейського поступу…

          Об’єднання «Самопоміч». Цікава команда, сформована харизматичними і неординарними Юрієм Шадим і Андрієм Кардашем під популярним брендом, має шанси на успіх. Багатьом щиро симпатизую, але команда настільки неоднорідна і різношерсна, що інколи незрозуміло: що взагалі об’єднало цих людей? Як вони працюватимуть у радах, які підходи сповідуватимуть? До речі, в команді видно чужі впливи і інтереси, і це може надалі спричинити купу проблем її лідерам. Але наразі – успіху вам, хлопці! І Юрій, і Андрій щирі у своєму прагненні змін. Треба лише реалізувати свій потенціал.

          Партія «Прогрес». Її ведуть у районну і міську ради Віктор Чумак і Володимир Плескачов. Колишні «ударівці», які спершу програли бій рейдерам під проводом Василя Тимощука, які витіснили їх з «Удару», а потім відмовились разом з київськими «ударівцями» вливатись у «Солідарність», заснували свій проект. Стартували потужно, гарно, проте чи вистачить цього для успіху на виборах, сказати складно. Та й команди, попри наявність у списках цікавих персоналій, в «Прогресу» не видно поки що.

         Українське об’єднання патріотів – «УКРОП». Немає структури, майже немає кандидатів, тому говорити про успішний проект не можна.

          Радикальна партія Ляшка. Є відчуття, що в партії єдиний кандидат – Володимир Ковальчук в обласну раду. Засіявши округ подарунками, завісивши агітацією, він точно тепер відомий кожному виборцю. Але випадкові люди, повисовувані по всіх округах, існують як віртуальна реальність. А як пройдуть, користуючись рейтингом Ляшка? Не можна так безвідповідально «зі стелі» брати кандидатів, це непрофесійно для політичної сили. До речі, тут також присутній сторонній вплив при формуванні списків – «яйця розкладені в різні кошики», як каже відоме політичне прислів’я. Ляшко – не мій герой. Нізащо не голосуватиму за людей, які балотуються від цього проекту.

        Є ще партії «Воля», Громадський Рух «Народний контроль», «Конкретних справ», «Наш край», Опозиційний блок, «Сила людей», які представлені  лише на обласному рівні. Тому наразі ці структури без людей на місцях мене не дуже цікавлять, попри активність і правильні ідеї деяких їх представників.

          Я свій вибір зроблю, зваживши всі «за» і «проти». Деякими думками поділилась з вами. Сподіваюсь, усі разом ми оберемо гідних. Ми ж мудрий народ, правда?

  • С.Ю

    Головне, щоб обрані кандидати були свідомими і вирішували питання громади. А саме основне – щоб скинули “десятирічного засидженця”. Нехай надалі грається в політичні ігрища без влади і немаленької зарплати.

  • Олександр

    Цікаво, але, на мою думку, надто суб’єктивно.

  • Ivan

    Та хіба ж це зважування всіх “за” та “проти”? Тут упереджений підхід до одних кандидатів і вихваляння інших. На жаль, це цинічне нав’язування поглядів читачам.

  • Lee Oswald

    Солідарність,Самопоміч та Ляшко поділили усі округи між собою на районі. Одна контора

X