УВАГА! На цій сторінці об’єднана інформація по населених пунктах Гільча перша та Гільча Друга.

Паспорт населеного пункту Гільча Перша

Засноване: 1466
Населення: 481
Телефонний код: +380 3652
Поштовий індекс: 35715
Адреса ради 35721, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Миротин, вул. Б. Хмельницького, 73, тел. 5-79-35

Паспорт населеного пункту Гільча Друга

Засноване: 1466
Населення: 548
Телефонний код: +380 3652
Поштовий індекс: 35715
Адреса ради 35715, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Гільча-Друга, вул. Першотравнева, 65а, тел. 5-70-42
Новини населеного пунктуЗагальна інформація

На Здолбунівщині створять музей довоєнної техніки під відкритим небом

В Гільчі буде створено музей сільськогосподарської техніки довоєнного періоду, яку виготовляли чехи, що проживали в селі. Про це повідомив на презентації книги «Гульча чеська на Волині» її упорядник Ігор Панков: «Чехи приїхавши в Україну почали обробляти землю по новому, і[Читати повністю…]

Прокоментуй!

У Здолбунові презентували книжку про історію життя чехів в Гільчі

В Здолбунівській районній центральній бібліотеці представили українське видання книги, яка розповідає про життя чеських колоністів у селі Гільча. Переклад з чеської здійснив уродженець Гільчи В’ячеслав Шляховий і видав за кошти благодійників. Книга – це спогади зібрані нащадками тих колоністів, які[Читати повністю…]

Прокоментуй!

На Здолбунівщині – африканська чума, в зоні спостереження більшість району

Сьогодні, 23 січня 2018 року у зв’язку з випадком африканської чуми свиней (АЧС) було проведено позапланове засідання  Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при райдержадміністрації та прийняте рішення від 23.01.2018№1 «Про заходи з недопущення поширення та ліквідації спалаху африканської чуми свиней в[Читати повністю…]

Прокоментуй!

В Рівному представили книгу, яка розповідає про життя чеських колоністів в Гільчі на Здолбунівщині

В обласному краєзнавчому музеї представили українське видання книги, яка розповідає про життя чеських колоністів у селі Гільча, що на Здолбунівщині, повідомляє спільнота РТБ: Рівне Суспільне. Переклад з чеської здійснив уродженець Гільчи В’ячеслав Шляховий і видав за кошти благодійників. Книга – це[Читати повністю…]

Прокоментуй!

В Новомильську – сказ, а Здолбунів – в загрозливій зоні

У зв’язку із випадком захворювання лисиці на сказ у с. Новомильськ, рішенням Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Здолбунівській районній державній адміністрації від 20.12.2017 №16 було оголошено неблагополучним щодо захворювання на сказ село Новомильськ та введені карантинні обмеження, а також визначено[Читати повністю…]

Прокоментуй!

Хмельницькому на Здолбунівщині варто повернути булаву

От такий репортаж з Гільчі вийшов у відомої рівненської журналістки Валентини Романюк. І хай до козака-характерника і його обрядів можна ставитися скептично, правда те, що ця пам’ятка не потрібна ні сільській, ні районній владі. Добре, що приїхали люди з Рівного[Читати повністю…]

Прокоментуй!

Шевченківське свято в одному з сіл Здолбунівщини або привіт Великому Кобзарю від «русского міра»

Немає в Україні жодної людини, яка б не схиляла голову перед безсмертним генієм Великого Кобзаря. У ці березневі дні в кожному місті і селі лунають його поезії, ушановують пам’ять Тараса. Він усім серцем «любив свою Україну убогу», за неї молився[Читати повністю…]

5 коментарів

Здолбунівський район пасе задніх: винні всі, тільки не голова

Напередодні звіту голови Здолбунівської районної державної адміністрації Сергія Кондрачука на сесії районної ради немає жодного сенсу аналізувати його роботу. Це за нас зробила обласна адміністрація, поставивши район у рейтингу соціально-економічного розвитку на вісімнадцяте (з двадцяти) місце. Звісно, журналіст-розслідувач Ольга Ферар[Читати повністю…]

5 коментарів

На Здолбунівщині у власній хаті від холоду померла жінка

На Здолбунівщин від переохолодження померла 63-річна жителька села Гільча. Жінку знайшли у власному будинку. Спіткала смерть і п`ятдесятитрирічну жительку міста Корець. ЇЇ теж виявили в холодній оселі. Обставини загибелі двох жінок ще встановлюють правоохоронці.

Прокоментуй!

Керівник фірми,яка зруйнувала школу на Здолбунівщині – радник голови ОДА

Уважні читачі нашого сайту пам’ятають, як у матеріалі, присвяченому «ремонту» даху Гільчанської школи, колишня начальник районного відділу освіти Лілія Карпенко розповідала про свої стосунки з фірмою – виконавцем робіт. Маючи проблеми з горе-будівельниками, вона свого часу заявила, що не хоче[Читати повністю…]

3 коментарі
Гільча — село Здолбунівського району Рівненської області.

Старовинне село Гільча Здолбунівського району на Рівненщні. Багато легенд та переказів про нього склали люди.

Давно — давно, як розповідає легенда тут де тепер східний край села Гільча І був густий бір примкнутий до мокристої заплави Усті. В річці розвели гони невтомні будівельники бобри. З року в рік вони зрізали дерева поширюючи цим оголені місця, безлісі галявини. Якось шукаючи займищ, забрели сюди вихідці з-під Острога і дуже уподобали собі це місце. Згодом тут виросло село Голяче, бо засновано було на голому, без деревному лісовому місці.

Назва села Гільча часом змінювалась Голяче, Гольча, Гульча, Гільча.

У селі Гільча найімовірніше проживала людина на прізвище чи прізвисько Голко, якому належали ці землі.

Існує й інша легенда про назву села. Жив тут колись пан Йосиф та була в нього донька Ольша. Дуже привітною вона була до простих людей. За це вони її любили і поважали. Коли донька виросла подарував їй пан маєток. Згодом з цього маєтку виросло молоде село наче весняна гілочка. Тому назвали його Гільчею (Ольшею). Одні кажуть, що від імені панської доньки, інші від слова гілочка.

Є й інша історія про походження назви с. Гільча — Гульча, кажуть, що гуляв тут Богдан Хмельницький після бою з польською шляхтою.

Уперше Гільчу згадує від 20 червня 1466 року акт, у якому Іван (Янко) Чаплич свідчить, що проміняв успадковані від брата князю Івану Васильовичу Острозькому «отчизну свою правую, село своє Гольче», на двір князя Острозького в Межирічі («Межиречье»).

В 1545 році село належало вже княжні Ільїнській, а в 1557 село відійшло до Острозького замку.

В 1573 році село Гольче було надано Малаховському, пізніше перейшло до князя Івана Сангушка і нарешті подароване ним в 1765 р. Гнату Христофоровичу Підгородецькому, що затвердила «конституція» Сейму 1775 р.

Підгородецький домігся у короля Станіслава Понятовського про надання Гольче статусу містечка, збудував дерев’яний палац, почав організовувати тут прочанські сходини, які приносили великі прибутки. Після смерті Підгородецького в 1825 р. Гольче поступово перейшло знов у село.

Протягом 50-ти років «Гольче» мало при трасі Дубне — Острог поштову станцію, перенесену в 1874 р. до міста Острога. Вже навесні 1872 р. більша частина села була продана чеським колоністам, котрі заснували в 1874 р. своє поселення іменоване «Гольче Чеське», перейменоване в 1946 р. на Гільчу Другу. У Гільчі Другій до 1947 р. в основному проживали чехи.

Але знамените село Гільча й тим, що на його окраїні є славнозвісне на всій Волині урочище Святий Миколай з джерелами — близнятами у кам’яному гроті (печері).

Тут б’ють із-під землі чисті джерела живучої холодної водиці.

Вважалося, що ці джерела — не прості, а громові, вибиті божими блискавками і, отже, «цілющі». Тому протягом століть збиралося біля них багато людей.

Коли поміщик Гнат Підгородецький, греко-католик, став власником Гульчі то побудував замість дерев’яної кам’яну каплицю в формі гроту, чи печери, в якій розмістив ікону Святого Миколая.

Коли Волинський край став належати Росії, Гульчанський греко-католицький священик Іван Сагайданівський після довгих вагань прийняв в 1795 р. православ’я. Прихожани таким чином, дістали можливість повернутися до віри предків.

4 квітня 1866 р. відбувся невдалий замах на життя російського царя Олександра ІІ. На знак того, що він залишився живий у святині були проведені обновлювані роботи.

Зверху на аналойчику символічно зображено розкриту книгу. На лівій сторінці книги запис «19 февраля 1861». Це дата відміни кріпацтва Олександром ІІ. На праві сторінці «4 апреля 1861, 25 мая 1867», що означає проміжок часу, протягом якого були проведені ремонтні роботи.

По особливому свято і джерело Святого Миколая шанують у Гільчі. Сюди з’їжджалися люди на свято весняного Миколи 22 травня.

Був час, коли до цього джерела сходились з усіх навколишніх сіл Хресні ходи, люди укріплювали свої душі молитвою і цілющою водою. Влаштовували тут і веселі ігри та розваги для дітей.

Наша місцевість пов’язана з подіями козацької доби. Вважається. що водою з джерела Святого Миколая смакували повстанці Северина Наливайка.

Втамовували спрагу козаки війська Богдана Хмельницького, які поверталися з-під Берестечка.

Недалеко від джерела на перехресті теперішніх доріг Здолбунів — Остріг та   Гільча — Миротин козаки схоронили полеглих у бою товаришів і по-християнському звичаю насипали Могилу. Зберегла земля прах козацький.

Під час будівництва шосейної дороги Здолбунів — Остріг, саме в цьому місці було знайдено багато людських кісток, залишки зброї і предмети козацького побуту.

У 1963 році, тут, на кургані, збудували пам’ятник Богданові Хмельницькому.

Серед місцевих жителів збереглася і така згадка про ці досить давні події.

Загін козаків повертаючись із-під Берестечка зупинився на відпочинок біля джерела. Довідавшись про це, польські задумали розправитися з ними. Одержавши таку звістку на допомогу прийшла ще одна група козаків, які знаходилися поблизу. У битві брало участь з обох сторін більше сотні воїнів. Говорять, що через багато років тут на березі і у полі на північ від джерела знаходили залишки озброєння та козацькі речі.

Поява кургану більш за все може бути пов’язана з цією подією.

Пов’язана з подіями козацтва і одна з версій походження назви Гульча — Гільча. Бо саме після описаних подій, поховавши вбитих, козаки гуляли-справляли тризну по загиблим.

Урочище Святого Миколая і село Гільча певною мірою увійшло до історії нашої літератури. Адже мимо джерела по Дубенському тракту, який пролягав через нашу Гільчу, проїжджали видатні письменники України: Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Олена Пчілка, Михайло Коцюбинський, Улас Самчук, Олесь Гончар та інші.

Свого часу, а саме в 1881 році, побувала біля Урочища Святого Миколая Олена Пчілка ((Ольга Петрівна Драгоманова, в одруженні Косач). Свої враження від цієї подорожі вона описала в невеликій віршованій поемці «Гульча».

Веселая Гульче! Не знаю як лучче
Твою милу вроду назвати;
Либонь для виразу найкраще відразу
Те слово простеє узяти.
Не диво, що бавить, до себе на вабить
Та інша місцина рідная,
(Нехай і не гожа)- як зіронька Божа,
Здається ясна, чарівная!
Тебе, Гульчу красну, — не як зорю ясну,
З’єднану з життям моїм тісно,
Тебе я самую у думці милую,
Тебе я люблю безкорисно!

Про саме джерело вона казала:

Славетную «гроту»,- величну пишноту,
Те взгір’я очам одкриває;
Погожа водиця; святая криниця
З печери тії витікає;
Оздоблена гарно, не гине тут марно
Криниці краса надзвичайна:
каміннії сходи, муровані зводи
Поклала рука чиясь дбайна.

Коментарі відключено.

X