Здолбунівщина: як на тисячолітньому городищі в Кунині “картоплю садять”

За радянського союзу на теренах України було знищено сотні й тисячі курганів, городищ, споруд… Нині ми всі засуджуємо ті діяння, проте часто-густо не помічаємо того, що і в наш час під нашим носом продовжують знищувати історичну спадщину… На південно-східній окраїні села Кунин Здолбунівського району, в урочищі Замок, на східному краю височини, що підвищується над долиною річки на 55 м. розташовується древнє Городище. Спільнота Купа пригод – путівник мандрівника, у соціальній мережі розмістила невеликий опис Городища: “Відоме в науковій літературі з кінця XIX ст. [Антонович, 1901, с. 97], обстежувалось автором у 1986, 2010 р. [Прищепа, Отчет за 1986 г., с. 13; Прищепа, Чекурков та ін., Звіт за 2010 р., с. 23-24]. Майданчик овальний у плані, розмірами 90×80 м (площа 0,45 га), оточений по периметру валом заввишки до 3 м із західної напільної сторони, а з інших сторін його висота 1,5-2,0 м.”.

Схематичне зображення городища

Найбільшою проблемою даного Городища (окрім відсутності серйозних археологічних розкопок) є стан земляних валів та самого майданчика – через те, що місцеві жителі використовують тисячолітнє городище під городництво… Східний відрізок валу частково зруйнований. З напільної сторони перед валом проходить рів, в наш час він має незначну глибину, тому що тривалий час розорюється. Ширина рову до 10 м, глибина 1,0-1,5 м. З інших сторін замість рову влаштовано горизонтальну терасу. Сучасний в’їзд на городище розташований біля його південно-західного кута, але сліди давнього в’їзду помітні з північної сторони, там де вал має розрив.

Завдяки давнішнім археологічним дослідженням, в підйомному матеріалі тут зібрано уламки гончарного посуду Х-ХІ ст. і XVII-XVIII ст.

X